English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Червоногруд
Осінь в Червоногруді. 9 жовтня 2005 року.
Осінь в Червоногруді.

Те, що не помістилося на першу сторінку.

Вид у профіль. 9 жовтня 2005 року.
Червоноград (Червоногород - неправильна назва)

Фільм про проблеми тернопільських замків (і Червоногруд теж)

13 квітня 2013 р. права башта замку впала, не витримавши важких зими та весни. 

 

Червоноград, Червоногруд, Черленград - без різниці. Мені це місце болить. Мене це місце притягує. Тому я збираю, як жадібний ховрах, факти, статті та натяки, щоб складати потім з них не стільки паззл, скільки власну мозаїку, що змінюється з кожним новим рухом і кроком вперед.

 

Тому сюди я буду скидувати нові (для мене) факти про найкрасивіше місце України.

Ні, про ось ці дурощі я розказувати не буду. Ідіотів коментувати не хочеться. А ось стаття Миколи Шота в "Урядовому кур'єрі" від 8 грудня 2005 року заслуговує на увагу кількома цікавими моментами.

І справа навіть не в тому, що директор Заліщицького краєзнавчого музею Василь Олійник чомусь говорить словами з моїх статей, опублікованих задовго до того моменту, як він дав інтерв'ю пану Шоту. (Навпаки, від того, що мене цитують напам'ять, стає тепло на душі і хочеться всім посміхатися. Жарт. Просто або в пана Олійника, або в пана Шота є на роботі інтернет).
Отже, я теж використаю їхні слова, щоб розширити свій червоногрудський кругозір. Ітак:

Версії та гіпотези Миколи Шота

Стара поштівка з видом палацу. Знаєте, руїна має більше шарму.
Стара поштівка з видом палацу

Номер 1. Червоноград (в його транскрипції - Червоногород) - найстаріше українське місто. Не вірю.

 

Номер 2. На початку ХХ столітя Тоні Шнайдер (досить відомий краєзнавець того часу) знайшов начебто на схилах каньону стародавні русинські поховання. Може бути, не впевнена.

Номер 3. В 1538 році місто сплюндрували загони волохів. Вірю.

 

Номер 4. Процитую відразу зі статі: "Львівський каштелян (охоронець фортеці)
Микола Данилович у Червоногороді на місці дерев'яного спорудив кам'яний замок і навколо нього запустив воду". Він що, Нептуном був, пан каштелян Данилович? Звідки воду запускав? Дивна, куца інформація.

 

Скільки вона ще простоїть? Рік? Два?
Замок в урочищі Червоне

 

Номер 5. На замок в урочищі зазіхали не лише зайди зі Сходу чи Півдня, а й місцеві жителі. У фондах Заліщицького комунального краєзнавчого музею зберігається фотокопія "Скарги шляхтича Миколая Даниловича" від 10 травня 1649 року, де уряду повідомляється, що восени 1648 року повсталі селяни з сіл Торське, Лисівці, Шипинці, Головчинці та містечка Товсте обложили твердиню, штурмували та захопили. Вірю. Хмельниччина, все-таки. Тим більш, місця, де гетьман Богдан якщо й не з'явився на світ, то принаймні був зачатий - Товсте ж було певний час резиденцією його батька Михайла, аж поки той не впав в королівську немилість.

 

Номер 6. Переходимо до історії власне палацу. Виявляється, верхні частини веж, так звані корони, привезені були на запряжених волами підводах аж зі Львова. А це вже цікаво. Не знала.

Супер-унікальний кадр з експозиції краєзнавчого музею в Товстому. Середина ХХ ст. Дякую його директору, Я.О.Павлику.
унікальний кадр з експозиції краєзнавчого музею в Товстому

 

Номер 7. В Ниркові, на вершечку каньону над замком, збереглися рештки монастиря сестер милосердя, заснованого, як я і писала, Геленою Понінською. При монастирі діяла й лікарня. Зараз від усіх споруд лишилася тільки криниця, та й ту довгий час не використовували: колодязь був завалений сміттям.  Може бути.

(І без статті відомо, що триповерховий будинок шпиталю на 30 ліжок з місцевого темно-червоного пісковику, зо стояв ліворус від дороги з Нагірян до Ниркова, було знищено в 1944 році).

 

Номер 8. Зараз вищезгадана мурована криниця глибиною в 22 метри розчищена, а місцеві жителі вихваляють смак її води. Вірю.

 

Номер 9. Відома багатьом печера пустельника поблизу замку, до якої я так і не зібралася прогулятися, виявляється, досить популярний маршрут. За переказами, монах, що у ній жив, завжди ходив босоніж, і коли він приходив до церкви в сусідньому селі Устечко, йому під ноги підставляли дошки, щоб ступні не примерзали до підлоги. Бр-р-р-р... Майже вірю.

 

Номер 10. В заліщицькому краєзнавчому зберігається бивень мамонта, знайдений в річці з імпозантною назвою Поросячка неподалік урочища. А про одноіменну величезну  печеру мені багато розповідали знайомі сайту. Вірю.

 

Кілька нових фактів про Джуринський водоспад та оточуючі його споруди.

Наполеон Орда. "Водні млини на Поділлі." Взято тут. Впізнаєте пейзаж?
Наполеон Орда

Влітку 2005 року мене довго розшукував пан Володимир Бурденюк, молодий житель Городенки. Він, як і я, закоханий в цю місцевість, і теж має кілька своїх гіпотез. Не знаю, наскільки правда те, що він знайшов шматок фортечної стіни XV століття поблизу замку, а ось те, що йому вдалося побачити те, що треба, там, де я ліниво пройшлася поглядом, навіть не зупинившись - факт. Саме з його підказки я краще придивилася до відомої гравюри білоруського художника та мандрівника ХІХ століття Наполеона Орди.

І справді: Н.Орда побував майже в кожному подільському місті та містечку, а прекрасний Червоногруд, де вже стояв розкішний замок-палац, чомусь залишив поза своєю увагою. Чи могло таке бути? Хто його знає. Але могутній потік води, що з ревом несеться з чималої висоти прямо на дерев'яні колеса невеликого млину з лівого боку, а потім потрапляє у пастку, яку розставив ще менший млин праворуч, дуже нагадує культове для багатьох подорожуючих Україною місце. Будемо вважати, пан Володимир не помилився. :о)

Хоча в музеї Товстого зберігається копія гравюри А.Лінде (людині зі схожим найменням А. Лянге належить найперше з відомих графічне зображення Червоногруду, цікаве тим, що замку як такого ВЖЕ нема, а палацу немає ЩЕ: йде реконструкція споруди. Можливо, це якась плутанина - і гравюри виконала одна рука?). Датована гравюра 1838 роком. Орда в той час вже був дорослим (31-річним) художником, але жив у Франції, в еміграції. Гравюру якщо хто в кого й "підгледів", то власне Орда в Лінде, а не навпаки. (Гравюру Лінде див. в галереї внизу).

 

 

Це все, що лишилося від статуї.
Це все, що лишилося від статуї.

Силу падаючої води й справді гріх було не використати - чи то для потреб палацу, чи для жителів села, на яке в ХІХ столітті перетворилося колишнє княже місто.

Відомо, що водоспад з прилеглою територією був частиною парку Понінських. Поблизу нього стояла висока статуя святого з хрестом. Придивіться до постаменту уважніше. Бачите на ньому внизу еліпсоподібну темну пляму? А тепер подивіться на ілюстрацію поруч.

Цю табличку знайшли у воді піонери табору "Ромашка", що розташований в урочищі Червоне. Було це ще за радянських часів, тому ніхто знахідку не привласнив та не здав у металобрухт - віднесли до музею в селищі Товстому, де вона й зберігається дотепер.

На бронзовому еліпсі все ще чітко читається напис про те, що статую поблизу водоспаду було встановлено в 1848 році на кошти приватних офіціалістів (не питайте мене, хто це!), а через півсторіччя, в 1898 році, скульптуру відновили на кошти якогось "przelozonego obszarow dworskich".

 

. Тут куди не піди - крізь лише руїни...
Руїни електровні

Енергію, яку так бездумно і щедро виплюскував з себе найвищий в рівнинній Україні водоспад, хотіли приборкати не раз. Довгий час вже в пост-ордівські часи (я маю на увазі Наполеона Орду, а не монголо-татарів) на цьому місці стояв двотурбінний млин.

У 1956 році на його місці збудували невелику гідроелектростанцію. Її міці та працездатності вистачало, аби жителі сусідніх сіл Ниркова, Солоного та Нагірян могли читати при світлі електроламп та дивитись екзотичні в ті часи телевізори.

На жаль, електровня витримала недовго. Зараз від неї лишилася лише похмура коробка стін, що темним привидом бовваніє неподалік водоспаду.

 

Так і не знаю докладно, що за рештки пустої всередині башти стоять з лівого від водоспаду боку. На старих листівках добре видно на тому ж місці якусь споруду з конічним дахом. Схоже, споруда дерев'яна, хоча піди розбери, що там на нечіткій старій листівці.

Якщо маєте якісь ідеї чи версії з приводи цього об'єкту. діліться. Цікаво ж довідатися, що то таке!

Фотогалерея унікальних кадрів. (Принаймні для мене).

Раритет. Ось вони, жителі "Ромашки" - і ось він, палац, нехай і зруйнований, за їхніми спинами.
Раритет.
Єдине збережене фото інтер'єрів палацу.
Єдине збережене фото інтер'єрів палацу.
Найперше відоме зображення Червоногруду. А.Лянге, І половина ХІХ ст.
Найперше відоме зображення Червоногруду. А.Лянге, І половина ХІХ ст.
Водні млини на водоспаді. А.Лінде. 1838 рік.
Водні млини на водоспаді. А.Лінде. 1838 рік.
Два фото з майже ідентичного ракурсу.
Панорама Червоногроду (урочища Червоне)
Тільки кілька десятиліть між ними.
Червоногруд або Червоноград
Схоже на те, що й в міжвоєнний час замок був не в найкращому стані. Пустки віконниць лякають.
Червоногрод (Червоноград) в міжвоєнний час.
Хоча зараз все ще гірше.
Стан замку в Червонограді
Майже абориген В.Савенков сказав нам, що ось той стовпчик на схилі - монумент магдебурзькому праву. Якось перевірю.
Монумент магдебурузькому праву?
В 1930-х роках був у Польщі дуже знаний фотограф Булгак. В нього опуклі, неймовірні кадри. Ну ось як цей, з водоспадом.
Фото - Булгак.
Знову туалет княгині. Моє фото.
Туалет княгині
Зимова краса від Вадима Войтика.
Зимова краса від Вадима Войтика.
Деревце, яке росло на залишках даху однієї з бічних капличок, зробило свою чорну справу: впало, заваливши шмат стіни.
Костел в профіль


"Замки і храми України" - некомерційний cайт, що підтримується фактично силами і ентузіазмом однієї людини. Допомогти проекту:
гривневий рахунок 4149 5100 9101 3567

євровий - 5168757402858452

Patreon

Ваш внесок допоможе не зневіритися в тому, що роблю вже 20 років. Дякую.

Екскурсійний супровід у мандрівці Кам'янцем-Подільським, Поділлям та Західною Україною в цілому: kamienczanka@gmail.com

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник