Костел Діви Марії. Вінілова Блека. Лютий-2000.

 Село в 30 км. на схід від Кам"янця. Лежить недалеко від устя ріки Тернавки, місця тут фантастично гарні: маленький потічок, що поступово перетворюється на досить велику річечку, біжить серед високих пагорбів Товтр. Кажуть, десь під Китайгородом зберігся камінь-мегаліт. Не бачила, тому стверджувати це напевне не візьмуся.
Туриста село зацікавить не лише вказівним знаком на двох мовах - українській та китайський (!), не лише тим, що це - батьківщина Олени Глинської, матері Івана Грозного, російського царя, а й кількома архітектурними пам"ятниками.
Над крутим берегом Тернавки, поруч з відносно новим православним храмом стоїть костьол Діви Маії (1772-1776 рр.) Храм цей кам'яний, однонефный. Прямокутний у плані неф замкнутий подовженим пресбитерієм з напівкруглою аспидою. Примикають до присбитерію закристії, прибудовані наприкінці XІХ - початку XX ст. Неф перекритий напівциркулярним сводом. Сходи в північно-західному куті нартекса ведуть на емпори. Вікна з вітражними заповненнями. Фасад вирішений у барочному стилі, декорований 4 пілястрами з антаблементом. Вхід підкреслений порталом.
Пам'ятник сполучає планово-об"ємну структуру пізнього Ренесансу з барочними принципами трактування фасадів.
Поруч знаходиться руїна бувшого панського палацу.
Колись в Китайгороді був і укріплений замок.
за легендою, якусь з власниць села якось понесли коні, яких чудом вдалося зупинити перед глибоким проваллям каньону Тернавки. Пані поклялася збудувати в цьому місці храм - і так сталося.
А Китайгородами називали в середньовіччі як правило зовсім не місця поселення китайців, а села та міта, оточені, як китайським муром, високими стінами. Таку версію походження назви я чула в рідному інституті. Як би там не було, в середині 90-х рр. ХХ ст. тут була делегція з Китаю, вона потрапила навіть на місцеве весілля і подарувала молодятам телевізор. Може, це теж лише легенда?:)