English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Червоногрод (Червоногруд) 2013
Певні ракурси дурять. Певні ракурси створюють ілюзію, що все майже ок. Але вранці 13 квітня 2013 року сторожі табору "Ромашка" між Нагорянами та Нирковим почули глухий гуркіт.
13 квітня 2013 р. впала вежа у Червоногроді (Червоногруді,Червонограді) на Тернопільщині
Насправді реальність - от вона. Ранок 17 квітня 2013 р.
Зруйнована башта замку в Червоногроді (Червоногруді). 17 квітня 2013 р.
"Тра валити" - вердикт селян з Ниркова. Ні, не закордон, а залишки вежі валити. Бо а як знову впаде? Ще завалить когось. Тра валити.
Тра валити

Починати треба здалеку. 

Хоча що то дасть.

Почну звідки почнеться.

Неоготика в радянські часи за стиль не вважалася, всіляко зневажалася і на облік тому не ставилася. Це ж так не тільки з Червоногродом (як його ж назвати правильно, а? Точне фонетичне відтворення реальної назви померлого містечка  - Червоногруд. За правилами української - Червоноград. Але вже маємо один на Львівщині. Червоногородом це місце не було ніколи, хіба в уяві недалеких діячів від туризму. Червоногрод нехай тоді?). Високочолі мистецтвознавці не любили не лише неоготику, а й історизм чи модерн - все, що, на їхню думку, паразитувало на справжніх стилях, мімікрувало під них - задля естетики, а не якоїсь особливої потреби у контрфорсах і нервюрах. Мімікрія ренесансу під античність була так давно, що їй то пробачалося, а от вважати пам'яткою архітектури якусь Ельжбєтку у Львові чи костел у Підлісному Мукарові - та ви що, за кого нас маєте? Ми не такі. 

Естети відмовляли неоготиці на вхід до пантеону високої архітектури коли? Скажімо, в радянські роки, скажімо, у 1950-ті. Чи 1960-ті. Тоді урбаністичне середовище навколо них було аж переповнене всіма цими необарочними завітушками, цими зайвими на фоні такого функціонального функціоналізму деталями і сандриками. Переїли прикрас, хотілося лаконізму - а ще як згадати, що будували всі ці пістрявості вороги-буржуї, позбавлені революційної свідомості і співчуття до простої людини праці... 

Між тим власне неоготика - те, з чого починається тяжіння до архітектури у катастрофічно великого проценту туристів. Нео- - тому що справжньої в нас дуже мало, а та, що є, вкрай непоказна. Тому неофіти від туризму дуже люблять ельжбєтки: коли таке високе і стільки детальок, коли так гарно відразу в лоб - воно діє миттєво. Ой як гарно! Фотиком клац-клац. Вже потім, якщо пощастить, ці неофіти доростуть і до ампіру, і до бароко. До конструктивізму доберуться не всі, але принаймні класицизмом насолоджуватися навчаться. Важко тому переоцінити неоготику, таку вторинну, для України. Важко - і скоро буде ще й неможливо. Неоготика Мошнів і Шарівки - одинокі острівці серед хвиль панельних будинків. А от Галичина і Поділля були всіяні неоготичними костелами і костеликами, палацами і шале. Лишаються крихти. Мистецтвознавці 1950-х не знали, що ХХІ століття стане царством неоковирних особняків, МАФів і відсутності планувальної культури. Вони жили в іншому середовищі.  

Пройшло півстоліття - і в багатьох сецесійних (що вже казати про неоготичних) споруд вичерпався резерв міцності. Вони ошатно старілися, але тепер настала не старість, а дряхлість. Або реанімація. або смерть - інших виходів немає. Модерн від нас йде - вологими плямами грибків на стінах, мертвими балконами, башточками, що от-от впадуть. Дахівка вже не та, і двері парадні час замінити, і вікна вже металопластикові. Ми живемо в країні несмаку і потворства, тож ще один колись гарний будинок у армії архітектурних покручів - хто то помітить, кому то заболить? Ми ж виживаємо, всією країною. Нам не до естетики, скоро навіть читати розучимося. Голодаємо, недоїдаємо, нема за що купити у хату третій телевізор, машині вже вісім років, дітей треба у виш проштовнути - виживаємо, нам не до замків. Валяться - ну то шо робити. ми ж дуже бідні. Дуже. 

А треба в поляків попросити допомоги. І чому попросити - можна вимагати. Набудували нам тут палаців - тепер підтримуйте. Ми і так вже скільки вантажівок каменю у 1956 році з Червоногроду до Товстого, тодішнього райцентру, вивезли. Країні потрібне каміння, а не замки. Не все вивезли - ну то тепер залишки відновіть. 

З поляками не спрацює - можна спробувати італійців. Вони нас добре знають, вони в курсі, які ми хазяйновиті, працьовиті, хороші і варимо борщ. Замок кому належав? Понінським. Стопудово італійське прізвище - від слова "паніні". Чому б якомусь хлібокомбінату з Парми чи Модени не допомогти трохи нам? В них там пам'яток безліч, купа народу у будинках ХІІІ століття живе. А в нас мало, і ті валяться. Може, грошей дадуть і щось зроблять.

А ні - ну то лишиться водоспад. Все одно більшість туристів приїжджає до нього. Він високий і гарний. Він не впаде.

 

Розуміння краси природи закладене у нас генетично. Природу люблять всі. Це просто. Полюбити архітектуру важче, тут вже потрібен якийсь культурний багаж і якісь розумові зусилля. Архітектуру люблять більш складні особистості. Дуже шкода. що в Україні їх мало. Хоча чому шкода - менше сліз буде, коли вся неоготика впаде квітневим пилом на трекерські черевики. Залишиться природа. Залишиться арифметика. Геометрія - не для нас. 

 

28 вересня 2013 року. Нічого не змінилося

Пройшло майже півроку після завалення башти. Нічого не змінилося, навіть завали не розібрали.
Червоноград-2013 Червоногород


Без коментарів
Червоногрод червоногруд Czerwonogród
Червоногрод червоногруд Czerwonogród
Червоногрод червоногруд Czerwonogród
Червоногрод червоногруд Czerwonogród
Ліва ще стоїть
Ліва ще стоїть
Ліва ще стоїть
Зате який гарний водоспад!
16-метровий водоспад на річці Джурин
Джуринський водоспад
Dzhuryn waterfall, Ukraine
Мавзолей Понінських на черзі на завалення
Мавзолей Понінських на черзі на завалення
Костел сочиться вологістю. Всередині капіль
Костел сочиться вологістю. Всередині капіль
Ще фото
Трагедія замку у Червоногроді (Червоногруді). Тернопілля
Трагедія замку у Червоногроді (Червоногруді). Тернопілля
Трагедія замку у Червоногроді (Червоногруді). Тернопілля
Трагедія замку у Червоногроді (Червоногруді). Тернопілля
Трагедія замку у Червоногроді (Червоногруді). Тернопілля
Трагедія замку у Червоногроді (Червоногруді). Тернопілля
28.09.13. Без змін
У вересні 2013 року в Червоногроді нічого не змінилося.
У вересні 2013 року в Червоногроді нічого не змінилося.
У вересні 2013 року в Червоногроді нічого не змінилося.

"Замки і храми України" - некомерційний cайт, що підтримується фактично силами і ентузіазмом однієї людини. Допомогти проекту:
гривневий рахунок 4149 5100 9101 3567

євровий - 5168757402858452

Patreon

Ваш внесок допоможе не зневіритися в тому, що роблю вже 20 років. Дякую.

Екскурсійний супровід у мандрівці Кам'янцем-Подільським, Поділлям та Західною Україною в цілому: kamienczanka@gmail.com

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник