English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Кулаківці
Церквиця в Кулаківцях. За кілометр від села Серет вливається в Дністер.
Церквиця в Кулаківцях.
За кілометр від села Серет вливається в Дністер.

Карта

Широта 48.638, довгота 25.874.

Так народжуються міфи.

Руїна костелу-каплички

В 2004 р. тернопільське видавництво "Джура" випустило товстий талмуд "Земля Тернопільська". Дуже хороша загалом книга, склав яку цілий колектив авторів - від кожного району. Розумний підхід - щоб не було неперевіреної інформації. Заліщицький край було віддано на відкуп пану Василю Олійнику. Певно, саме його перу належать рядки на сторінці 158:

"Село Кулаківці знане з 1610 року. Тут є археологічні пам'ятки древньоруського часу, рештки замку (XVII ст.), дерев'яна гуцульська церква св. Димитрія (1862)".

 

Команда "фас!" прозвучала: в останньому реченні фігурує слово "замок". Де, з якої хворої уяви вигулькнуло в автора це слово, наука не з'ясувала дотепер. Сусідній Городок - так, тут було б про що поговорити. Але маленькі провінційні Кулаківці?!?!

Село (436 жителів за останнім переписом) заховане між пагорбів над Серетом і лежить дуже вже задалеко від шумних автрострад. З заліщанського автовокзалу в напрямку Кулаківців кілька разів на день ходять маршрутки і бусики. Село підкрадається до дороги стишка, віддаючи перевагу річці, а не асфальту. Село спало, і спало б понині - але "Джура" випустила з пляшки джина, і той джин накаламутив чимало води. (Навіть в мій текст про Тернопільщину в путівнику "Західна Україна" (Київ, "Ваклер", 2007) упорядник Сергій Удовік вставив оті нещасні кулаківці).

Сільська інтелігенція, будучи злапана і допитана мною, визнала, що за останні два роки сюди часто приїздять люди з фотоапаратами і випитують про якийсь "замок". Спочатку інтелігенція гмикала, потім дивувалася, а потім вирішила, що диму без вогню не буває. Провели опитування всіх старожилів. Обійшли всі навколишні пагорби. Ніхто й ніколи не чув тут ні про який замок. Ніхто й ніколи. Замку - нема.

Добре хоч не вирішили для туристів якийсь муляж звести...

Святий Фредді.

Такі сильні візуально-аудіальні відчуття були в мене лише двічі: коли на Хеловін-2006 ми зайшли у один з празьких костелів одночасно з могутніми акордами "Реквієму" Моцарта - і коли я обережно прочинила хвіртку кулаківської Дмитрівської церкви. На цей раз був не Моцарт, на цей раз хор рявкнув " "А-а-алілуйя! А-а-алілуйя! Але-е-лу-й-я-а!"

Нічогенькі голоси в них тут, подумала я. Угу, таки нічогенькі, особливо в соліста: це вітер доносив десь з річки старий Queen, це Мерк'юрі надривався в барочно-глемових руладах. Але враження було ще те. :).

 

Церкву вже на початку ХХ ст. вважали пам'яткою архітектури. Цитую спогади жителів Кулаківців: "...були під консерваторською охороною воєвідського уряду в Тернополі як архітектурні пам'ятки" ("Земля Заліщицька в спогадах емігрантів", Тернопіль, 1993). , хоча вона й не така стара - 1862р. На жаль, не збереглася стара дерев'яна дзвіниця храму. Біля церкви розташовувалася двокласна школа - в австро-угорські часи з українською мовою викладання, за Польщі так звана "утраквістична" (певно, це теперішня сільрада).

Була в селі читальня "Просвіти", яку розібрали в 1915 р. москалі (та селяни поновили споруду після Першої світової). Трохи далі від центру села в 1912 р. (за іншими даними, в 1922 р., але перша дата видається більш ймовірною)  звели маленький костел, куди на католицькі свята приїздив парох з Щитівців.

Церква є, замку немає, а як з археологією? Тут все ок: в 1905 р. під час копання криниці було виявлено ікло мамонта, яке відправили до львівського музею графів Дзєдушицьких.

Жителі села на початку ХХ ст. все ще носили народний одяг та займалися хліборобством та рибальством. Останнім, щоправда, не дуже вдало: возити наловлене вдавалося лише в Заліщики, переважна більшість населення якого була іудейською, а тому не вживала в їжу рибу з лускою. Тому кулаковецькі соми та чечуга нечасто знаходили своїх покупців.

Резюмуємо:

Їхати варто лише затятим фанатам дерев'яної архітектури та якщо вам просто по дорозі. Хрести біля дзвіниці церкви. Один з пагорбів над Серетом.
Хрести біля дзвіниці церкви.
Один з пагорбів над Серетом.


"Замки і храми України" - некомерційний cайт, що підтримується фактично силами і ентузіазмом однієї людини. Допомогти проекту:
гривневий рахунок 4149 5100 9101 3567

євровий - 5168757402858452

Patreon

Ваш внесок допоможе не зневіритися в тому, що роблю вже 20 років. Дякую.

Екскурсійний супровід у мандрівці Кам'янцем-Подільським, Поділлям та Західною Україною в цілому: kamienczanka@gmail.com

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник