Трохи про історію цього гігантського костелу на вул. Личаківський, який зараз відданий ордену салезіан візантійського обряду. До речі, на пору своєї побудови костел був НАЙБІЛЬШОЮ сакральною спорудою Львова. Знаходився він на тодійшній східній околиці міста (а зараз тут неподалік розташувалася личаківська автостанція, звідки що 20 хвилин відбігають бусики на Золочів). Цей район в 1930-ті бурхлво розвивався, а своєї святині місцеві римо-католики не мали. Будували храмо кілька років (завершилося будівництво в 1934 р., освячено споруду 7 жовтня 1934 р., до 1938 р. тривали внутрішні роботи). Храм містив три вівтарі: головний з образом Мадонни Остробрамської, а також два бічних - на честь Серця Ісуса та св. Яна Боско. Як костел споруда використовувалась лише з 1938 по 1946 рр., а потім довгий час - аж до 1992 р. - була банальним складом. Читала, що тримали там книги - все не хімдобрива, і на тому дякуємо. Проект належить архітектору Т.Обмінському (1932, за іншими даними, 1931 р.). Гроші, які вимагала така гігантська махіна, поступали нерівномірно, тому роботи з будівництва велись довше, аніж було заплановано.
Костел - однонавна базиліка, форми котрої відсилають до ранньохристиянських храмів Риму. Він високо підноситься над околицею, до головного входу ведуть подвійні сходи з кам'яною балюстрадою. Камінь для будівництва костелу було привезено з Тернополя і Великих Бірок. Висота нави святині - 20 м, довжина 45 м, ширина - 13 м. Нава перекрита пласким плафоном з касетонами над хорами. В святині могло одночасно перебувати до 2 200 чоловік. Вікна були засклені так званим "катедральним склом" пастельних кольорів. Інтер'єр був лаконічним і простим. На фронтоні головного порталу, посередині, на висоті другого ярусу, була вбудована відкрита каплиця, оформлена кам'яними колонами. Там розмістився мозаїчний образ Богоматері Остробрамської (художник Т.Й. Пєчонка, Краків). З лівого боку від входу до храму була вбудована пам'ятна таблиця на честь ініціатора і фундатора костелу, архієпископа Болеслава Твардовського. (Проект таблиці інженера В.Дайчака, виконала фірма Тировича).
На вежі-кампанілі було поміщено два дзвони, фундовані як почесний дар від польського суспільства всій архідієцезії. Менший дзвін називався "Матки Боскі Неустайонцей Помоци" (Matki Boskiej Nieustajacej pomocy) і був фундований тернопільським пробощем Аполінарієм Валенгою. Вага дзвону складала 1900 кг. Виготовлено дзвін фірмою К.Шваба в с. Білій під Тернополем. На дзвоні були перечислені всі парафії тернопільського деканату - від Баворова аж до Забойки.
Більший дзвін називався "Болеслав", мав діаметр 1 м. 60 см і важив 3 100 кг.
Саме в костел Богоматері Остробрамської в листопаді 1944 р. після жалобної меси в катедрі було перенесено домовину з тілом архієпископа Болеслава Твардовського. За заповітом архієпископа, він хотів бути похованим саме тут. (Серце Твардовського було - теж за його заповітом - вмонтовано в стіну хору львівського монастиря кармеліток). Коли храм закрили, в 1947 р. домовину архієпископа перенесли в крипти митрополіальної бащиліки. Серце ж монашки вивезли до польського містечка Влоцлавка.
(Болеслав Твардовський прославився саме як активний будівничий костелів на західноукраїнських землях, і костел Богоматері Остробрамської був його наймасштабнішим дітищем. Він вважав храм своєрідним даром за те, що Креси залишилися у складі відродженої Польщі).
Всіх, кого зацікавить цей храм, відсилаю до чудової і дуже інформаційної сторінки про нього (польською мовою).
Базиліка знаходиться на підвищенні, і зодчий уміло використав природний постамент для святині. Перш за все в око кидається височенна дзвіниця на північний схід від святині, яка чимось нагадує середземноморські кампаніли.
