English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Коропець

Палац графа Бадені. Коропець

Палац графа Бадені.


Palac. Koropiec - osiedle typu miejskiego na Ukrainie, w obwodzie tarnopolskim.

Квітень 2000 р. Палац в Коропці.

Координати: 48°56′19″ пн. ш. 25°10′46″ сх. д.

3,5 тис. жителів


1 жовтня 2013 р. дах і перекриття палацу Бадені в Коропці впали, не витримавши дощів, відсутності ремонту і інших традиційних негараздів. Навіть сподіватися на те, що ближчим часом зможуть відтворити дах такого складного профілю, наївно.

Коропець, дуже тебе шкода.

 

 При в'їзді в це придністрове містечко, що розкішно розтягнулося серед прикарпатських схилів та пагорбів, вас вітає камінний жирний короп - помилитися неможливо, ви в Коропці, де серед будівель дитячого інтернату чепурним красенем розташувався палац колишнього власника цих земель, графа Бадені. Цікава деталь міжчасся: перед головним фасадом (на жаль, фото цоьго не показує) - фігура богоматері в оточенні підозріло дорослих оголених пузанчиків-тутті та квітів, а ЗА палацем, на клумбі - дві покалічені часом бетонні піонерки, теж пузатенькі, але, на жаль, вдягнені та спортивно-розвинені. 

Серед сучасних корпусів інтернату палац зовсім не губиться, у парку ще можна помітити старовинні дерева в три обхвати, як і перед фасадом резиденції - якраз в 20-х числах квітня, коли мені пощастило відвідати графські володіння, на головній алеї перед палацом цвіли яскраво-рожевим цвітом якісь екзотичні дерева.

В книзі В. Стецюка "Культурні грона Дністра" наводяться перекази, що збереглись серед місцевого населення, про графа Бадиню. Його справжнє ім'я - Казімір Бадені (1846 -1909 рр.), він був намісником Галичини, прем"єром Австрії та міністром внутрішніх справ. Прославився граф "баденівськими виборами" до парламенту у 1897 р., коли був запроваджений антиукраїнський терор. Палац в Коропці збудований в класично-синкретичному стилі з розкішними бароковими ліпними геральдичними атрибутами, серед яких між рушниць і мисливських ріжків почесне місце займає барельєф з зображенням перехрещених коси і ціпа. Особисто в мене склались якісь такі підозри, що граф був масоном. Абсолютно суб'єктивна догадка, нічого конкретного.
В. Стецюк пише, що особливо в палаці вражає мистецьке використання кольорової деревини для паркету та панелей на стінах. Так як всередину потрапити не довелось, не можу на цю тему ніц від себе додати.
Бадиня в цілому залишив по собі добру пам'ять та гіперболізовану уяву про свої багатства. Кажуть, він був настільки багатим, що хотів викласти підлогу в своєму палаці злотими. Але йому таку примху виконати не дозволили - на монетах був зображений герб, не діло топтати державну символіку. Неначе було запропоновано класти монети на ребро, та аж стільки злотих у графа не було.


 З історії палацу і Коропця

Палац в Коропці в 1938 р.

Колись давно містечко було королівщиною, а в 1615 році стало власністю брацлавського воєводи Стефана Потоцького (Stefan Potocki, помер в 1631 р.). Від його нащадків наприкінці XVIII ст. Коропець переходить до Мисловських гербу "Равич" (Myslowsci, Rawicz). В середині ХІХ ст. маєтком володів Антоні Мисловський, одружений з Терезою з Реїв, а потім їх син Альфред. Альфредовою дружиною була Хелена з Млоцьких, що прославилася на весь Львів своєю красою. Ще про Альфреда відомо, що він розводив племінних скакунів. А вже від сина Альфреда Мисловського, теж Альфреда, в 1893 році Коропець переходить до маршалка Галицького сейму, графа Станіслава Бадені (Stanislaw Badeni, 1850-1912). Останніми власникамм Коропця був наймолодший син маршалка, Стефан Бадені (1885-1961) та його дружина княгиня Марія Яблоновська (Maria Jablonowska herbu Prus III).

Ще на початку ХІХ ст. Мисловські збудували у Коропці класицистичний палацик, який існував майже до кінця ХІХ ст. Центральна його частина була двоповерховою, бічні крила - одноповерхові.

Палац Бадені, фото до 1939 р.

Про інтер'єри прото-палацу нічого не відомо.

Станіслав Бадені, придбавши Коропець, практично відразу почав цілковиту перебудову споруди під свою резиденцію. Проект реконструкції в стилі віденського ренесансу напевно виконав хтось з відомих львівських або віденських архітекторів. На жаль, хто це був конкретно, невідомо.

Роботи по зведенню великопанського маєтку були завершені у 1906 р. Так що красень-палац досить ще молодий, навіть я мешкаю в будинку, що старший на ціле десятилітя.

Палац став двоповерховим, прикрашеним трьома ризалітами, багато декорованим, з фігурними дахами. Не буду зануджувати сама себе переписуванням архітектурного опису будівлі - фотографії це зроблять значно краще за мову.

До цього часу дожили деякі елементи внутрішнього оздоблення палацу, та колишня овальна бальна зала, прикрашена панелями темного дубу, вже не має портретів польських королів, що вкривали верхню частину стін в три ряди. Це були копії, виконані Марселем Машковським з відомих робіт Яна Матейки. Не дарма бальна зала називалася також "королівською". Не знаю, чи зберігся камін з чорного мармуру.

Поруч з королівською залою розміщалися їдальня, бібліотека та каплиця, яка мала вихід назовні. З іншого боку тягнулися житлові приміщення. Більш скромний другий поверх складався виключно з житлових приміщень.

Коропець, 1938 р.

Так як палац було завершено вже на початку ХХ столітя, незадовго до Першої світової війни, більшість мистецьких колекцій родині Бадені залишалася в їхніх маєтках в Радехові та Буську. Так що в Коропці було зовсім небагато цінних старовинних меблів та картин. Лише в бальній залі стояв різьблений стіл у стилі Людовіка XVI з великою мармуровою столешницею, а в інших кімнатах лише окремі речі, що не входили в якісь комплекти. Та все ж у модринових шафах в Коропці зберігалася нехай і нова, але велика бібліотека.

В 1914-1920 роках палац було сильно пошкоджено. Саме тоді з усіх стін було видерто портрети, знято вікна і двері. Родина Бадені в міжвоєнний період встигла відновити палац майже у його первісному стані. Єдине, чого відтворити не вдалося, так це портретів королів.

Колись палац стояв у ландшафтному парку. Парк існував ще з початку ХІХ ст., але був значно розширений за Станіслава Бадені і займав площу понад 200 га. Автором паркової реконструкції був відомий ландшафтний архітектор, творець Стрийського парку у Львові Рьорінг. Характерною рисою парку були великі галявини з окремими групами дерев. Через парк протікали дві річки, Коропчик і Млинівка. Їхні береги сполучали пофарбовані на біло містки. Був також став, а над ним - оранжерея та теплиці. В парку росли каштани, клени, срібні тополі, дуби, липи, ясени, плакучі верби, два великих тюльпанових дерева. До 1939 р. за парком старанно доглядав штат з 30 садівників. Біля парку починався горіховий гай.


 Архівні види:


Фрагмент парку з оранжереєю, 1938 р.
Королівська зала. Фото до 1914 р.
У парку. Фото до 1939 р.
Палац у 1938 р.

Фрагмент парку з оранжереєю, 1938 р. Королівська зала. Фото до 1914 р. У парку. Фото до 1939 р. Палац у 1938 р.


 Фото Ігоря Скальського:


Короп при в'їзді до Коропця.
Диво радянської архітектури
прикрашений скульптурами БК.
Пам'ятний стовп.
Костел.

Короп при в'їзді до Коропця. Диво радянської архітектури - прикрашений скульптурами навіть на даху БК. Пам'ятний стовп. Костел.


 Інтер'єри палацу. Фото Ігоря Скальського







Без коментарів.



© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник