English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Хрещатик
Монастир - зверху. Заліщики та Дністер - значно нижче.

Моя стаття про Хрещатик і Ко

Ще одна стаття, більш докладна.

 

Дністер тут робить особливо мальовничі вихиляси, щедро даруючи землі навколо надзвичайно м'який та теплий клімат (сприятливий для вирощування помідорів. Чим всі місцеві жителі й займаються). Найвідоміші панорамні фотографії Заліщиків, що ніжно обвиваються мутними дністровськими водами, робляться тільки звідси - з високої кручі поблизу монастиря в Хрещатику.

Що? Який ще Київ? До чого тут Київ? Хрещатик - село в Заставницькому районі Чернівецької області. Не знали хіба?

Монастир на горі

Монастир в 1900 році.
Монастир в 1900 році.

Хто як, а я дізналася про це місце завдяки пляшці мінералки. В Хрещатику є завод з виготовлення безалкогольних напоїв, чиї етикетки прикрашає досить імпозантна світлина монастирської церкви на високій горі над Дністром.

Етикетка пояснила, який саме Хрещатик мав на увазі О.Лесик, автор моєї біблії дев'яностих - "Замків та монастирів України". І при першій же нагоді ми відправилися в Заліщики - а заодно і в Хрещатик. Перший пункт призначення відвідали без проблем, а от на мості на шляху до буковинського села на наш майже антикварний жигуль чекав пост ДАЇ (що не страшно) та приліплені до нього в нагрузку CO-шники (а це вже гірше). Довелося спішно розвертатися на 180 градусів. :о)

Проте за рік чи два я таки побувала в монастирі - а також повторно відвідала його в травні 2005 року. Щоправда, до печери вже не спускалася, задовільнилася церквою та панорамою колись модного польського курорту внизу.

 

Історія хрещатицького монастиря починається в XVII столітті. Унія, про яку на галицьких землях так довго сперечалися, стала реальністю, ревні поборники православ'я часом вдавалися до кардинальних заходів - як-от втеча через Покуття на Буковину, де, на їх думку, їх віруванням нічого не загрожувало.

 В той час біля джерела, з якого тепер труби випомповують мінеральну воду для напоїв, з'явився скит-печера - традиційне явище для Придністров'я (згадайте Бакоту, Нагоряни, Лядову чи Субич). З часом поблизу печери виросла капличка з дзвіницею. Люди йшли сюди як на прощу - вода ж бо цілюща, хоча властивості Природи приписувались міфічній істоті в білому хітоні.

Монастирська церква. 8 травня 2005 року.
Монастирська церква

Про створення місцевого чоловічого монастиря розповідає й легенда. За нею, якось туманним ранком бричку місцевого пана коні стрімголов помчали до стрімкого урвища. В кількох сантиментрах від прірви осліплених туманом створінь зупинив монах. Пан, якого ченець врятував від неминучої загибелі, щедро відсипав рятівнику грошенят на будівництво каплички: не все ж в печерах мешкати, хоч як м'яка наддністрянська порода й надається для таких примітивних помешкань.  

Так і з'явилася капличка з прибудованою впритул дзвіницею з дерев'яним верхом (див. архівне фото). Під час Першої світової війни на цьому п'ятачку землі йшли запеклі бої, споруда була зруйнована, в 1918 р. відновлена з деякими змінами. 

У 1765 році над каплицею з'являється церква Івана Богослова, якій пануюча в той час мода на бароко абсолютно незрозуміла. Все просто й лаконічно, без зайвих фанаберій. Заокруглена апсида, контрфорси, масивна баня - от і всі архітектурні деталі.  

Кажуть, щоправда, що збережені фрески XVIII століття, не бачила, нічого не скажу.

В 1768 році брати Михайло та Костянтин Талпа заснували при храмі чоловічий монастир, для чого звели поблизу церкви келії для монахів та проклали дорогу від шляху на Заліщики та Чернівці. Хрещатик робиться популярним відпустовим місцем, що притягує щороку не одну сотню прочан.

Наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття в Хрещатику якийсь час перебував якийсь преподобний Кукша з Почаєва.

Монастир діяв до 1960 року, а потім на його місці з'явилася турбаза. Коли я вперше потрапила в Хрещатик, я довго дивувалася занадто казеній архітектурі чернечих споруд та незрозумілому шлагбауму з вахтерською будочкою при в'їзді. Релікти турбази, ага.    

Цукровий завод. 1912 р.

В 1990-х монастир повернувся в свої старі пенати. На дністровській кручі звели велику нову церкву (див. фото поруч), розчистили джерело, до старих монастирських споруд обладнали сходи.

Як сюди потрапити? Через міст, що єднає Буковину з Тернопіллям. Проїхати зовсім небагато, десь з два кілометри, там не пропустити поворот ліворуч, на грунтову дорогу (здається, поруч є вказівник до монастиря). Саме село лишається обабіч траси, до монастиря веде поганенька дорога. Зорієнтуєтесь. Тим більш, поряд завод, який випускає солодку та мінеральну воду "Хрещатик". Тільки не сподівайтесь в'їхати в сам монастир на авто: дорога не найкраща, пошкодуйте колеса та свої шлунки.

 

Як не дивно, монахи досить приязно ставляться до відвідувачів, не забороняють ходити територією (я була майже всюди, а крім мене - ще група школярів з вчителькою), не вимагають якихось хусток чи ще якихось дивацьких обмежень.

Фото (4 червня 2008 р.)

Ттут і обидві церкви, мурована і муровано-дерев'яна, і печера, і краєвиди. Стару церкву страшезно шкода - ще кілька років тому вона була автентичною, з грубих блоків каменю. Зараз - дурнувата сіра шуба. Дерева, які росли навколо храмів, теж спиляли, від цього все стало незатишним і помпезним. Шкода.
Завод "Хрещатик". Монастирські корпуси. Монастир колись. Ще кілька років тому він виглядав майже так само. Зараз - шуба на церкві, дерева зрубані:(


"Замки і храми України" - некомерційний cайт, що підтримується фактично силами і ентузіазмом однієї людини. Допомогти проекту:
гривневий рахунок 4149 5100 9101 3567

євровий - 5168757402858452

Patreon

Ваш внесок допоможе не зневіритися в тому, що роблю вже 20 років. Дякую.

Екскурсійний супровід у мандрівці Кам'янцем-Подільським, Поділлям та Західною Україною в цілому: kamienczanka@gmail.com

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник