English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Заліщики
Панорама Заліщиків зі сторони Звенячина років 200 тому. Добре видно скельний монастир у Хрещатику.
Панорама Заліщиків зі сторони Звенячина років 200 тому.
Вид на місто з гори над Дністром, на буковинській стороні, поблизу с. Хрещатик. Класичний вид, відомий з календарів "Мальовнича Україна" та листівок. Заліщанський the must. Фотовід 8 травня 2005 року.
Вигляд на місто з гори над Дністром, на буковинській стороні ріки

Моя стаття про Заліщики.

Карта

 

Райцентр на півдні області, колись відомий своїм кліматичним курортом, а зараз - помідорами. Ну, хоча б щось...

До Тернополя звідси 125 км., до Кам'янця десь з 80, здається. Проживає у Заліщиках десь трошки більше 10 000 чоловік. Бувала я у тут не так часто, як хотілося, з банальної причини: з боку Хрещатика (а це вже Буковина) завжди стояли вредні дядьки, які перевіряли вміст СО2 у двигунах чи де там. При чому, стоять поруч з ДАЇшниками, хитрі. Як правило, ми банально втікали з довжелезної черги зупинених колимаг. Але одного разу 10 гривень з нас таки вициганили.

Історія міста.

Заліщики в 1902 р.
Заліщики в 1902 р.

Містечно лежить у глибокому мальоничому яру Дністра. Це, мабуть, єдина на Поділлі місцевість з середземноморським кліматом.
У колись розкішному парку над Дністром стоїть старовинний палац, перебудований у ХІХ ст.
Назва “Заліщики” поxодить, як неважко здогадатися, від міcця пpоживання його пеpшиx поcеленців - “за ліcом”. Cело Заліщики з'явилоcь на земляx cела Дубpовляни (Добpовляни) як виcелок близько 1469 pоку. Виселок той був відомий під назвою Заліccя, у XVI cт. — Заліcще. Назва Заліщики зафікcована піcля 1578 pоку.
Нинішнє міcто заcноване, як стверджує офіційний сайт міста, близько 1750 pоку на земляx одноіменного cела, котpе в зв'язку з появою міcта cтало називатиcя Cтаpими Заліщиками. Теpитоpія Заліщиків була заcелена людьми з давніx-давен - і це теж зрозуміло: надзвичайно м'який, сприяючий родючим врожаям клімат, м'яка петля Дністра, яка творить своєрідний півострів, вода, повна всілякої рибини. На теpитоpії міcта знайдено cтаpожитноcті пізнього палеоліту, тpипільcької, липицької, pанньоcлов'янcької та давньоpуcької культуp. Та спокійне існування аборигенів закінчилось у ХІІ столітті. Після того на довгі віки за цю землю ламали списи кілька держав.

Старий ринок, 1905 р.
Старий ринок, 1905 р.

За чаcів Польщі ця земля пеpейшла у влаcніcть магнатів Любомиpcькиx, потім - до кpаківcького каштеляна Cтаніcлава Понятовcького, причому, як свідчать документи, за досить значну суму.

Рік 1750: перша офіційна згадка про місто: печатка "Sigillum civitatis leszczyki". Десь у той же час у міста з'являється і герб: фрагмент міської брами з двома вежами, а над ними - повернутий праворуч єдиноріг.

У 1763 pоці збудовано коcтел cв. Cтаніcлава. У 1766 pоці останнім королем Польщі Станіславом Августом Понятовським Заліщикам надано Магдебуpзьке пpаво. Землі ці король отримав у спадок від свого дядьки (і тезки), який помер у 1762 році. Невдовзі Заліщики стали королівським містом, яке cлавилоcь на вcе Поділля наpодними майcтpами: килимаpями, гончаpами, pізьбяpами по деpеву.
Генеральним комісаром маєтків Понятовських був Оеттукер (Oettyker). Саме він і добивався у влади привілеїв для міста. Документ від 30 серпня 1754 р., підписаний Августом III, надає місту привілей на чотири щорічних ярмарки в маєтку Станіслава Понятовського у дзвиняцькому ключі.
З того ж часу збереглися документи, які мають відношення до заліщанської парафії, досить великої, про що свідчить опис місцевості з 1784 р. (Бедриківці, Блищанка, Добровляни, Дунунов, Дуплиська, Дзвиняч, Гродек, Гологради, Касперівці, Костельники, Кулаківці, Лисечники, Печарні, Щитівці, Угриньківці, Винятинці тощо).
Крім костела, у місті зводяться церква та євангелістська кірха (зруйнована під час війни). У 1824 році попередня дерев'яна споруда костелу Св. Станіслава замінюється на муровану, прикрашену чудовими фресками з сюжетами з життя святого.

Місто бурхливо розвивається, приїздять поселенці з різних місцевостей, найбільше - з Саксонії. Живе й невелика вірменська громада, що характерно для Поділля. Тут зупинялися на короткий відпочинок перед довгою дорогою до Туреччини довжелезні каравани возів з різними товарами. Дерево для розбудови міста сплавляли Дністром аж з Самбора. Будуються вілли, майстерні, навіть мануфактури, де вироблялось надзвичайно тонке сукно.

Заліщики, кінець ХІХ ст.
Заліщики, кінець ХІХ ст.

В середині XVIII століття у центрі містечка підноситься невеличкий замочок, не так оборонний, як мисливський. Про його стратегічне значення свідчили мури товщиною до півтора метрів, бійниці та вежі. До замочку вели дві міцні, гарні брами з гербами власників та постатями рицаря та жінки. З роками замочок перетворився на... ратушу, до якої добудували чисельні крамнички та склади. На жаль, після другої світової війни ратушу розібрали.

Згідно записам костельної хроніки, у 1769 р. в місто вдерся турецький загін, який перебив багато мешканців Заліщиків, а у роках 1770-1771 місто постраждало ще й від епідемії худоби.
Близько 1854 року, в зв'язку з кримською війною, в Заліщиках будується форт. З усіх боків місто оточують мури, навіть з боку Дністра. Зараз від цих мурів не лишилося й сліду. З інших будівель цікавою була резиденція барона Бруницького, зі старим парком, оранжереєю та так званим літнім театром князя Юзефа Понятовського. У 30-ті роки ХХ ст. резиденція належала якимось Thurnauw (не знаю, звідки родом - і тому не стану транскрибтувати таке прізвище).
Польща занепадала, а з нею занепадали і Заліщики, особливо під час старостування Хаусеггера. Лише за австрійського цісаря Йозефа ІІ господарство краю потроху оживає - щоб згоріти у страшній пожежі. Жертвами нещастя стають церква та синагога. Багато втрат місто понесло і через пожежі 1800 i 1861 рр. Нову синагогу зводять у 1896 році.

Дністер, залізниця і фрукти

Залізничний міст через Дністер.
Залізничний міст через Дністер.

Завдяки Дністру, яким сплавляли збіжжя та різні товари, оживає торгівля, будується навіть судно на 200 центнерів грузу. Тягнули також рікою галери. Але й цьому аспекту розвитку міста цивілізація наносить важкий хук: залізниця. Але немає того зла, певно, яке рано чи пізно на добре не обернеться. Однієї суворої зими в Угорщині вимерзли сади, це послугувало сигналом для зацікавлення мешканців Заліщиків садівництвом, особливо сливами та виноградом - і місцеві фрукти мали успіх! Їх експортували у різні куточки імперії починаючи з 1870 р.
У 1890 р. місто налічувало 5751 мешканців. Перед другою світовою це число не надто змінилося - бо зросло лише до 6000. Серед населення збільшується частка поляків, зменшується євреїв. У XIX ст. маємо такі цифри: римо-католиків 712 чол, греко-католиків 481, трошки лютеран, всі інші - іудеї.
У 1890 ж році у місті створено учительський інститут, чоловічу семінарію, яка постачала вчителями весь повіт аж до 1936 року. Одночасно діяло Товариство Польської Бурси. У 1933 р. організовано перший клас загальної гімназії, яка повністю відкрилася у 1936/37 навчальному році, а ліцеальні класи виникли 26 червня 1937 р. У програмі були обов'язкові 4 (!) мови, а факультативно можна було вивчати ще дві. На іноземну мову виділялося 4 години на тиждень. Упс, щось я на свою професійну тему перескочила. Учні їздили з ексурсіями до Вільнюса, Кракова, Львова, Чернівців.

Курорт всепольського значення

При достатній фантазії можна уявити, що це пальми...
При достатній фантазії можна уявити, що це пальми...

Сонне взимку, влітку місто цілковито змінювалося. Відкривалися ресторани, крамниці, пансіонати. Заліщики з усіх сил страралися бути "справжнім", хай і молодим, курортом. Подільський Туристичний Дім надавав гостям міста нічліг за 1 злотий у день, а для членів клубу - за пів-ціни. Готель "Варшава" брав за номер 3,5 zl, як і "Аріадна" та "Маскотка". Весь берег Дністра був забудований пансіонатами: Ballada, Helenowka, Maria, Morela, Naddniestrzanka, Neapol, Vita, Bajka, Irena, Kresowianka, Riwiera. У ресторані Шпунарського гості могли пообідати за 1,2 злотих.

Туристи платили так звану кліматичну касу у розмірі 5 злотих за цілий сезон (а навіщо?). Працював кінотеарт "Сокіл", який надавав приміщення і театрам-гастролерам. Діяли гарні тенісні корти, стрілецький та веслярський клуби. Відкрився музей.

Пляж з видом на міст
Пляж з видом на міст

Багато гостей приїжджало до міста у дні збирання винограду, в другій декаді вересня. А ще подобалися відпочиваючим кінні перегони, організовані офіцерами-прикордонниками.
Місто старалося - і курорт став-таки популярним, не в останню чергу завдяки зусиллям старости Кржижановського. Високі гості потягнулися до Заліщиків, провів тут свою осінню відпустку маршалок Юзеф Пілсудський. Приготування до перебування Пілсудського у Заліщиках йшли у великій таємниці. Спочатку високого гостя хотіли поселити у баронському палацу, але через поганий стан споруди та не надто радісне сприйняття такої звістки власницею маєтку, маршалка в результаті поселили у віллі дорожного управління по сусідству з баронським парком - та в 10 метрах від Дністра. За згодою з власницею, частину парку загородили високим парканом - і 5 вересня Пілсудський з'явився у Заліщиках. З львівським воєводою Бекем маршалок відвідав Червоноград.
Вересень-1939. Величезний з'їзд дипломатів, політиків та польської еліти у Заліщиках. Попереду крах, війна та совєти. Про зібрання скоро стало відомо - почалися бомбардування будинків, мостів, господарств. 17 вересня у місто увійшли радянські війська. Історія вкотре змінила своє обличчя.

А далі що?

Сільський танок
Сільський танок

У Заліщиках проживав письменник Осип Маковей (1867 - 1925 рр.). У сквері на центральній вулиці зведено йому пам'ятник.

У cучаcниx Заліщикаx у повоєнні pоки відбудувалиcя зpуйновані війною пpомиcлові підпpиємcтва, будинки, доpоги. Підприємства підприємствами, на них коштів вистачило, а ось дороги, здається, відновлятимуть ще кілька десятиліть: якщо ви їдете сюди зі сторони Борщова, приготуйтесь до неприємного сюрпризу: неподалік від відомого своєю церквою села Касперівці асфальт закінчиться, зате почнуться гірські серпантини. Якщо у вас палкі почуття до власної машини, пожалійте її механічних коней під капотом: можуть подохнути від такої нагрузки.
Достатньо лірики, повернемося до соцреалізму. Були тут цегельний і конcеpвний заводи, xаpчокомбінат, пекаpня, маcлоpобний завод, кукуpудзяно-калібpувальний завод, текcтильно-галантеpейна фабpика і фабpика гоcподаpcько-побутовиx товаpів. Чи вижили всі ці підприємства дотепер - не знаю.
В кінці ХІХ століття тут бурхливо розвивалося сільське господарство: вирощувались овочі, розбивались виноградники (так-так, клімат тут сприятливий, кажуть, навіть для персиків). В період після Першої Світової війни Заліщики дочекалися свята на своїх вулицях: тут відкрили курорт, який притягував щорічно тисячі відпочиваючих. А що неподалік був румунський кордон, місто стало ще й центром контрабанди (о!). Багато хто переходив тут нелегально кордон. Зараз від тої романтики є лише можливість по-хлоп'ячому втекти від екологічної служби.



Стара поштівка з видом міської ратуші. (18 ст.)
Стара поштівка з видом міської ратуші. (18 ст.)
Колишній панський маєток, зараз тут лікарня.
Колишній панський маєток, зараз тут лікарня.
Костел св. Станіслава-1911
Костел св. Станіслава-1911
Костел Св. Станіслава. Травень-2006
Костел Св. Станіслава
Центр міста. 2006 р.
Центр міста. 2006 р.
Не надто курортний краєвид.
Не надто курортний краєвид.
Перша світова в Заліщиках.
Перша світова в Заліщиках.
Ринок в 1916 р.
Ринок в 1916 р.
4 липня 1916 р.
4 липня 1916 р.
Центр міста колись. Ошатно
Центр міста колись. Ошатно
Серія акварелей Владислава Шульга.
Серія акварелей Владислава Шульга.
Костел. св. Станіслава
Костел. св. Станіслава
Церква в Заліщиках. Вже неіснуюча.
Церква в Заліщиках.
Цієї церкви вже нема.
Цієї церкви вже нема.
Магістрат
Магістрат
Греко-католицька церква.
Греко-католицька церква.
Здається, пошта все тут же.
Здається, пошта все тут же.
Такою була лютеранська кірха.
Такою була лютеранська кірха.
1925 р. Пансіонат "Морела"
1925 р. Пансіонат "Морела"
Курортний полудень
Курортний полудень
1938 р. Хата.
1938 р. Хата.

"Замки і храми України" - некомерційний cайт, що підтримується фактично силами і ентузіазмом однієї людини. Допомогти проекту:
гривневий рахунок 4149 5100 9101 3567

євровий - 5168757402858452

Patreon

Ваш внесок допоможе не зневіритися в тому, що роблю вже 20 років. Дякую.

Екскурсійний супровід у мандрівці Кам'янцем-Подільським, Поділлям та Західною Україною в цілому: kamienczanka@gmail.com

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник