English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Cубіч
В Субічу дуже, дуже гарно
В Субічу дуже, дуже гарно

Як Блека скельний монастир шукала, а знайшла, коли і не знала, або
Маша і ведмеді по-монашому

Блека на горі. Монастир під горою і Блекою. Дністер під монастиром і Блекою. Краса!
Блека на горі. Монастир під горою і Блекою. Дністер під монастиром і Блекою. Краса!

 Про це місце мені, на той час (1999-тий рік) ще не дуже досвідченій пошукачці пригод та краєвидів, розповів колега екс-чоловіка по музичній групі, до речі, лауреата "Червоної Рути" того ж року. Я поділилася з Павлом Нечитайлом своїми розповідями та світлинами, він - своїми. На аркуші паперу формату А4 недбалим блекіним почерком записується:

Великий Жванчик - старий цвинтар та костел. Субіч - скельний монастир.

Час йшов, у Субіч (як і Великий Жванчик) я ніяк не могла потрапити. Не на шляху лежить це місце, гроші на бензин збираєш по копійці, бензин по краплі, витрачати його на подорож казна куди немає як: є більш надійні місця з цілком реальними руїнами. Про Субіч я потроху забуваю.

Нарешті, повернення з непривітної холодної Москви, такої бідної на черешню у червні 2004 року - додому. Майже відразу - спекотливою неділею - подорож у давно обіцяне Сергієм "надзвичайне місце" десь на Студениці.

По дорозі до справді надзвичайного місця відпочинку минаємо дороговказ "Субіч". Голосний вереск заставляє Сергія змінити напрям руху - ми їдемо до монастиря!

 Дорога поганенька, але їхати можна. Проїжджаємо майже все село, нарешті біля суворого виду крамниці розпитуємо про подальший маршрут місцевого парубка. Питати дуже не хотілося: маю великий досвід таких попитанок, як правило, ніхто ніц путнього сказати не може. Але, на диво, дорогу нам вказують точно: їхати не звертаючи донизу, там побачимо церквицю, далі стежкою.

Робимо як сказати - і невдовзі перед очима запаморочливий краєвид з Дністром у якості тла. Світлини - вище, але вони - лише тьмяний відблиск краси цього місця. Поки я фотографую капличку у піні квітучої шипшини, Сергій з-під землі добуває старенького пастуха, який і показує стежку до печерного святилища.

На самому початку дороги я ефектно, як та фігуристка, падаю на попу - дорога звивиста, крута та мокра від вранішньої роси, а взути я додумалася домашні капці з підошвою, відполірованою до дзеркального полиску. Просуваюся далі акуратно та обережно. І вам того ж бажаю.

Дежа-вю з Бакотою - сильнюще. Така ж стрімка стежина вниз каньйоном Дністра, таке ж буйство трав навколо, така ж тиша та, ймовірно, така ж кількість гадюк навколо:). Траверс - здається, так називають любителі гір маневр під назвою "розумний у гору не піде" - щось подібне робимо ми, обходячи високу скелю. Цікаве каміння привертає увагу - на білому тлі звичайного пісковику тверді та чорні плями кременю. (Я можу помилятися щодо назв порід).

Нарешті, мета подорожі. Спочатку бачимо великий грот, без будь-яких ознак культу. Чомусь вирішуємо, що то є туалет монахів (ай-яй-яй, які некультурні ми!). Далі - грот меншого розміру, свічечки, іконки та рушники всередині. І, нарешті, міні-грот. Навіть і не грот, так, видовбане в скелі місце для ікони. Асоціація з російською казкою про трьох ведмедів виникає миттєво і намертво прив'язується до цього місця. Фотографую перші дві нори та дозволяю відзнімкувати себе біля третьої. Рушаємо назад - бо вперед нема як, там урвище над Дністром.

Після омивання рук, ніг та облич у джерельці біля каплички шлях лежить до говд-товтр над Дністром. Високо, егегей, але яка краса! Бухточки з буковинського берегу заставляють помріяти про човен. Начебто все, час рушати далі.

 

Під час другого візиту в Субіч до монастиря я спускатися вже боялася. Напевно, більше там і не побуваю - але краєвиди зі скель над екс-обителлю все одно варті, щоб приїхати до Субіча.

Все, що можу сказати про це місце не з особистих вражень, поміститься в одне речення: монастир значно молодший від свого знаменитого бакотського сусіди, бо відомий лише з 16 сторіччя, хоча саме село згадується ще у п'ятнадцятому. Більше дізнатися про щось не вдалося. Буду вдячна за інформаційну швидку допомогу. :)

Вид з Субіча на сусідній Демшин
Вид з Субіча на сусідній Демшин


Тримай напоготові!
Типова подільська хата
Корови-скелелази в Субічу
Джерела облаштовують тут як і віки тому
Картинки з Субіча
Джерела облаштовують тут як і віки тому
Хрест під капличкою
Субіч. Дністер. Фрагмент
Скелі над скельним монастирем
Стенд НПП "Подільські Товтри"
Скелі над скельним монастирем
Скелі над скельним монастирем
Гарно!
Дністер не безлюдний
Монастир з боку Дністра.Травень-2010
Монастир у Субічі з боку Дністра
Дорога до печерного храму. Бережіть голови.
Дорога до печерного храму. Бережіть голови.
Лігво найбільшого ведмедя.
Лігво найбільшого ведмедя.
Лігво ведмедя номер 2. Зліва - лігво найбільшого з ведмедів.
Лігво ведмедя номер 2. Зліва - лігво найбільшого з ведмедів.
Лігво ведмедика
Лігво ведмедика. Субіч
Гарно? Ну, скажіть: гарно?:)
Гарно? Ну, скажіть: гарно?:)

"Замки і храми України" - некомерційний cайт, що підтримується фактично силами і ентузіазмом однієї людини. Допомогти проекту:
гривневий рахунок 4149 5100 9101 3567

євровий - 5168757402858452

Patreon

Ваш внесок допоможе не зневіритися в тому, що роблю вже 20 років. Дякую.

Екскурсійний супровід у мандрівці Кам'янцем-Подільським, Поділлям та Західною Україною в цілому: kamienczanka@gmail.com

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник