English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Лисівці
Панорама села з дороги на Шипівці. 2 квітня 2017 р.
Лисівці. Панорама села з дороги на Шипівці. 2 квітня 2017 р.
Серет слугує Лисівцям природнім кордоном зі сходу. За ним вже тільки пафосна у своєму несмаку капличка і пагорби з полями. 16 квітня 2013 р. я нарахувала на одному такому полі 42 лелеки. А фото - від 14 серпня 2016р.
Серет слугує Лисівцям природнім кордоном зі сходу.

Костел-трансформер та вівтарні дрова.

Карта

1.9 тис. жителів

Координати: 48°51′11″ пн. ш.25°49′13″ сх. д.

 

Село на трасі Борщів - Товсте, тому вірогідність вашого туди попадання досить висока.
Раніше мені дуже подобалось місцеве толерантне сусідство, яке було гарно видно з траси: шпиль нео-готичного костелу неподалік куполу греко-католицької церкви. Потім з прикрістю помітила, що з дороги видно лише бані уніатського собору. Що трапилось?
Було так. Вперше я побачила це село 8 березня 2000 року, під час відкриття Червонограду. Костел стояв пусткою. Зайшла всередину. Готичний вівтар, точніше - його залишки, практично цілий готичний амвон, на який в ту ж мить і видерлоась, залишки якихось дерев'яних вівтарів, величезна золочена рама від картини. Та безпризорна рама так мені приглянулася, що намагалася вговорити Сергія взяти її з собою. Відмовив.


Наступного разу я була тут вже майже через рік. За холодну зиму залишки вівтаря та амвона не змогли вижити: селяни банально розібрали дерев'яні частини інтер'єру собі на дрова :(.


Нарешті, візит на Хеловін-2004 показав, що за храм хтось взявся. Вежа щезла (не тільки дрова потрібні на господарці, а й цегла?), замість неї - новий вхід. Ви бачите його на світлині вгорі. Якщо споруду віддали громаді, добре, а як ні - шкода.

 

В квітні 2013 р. храм стояв все таким же недоремонтованим обрубком, позбавленим природної гармонії.

А в 2014 р. біля вказівника "Лисівці" поставили на стовбах дві фіґури: Мойсей із скрижалями заповіту та ще якийсь біблійний патлато-крилатий чувак двометрового зросту тепер пильнують в'їзд у Лисівці. Українська провінція взялася за релігію з ревністю, котрої так не вистачає нашій культурі, освіті та охороні здоров'я. Сумно це все у ХХІ столітті. 

 

З Лисівцями просто не все гаразд. Як і з країною в цілому. Смак зникає, краса нікому не потрібна, чим примітивніше і яскравіше - тим краще. Виходячи з фотографії у вікіпедії, місцевий бюст Івану Франку тут був нормального - як на скульптуру - кольору. Тепер він сяє всім тим ТІРам. котрі через Лисівці прямують до мосту у Заліщиках (міст між Жванцем і Атаками частково провалився у квітні 2013 р.). Наскільки дико і примітивно виглядають колишні світочі у ролі золотих тільців, настільки ж простому люду це має подобатися. Я й раніше по Тернопіллю зустрічала таку примітивну форму культу - золотий Шевченко у Нагірянах, наприклад, був ще років за п'ять до 2013-го. Але Лисівці - при трасі, а дороги - артерії у тому числі і хоч якоїсь культури. Принаймні колись.

 Вже не для нас вони, ті артерії. Для нас храми без башт і золота фарба на українському генії.

В червні 2013 р. в костел в Лисівцях потрапила блискавка. Споруда все ще стоїть. 

Ок, вистачить лірики.

Лисівці лежать на правому березі Серету. Над рікою, біля джерела, стоїть капличка-альтанка, яка розростається як ракова пухлина, підтоптує під себе все більший шмат берегу. На території села знайдено археологічні пам'ятки трипільської та давньоруської культур. Як зазначає збірник "Заліщицька земля в спогадах емігрантів" (Тернопіль, 1993), "Великими землевласниками села в ХІХ ст. були дідичі Орловські, в ХХ ст. жиди".
Церква Покрови Діви Марії вимурована у 1911 р. на місці старенької 150-літньої дерев'яної попередниці. Костел-трансформер значно старший за опіумно-для-народівську посестру поруч: його було збудовано у 1887 році. Фреска, яку бачите поруч на світлині - єдине, що вціліло від розписів майстра Івана Ставничого.
На сільському цвинтарі - могила поручника УГА Клима Утриска, який загинув під Ягільницею 1919 р.
Із Лисівців походять брати Храпливі: Євген (1898-1949) - інженер-агроном Високої школи у Відні, доктор економічних наук, журналіст і кооперативний діяч, Зенон (1904-1983) - фізик, доктор філософії Львівського університету; Михайло Николайчук (народ. 1946) - живописець, член Національної Спілки художників України.
У школі начебто функціонує громадський краєзнавчий музей.

Лисівці здалеку - ну як картинка гарні.

Лисівці, центр. 2.04.2017.
Лисівці, центр. 2.04.2017.


Лисівецький Мойсей
Лисівецький Мойсей. 14.08.2017
Костел без вежі: 2004 і 2013.
Костел без вежі. Лисівці
Lisowce  (Лисівці) – wieś na Ukrainie nad rzeką Seret, na zachodnim Podolu
Костел всередині.
У лисівському костелі.
Розписи костелу
Розписи.На великій світлині видно, як щось велике та світле підповзає до богоматері.
Плита в костелі.
Плита в костелі.
А з церквою все гаразд. Велика
Покровська церква, Лисівці на Тернопіллі
Франко у якості поганського божка. Золотий
Франко у якості поганського божка. Золотий
Вишиванки лисівецьких полів
Вишиванки лисівецьких полів
2000р. Блека і Лисівці
Блека і Лисівці. 2000р. Якщо придивитесь, видно вежу костелу

"Замки і храми України" - некомерційний cайт, що підтримується фактично силами і ентузіазмом однієї людини. Допомогти проекту:
гривневий рахунок 4149 5100 9101 3567

євровий - 5168757402858452

Patreon

Ваш внесок допоможе не зневіритися в тому, що роблю вже 20 років. Дякую.

Екскурсійний супровід у мандрівці Кам'янцем-Подільським, Поділлям та Західною Україною в цілому: kamienczanka@gmail.com

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник