Церква і дзвіниця в Волиці Гусятинського району.

Карта

Реєстр національного надбання обіцяє в цьому крихітному селі  (населення близько 200 чоловік) неподалік від хмельницького Сатанова древню-предревню дерев'яну Аннозачатьєвську церкву хатнього типу з дзвіницею, теж з дерева. Реєстр оперує фантастично-привабливими цифрами: XVI i XVII століття, це вам не жарти.

Так от, реєстр помиляється. Церква в селі правда є, правда хатнього типу і правда з дерев'яною дзвіницею. Церква правда-преправда накрита високим гонтовим дахом - як і слід церквам хатнього типу. Але.

Церква мурована.

Як пояснити цей факт, я не знала. Може, по дереву замурували? Може, храм згорів - і відбудували новий з каменю? Але ж дах, готовий високий дах - він точно старий! Дивно це все...

Ситуацію трішечки прояснив священник сусіднього з Волицею села. Він розповів, що років 12-15 тому (ще в 1990-х) храм почав сильно руйнуватися. Протікав дах. Селяни хотіли замінити гонт на шифер - та в ті часи ще сяк-так за пам'ятками архітектури слідкували, тож довелося просити дозволу в обласному управлінні архітектури. Там, зрозуміло, дозволу не дали, ще й вилаяли за таку ініціативу - і пообіцяли гроші на нормальну реставрацію. Селяни ж спересердя взяли - і обмурували дерев'яну церкву. Парадоксально, але дах, який й спричинив занепад пам'ятки, таки лишився гонтовим.

Коли в людей немає смаку і розуміння цінності історії, важко від них вимагати поваги до архітектурних пам'яток. :о(