Комплекс костелу та келій. Дах святині ввечері 25 березня 2008 р. Статуя на фасаді костелу.

Не надто популярна серед туристів пам'ятка Львова - радше взагалі непопулярна. Хоча розташована в непоганому районі - зовсім поруч з колишнею броварнею Бачевського на вул. Б.Хмельницького, по вул. Жовквівський, 8.

	Історія костелу св. Мартина

Назва вулиці більш ніж прозора - сюдою в XVII-XVIII століттях йшов шлях на Жовкву. Часом його також називали Волинським шляхом. А ще колись ця вулиця називалася вулицею Святого Мартина - завдяки саме оцій пам'ятці архітектури. Лише назва вулиці радянських часів нелогічна і незрозуміла - Декабристів.

Пам'ятка ця входить до реєстру національного надбання, до речі. Первісна дерев'яна святиня на цьому місці з'явилася в 1630 році, та згоріла вже в 1648-му (за іншими даними, в 1700 р.). Після пожежі храм відновили вже в камені - і сталося це в 1736 р. При костелі св. Мартина діяв шпиталь для військових інвалідів, яким завідували ченці-кармеліти.

З точки зору архітектури - звичайнісінька варіація на тему римського Іль-Джезу: пізнє бароко, двоярусне членування фасаду, волюти і скульптури ангелів на фронтоні.

В XVIII столітті інтер'єр храму було розписано фресками художником Йозефом маєром. Чи збереглися фрески, не знаю.

Поруч - Г-подібне двоповерхове приміщення келій, об'єднанних з мурованою дзвіницею з барочним дахом.

Зараз в костелі церква ХВЄ.