Все, що нижче, бралося зі статті Святослава Ленартовича з 10 тому талмуду "Koscioly i klasztory rzymskokatolockie dawnego wojewodztwa ruskiego" (Краків, 2002).
Село на Золотій Липі з кінця XV ст. належало Белецьким. Селом управляли, базуючись на руському або волоському праві (щоб це не означало). Як мінімум з 1578 р. Маркова була власністю львівських архієпископів - як частина кукільницького ключа. В 1620 р. село спалили татари. В ХІХ ст. місцеві жителі вирощували тютюн - оце й все, що про село відомо.
Перший - дерев'яний, простий і відносно великий - костел в Марковій з'явився, ймовірно, в 1777-1778 рр. Вже на початку ХІХ ст. храм вимагав ремонту. Протокол візитації 1882 р. стверджує, що будівля в поганому стані, в стінах тріщини, тож можна сказати, що "Ісус щодня в хліву народжується". (А візитатор був з гарним почуттям гумору). В 1883 р. було проведено ремонт, стіни оббили новими дошками, але в 1889 р. відновлення вже вимагала стеля - ну і т.д.
В 1895 р. почалися підготування до будівництва нової святині. Вже наступного року були готові плани і кошторис. Дивом зберігся проект деталі колони храму авторства відомого архітектора Теодора Тальовського, датований 1906 р. (загалом стиль костелу дуже відрізняється від споруд, характерних для Тальовського) - плюс проекти балюстради, виконані у Львові В.Годовським. Будівництво було завершене в 1909 р. -фінансову допомогу надав архієпископ Юзеф Білчевський. В часи Першої світової пожежа знищила старий дерев'яний костел. Мурований храм в 1936 р. потребував ремонту.
Після Другої світової війни костел закрили, перетворивши його на колгоспний склад. З 1984 р. споруда стоїть пусткою і швидко руйнується.
