Ян Сас-Зубжицький (або Сас-Зубрицький, кому як до вподоби, Jan Karol Sas-Zubrzycki, 1860-1935) - це як знак якості. Він був не просто архітектором, а й теоретиком мистецтв, реставратором, засновником Товариства Нагляду над пам'ятками мистецтв і культури у Львові (Towarzystwo Opieki nad Zabytkami Sztuki i Kultury), професором (з 1919 р.) кафедри історії архітектури і естетики в Політехніці.
Споруди, до яких талановитий випускник Львівської політехніки приклав руку, вражають гармонійністю - кого залишить спокійним костел св. Станіслава у Чорткові, скажімо? Дивно, що про ще один симпатичний зразок творчості Я.Сас-Зубжицького відомо значно менше, хоча він у чималому туристському центрі - у Львові, і теж є довершеним і гармонійним шматочком архітектури початку ХХ століття.
Отже, вул. Замарстинівська, 134. До цілком стандартних кварталів бетонних багатоповерхівок - якихось кілька кварталів. Замарстинівська тут - набір приватних садиб і маленьких скляних магазинчиків. І раптом... Колишній монастир капуцинів з костелом св. Франциска Асізського було спроектовано ще в 1909 році, а от за будівництво взялися пізніше - війна завадила. Виріс цей неороманський комплекс (храм + келії) в 1925-1929 рр., а освячено святиню було в 1930-му. Як і більшість споруд архітектора, колишній монастир капуцинів невловимо нагадує чимось готичні споруди. Зараз в цьому приміщенні церква св. Йосафата о.о. редемптористів.
Келії мені видалися досить давніми - і справді, в національному реєстрі пам'ятка на замарстинівській 134,а фігурує під назвою Костел місіонерів і з датуванням 1744 - ХІХ століття. Так що дуже може бути, що Сас-Зубжицбкий лише перебудував храм (хоча він був автором 40 костелів, ще два десятки він перебудував). Хоча, ймовірніше за все, реєстр просто помилився. Вкотре.
До речі, Ян Сас-Зубжицький похований у Львові, на личаківському цвинтарі.
|
