English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Крогулець

Батько Богдана Лепкого правив у ДЕРЕВ'ЯНІЙ церкві в Крогульці

Батько Богдана Лепкого правив у ДЕРЕВ'ЯНІЙ церкві в Крогульці. На початку ХХІ століття зі згоди священика Романа Яворського з храму зробили муровано-вагонного монстра. Зняття вагонки та оббиття храму фальшбрусом було ініціативою селян, а не попа.
20 серпня 2017 р. Так все таким краще. Хоча ідеально було б залишити реальне старе дерево.


Двір Городиських у Крогульцю. 1910 р. Krogulec

Понівечена автентика церкви - не єдина втрата Крогульця. Ще в 1930-х роках тут знаходився двір Городиських. На фото початку ХХ століття - "зелений" салон цього палацика.



 Батьківщина Богдана Лепкого.

Карта

49°05′57″ пн. ш. 26°00′44″ сх. д.

Близько 800 жителів.

 

На трасі Гусятин-Тернопіль не варто спати. За вікном цікаво: ось старий костел у Чабарівці, ось велика церква з дзвіницею у Васильківцях, а ось і село Крогулець, яке чомусь на старій автобусній зупинці назване Крогульці.
Війну літер почали ще дорожні знаки-привітання на під'їздах до села: спочатку десь за півкілометра до найближчої хати бачимо великий кам'яний знак, таку собі міні-фортецю з написом Крогулець, а за якусь сотню метрів нас зустрічає скромний перекособочений дорожній знак - Крогульці. Село-шизофренік, яке ніяк не може вирішити, як назватися?

(UPD: у 2017 році стели-в'їздного знаку вже не було).


 Палац Городиських (не існує)

Крогулець вперше згадується під 1574 роком, коли село було власністю братів Копичинських. В ХІХ ст. власниками були Городиські (Horodyski) гербу Корчак. В першій половині ХІХ ст. у селі з'явився мурований двір під високим дахом (Роман Афтаназі в 7 томі "Дій резиденцій на давніх Кресах Речі Посполитої" висуває несміливе припущення, що споруда могла бути зведеною і раніше). Городиським належали й сусідні Васильківці - там теж був двір Броніслава Городиського (1846-1897).

Пізніше Крогулець успадкував єдиний одружений син Броніслава (в нього загалом було п'ятеро дітей) - Павел Томаш Городиський (1881-1916). В Павла Томаша своїх дітей не було, тож після його смерті вдова близько 1920 р. продала маєток Леону Городиському з Товстенького - вона не хотіла, щоб Крогулець перестав бути родинним гніздечком Городиських. Що за карма - в Леона теж немає дітей, тож маєток він заповідає своїй племінниці Анелі Скибневській, дружині графа Криштофа Потоцького. Саме ця пара Потоцьких і була останніми власниками Крогульця до вересня 1939 року. 

 

 Та давайте повернемося до крогулецького палацику. В 1905 році, за Павла Томаша, двір було ґрунтовно відремонтовано, черепицю замінили бляхою, на фронтоні будівлі з'явилися герби Корчакі Остоя (герб родини Рильських). 16 приміщень споруди мали амфіладну систему. До великого холу в центрі будівлі примикав не менш великий "великий" (упс!) або "зелений" салон. Його вікна виходили на романтичний ландшафтний парк. Гарна алея старих лип вела від палацу до одного з фільварків.

Два прямокутних кутових "репрезентативних" покої мали великі венеціанські вікна. Одна з цих кімнат використовувалась як їдальня. Праворуч і ліворуч від холу містилося по три невеликі житлові приміщення. Підлога салонів була паркетною в квадрати, в інших кімнатах був просто паркет. Як правило, подільські двори отоплювалися сухим повітрям, що бігло спорудою по системі труб. Палили соломою - на Гусятинщині сутужно з дровами. На добу йшов цілий віз соломи. 

На початку ХХ століття крогулецький двір мав стильні інтер'єри, меблі були або бідермеєрівські. або у стилі Людовіка Філіпа, вироблені зі світлого горіху. Було трохи й більш старих предметів побуту. Після смерті анни з Комарницьких Томашової Городиської меблі, старе чудове столове срібло, бібліотека, чимала картинна галерея, баранівська порцеляна були поділені між її п'ятьма онуками. Колекція розпорошилася. В міжвоєнний період з усіх цих багатстввціліли тільки деякі меблі і два портрети літніх людей пензля Петера Брандла (1668-1739). Були й картини більш пізнього часу. Всі багатства крогулецького палацу були знищені у Першу світову війну. Лишилися голі стіни. В такому вигляді двір пережив 1920-ті - і вже аж за Потоцьких, у 1933 році, знову став родинним гніздом - вже іншої родини. Всі старання Потоцьких обірвала Друга світова.

Старожили села ще пам'ятають, де стояли панські стайні (трохи нижче за пам'ятник Лепкому та православну дерев'яну церкву) - а коней так і взагалі пани напували з криниці, котра зараз майже вбудована у церковний паркан. 


 Церква св. Параскеви у Крогульці (УПЦ КП)

Церква у Крогульці у фальшбрусі та без вагонки. 20 серпня 2017 р.

Церква у Крогульці у фальшбрусі та без вагонки. 20 серпня 2017 р.


В селі збереглася дерев'яна церква Параскеви з дзвіницею (XVIIIст.). Самі селяни вважають, що це ніяке не XVIII ст., а цілком собі XVI-те - і датують святиню 1570-ми роками (!). Крім того, вважають. що церкву сюди перевезли з іншого сусіднього села, котре було знищене татарським набігом (!) - і вже тут, у Крогульці, поставили на кам'яний фундамент.

Ще святиню чомусь вважають незвичайно схожою з церквою в Оришківцях (що не так - крогулецька цікавіша). 

Довгий час вгадати, що Параскевська церква дерев'яна, було практично неможливо: нижню частину зруба в 1990-х рр. не просто обклади вагонкою, а ще й вдягли в "шубу" штукатурки. На верхах і опасаннях - і дотепер очікувана бляха. 

В радянський час у церкві був музей - ні, не атеїзму і тим більше не Лепких. Колгоспної праці. Порозвішували по стінах фотографії передовиків, свинарок та трактористів - ну і чим не музей? Але храм принймні зберігся. 

В 1989 р. церкву повернули віруючим. Зараз тут моляться зо 300 місцевих православних київського патріархату. Священиком тоді став (і залишається зараз, станом на 2017 р.) Роман Яворський. Це саме цей батюшка на межі тисячоліть продав старі образи з храму, щоб купити - татамммм!!! - вагонку. Якою всю церкву і оббили. Внизу ще й зробили шар "під шубу", через що здавалося, що церква ще й обмурована.

Та зміни є. І навіть трііііішечки на краще. Коли активісти місцевої парафії прочитали десь у 2010-му році в гусятинській газеті-районці критику зовнішнього вигляду храму в статті Миколи Васильовича Кучмія, головного журналіста Гусятинщини, вони задумалися. Яворський ні, але громада - так. Зібрали кошти - 90 тис. гривень. Що свої ж земляки дали, що докинули аграрні бонзи з сусідніх сіл (Коваль з Васильківців дав велику суму, Михайло Мацієвський з Чагарів додав 5 тисяч - так і назбирали. Як мене запевнили, під вагонкою цілком собі живий автентичний брус - ні, не трухлявий, а міцний. Ще й такий міцний, що зробити отвір для дротів (назовні з церкви виведені колонки, транслювати богослужіння на майданчик біля храму) було майже неможливо, настільки міцна деревина. 

Крім заміни вагонки на фальшбрус (котрий хоча б здалеку виглядає майже як дерево), замінили й тротуарну плитку на теребовлянський брунатний камінь, а паркан навколо церкви зробили з дерева, хоча селяни й бідкалися, що "ніби на фермі". (Насправді паркан досить сучасний, автентичним не виглядає, але краще деревина, ніж вичурна непотрібна ковка). Зараз ще наводять марафет: влаштували для церкви підсвітку, поставили штампованих ангеликів біля входу, роблять фонтан біля дзвіниці.

  

Саме в цьому храмі служив батько Богдана, Миколи та Левка Лепких - отець Сильвестр, відомий також як письменник Марко Мурава.

А найвідоміший з Лепких - Богдан (1872-1941) - народився поблизу Крогульця, на хуторі Кривенькому. У 1992р. у Крогульці встановили погруддя цього педагога, письменника, громадського діяча (скульптор В.Садовник). Останніми роками його пофарбували в золотий колір. Навіщось. Виглядає паскудно - так золотять будд десь на Шрі-Ланці.

З 1995-го року в Крогульці функціонує музей Б.Лепкого. 
І погруддя, і старий, і новий храм розміщені поблизу один одного у самому центрі села, при трасі. Музей відвідати не вистачало часу.

 

Чорно-білі фотографії двору в Крогульці - з VII тому книги DZIEJE REZYDENCJI NA DAWNYCH KRESACH RZECZYPOSPOLITEJ (Roman Aftanazy).




Палацик Городиських в Крогульцю на Тернопільщині. Фото до 1900р.
Palac Horodyckich w Krogulcu (Ukraina)
The Horodyskis' palace in the village of Krogulets in Western Ukraine
Дворец Городиских в Крогульце на Тернопольщине (Украина)

Палацик Городиських


"Зелений" салон палацу в Крогульці
"Зелений" салон палацу в Крогульці

"Зелений" салон палацу



Архівно-пасторальний Крогулець.

Архівно-пасторальний Крогулець.


Новий храм

Новий храм


Церква в Крогульці, лютий-2005
Ця церква була дерев'яною. Крогулець, 2010
Церква св. Параскеви у Крогульці

Церква в Крогульці, лютий-2005 і квітень-2010. Зараз вже не так, на щастя.


Пам'ятник Лепкому в Крогульці
Бюст Богдана Лепкого у селі Крогулець

Пам'ятник Б. Лепкому

Солдати в Крогульці. 1917 р.

Солдати в Крогульці. 1917 р.


© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник