В палаці Козібродського (1877) зараз геронтологічний заклад "Надвечір'я". 19 серпня 2009 року.

Карта

Координати: 49°14′42″ пн. ш. 25°41′21″ сх. д.

Відоме з 1508 р. село (понад 900 жителів) по дорозі з Долини на Теребовлю. До Підгорянського монастиря - смішні кілька кілометрів (монастир навіть видно від в'їздного знаку до села). Підгайчиків на Галичині кілька, тож ці - аби не плутали з іншими - до 1940 р. називалися Підгайчики Юстинові.  

Народ підгайчиківський - не знаю, чому - видався мені напрочуд привітним і доброзичливим. І це добре: бо туристам тут при нагоді є що подивитися.

Орієнтиром стане автобусна зупинка, гаразд? Вона якраз на повороті траси, поруч будинок культури в помпезно-радянському стилі - і магазин-маркет "Теко".

Біля БК - дитячий майданчик і залишки парку. Нам туди. Саме в парку зберігся ошатний і щедро прикрашений ліпниною палац графа Козібродського. Будівля доглянута, більше того: біля неї поставлені інформаційні стенди з короткою історією споруди в радянські часи - і з історією села. Щити встановлені з нагоди 500-річчя Підгайчиків, котре відзначалося в 2008 році.

За палацем ростуть з одного кореня шість лип - бумага А4 формату, пришпилена до стовбура однієї з них, повідомляє, що вони символізували родинну міць і єдність Козібродських. До геріатричного будинку "Надвечір'я" належить лише 1,7 га парку.

Трошки процитую інформаційні стенди. Отже, парк навколо палацу займає на сьогодні територію в 9,8 га і тягнеться аж до виїзду з села в бік Теребовлі. Звичайно, він дещо занехаяний. Подекуди збереглася стара мурована огорожа. Центральна алея парку обсаджена липами. З старих екзотів збереглося небагато: є клен червонолистий, дуби, ясени, акації, сосни, явори, ялини, тополі.

В палаці з 1944 по 1953 р. містилася контора радгоспу "Підгайчики". В 1954-56 рр. тут було облаштовано дитячий санаторій для хворих на поліоміеліт. З 1956 пл 1959 рр. - протитуберкульозний санаторій. 1959-1977 - Підгайчицька дільнична лікарня. З 1977 по 2003 рр. - Друге терапевничне відділення райлікарні. Нарешті, з 2003 р. - геріатричне відділення.

Збереглися старі сходи (досить скромні). Ліплення на стінах немає - кажуть, і не було. Ой не знаю. Проте до цього часу функціонує ліфт з підвалу на верхні поверхи, яким і зараз подають з кухні їжу (!).

Рухаємося далі в напрямку Буданова. При дорозі в селі стоїть вкрай симпатична кам'яна Хрестовоздвиженська церква (1910). Поруч з нею - скромна сільрада, теж з тесаного каменю. Лаконічні форми і чудовий матеріал - непоганий мікс. Далі - садочок. Нам не туди: з протилежної від церкви сторони відбігає дорога на околицю села. Там розташований старий цвинтар з цікавими скульптурними надгробками та поруйнованою каплицею Козібродських (1885). Видно, що влітку 2009 р. з її даху зірвало черговий і солідний шмат покриття: воно валяється поруч з будівлею. Двері заколочені, на даху - ліс молоденьких сосен. Над входом - два (родинних?) герби.

Підгаєцький храм. Симпатичний. Фото від 7 вересня 1997 р.