Було страшезно боляче у жовтні 2013 року, коли я думала, що Україна, яка дістанеться Грицеві, буде набагато потворніша за ту, яку знала я. Його Україна у вогні від самого його народження, від його України злий сусід намагається відірвати шматок за шматком, але нам боляче втрачати і територію, і архітектурну пам'ятку.
Чомусь це було важливим - мій хлопчик повинен побачити палац Бадені у всій довершеності його форм. Думала, вже не встигне. Встиг, хоча так... умовно. Шпиль куполу вже майже рік як похилився безсильною, здутою повітряною кулькою, але сам купол ще є. Можливо, останні дні.
13 вересня газета "Номер 1" повідомила, що палац продовжує свій шлях в нікуди: після минулорічного зруйнування купола цьогоріч впали перекриття між першим та другим поверхами центральної та правої частини будівлі.
Є вже навіть якийсь проект консервації споруди - спеціалісти вважають, що для цього вистачить сміхотворної суми в 140 тис. гривень. Та навіть стільки коштів на палац немає, тому йде мова про здешевлення вже існуючого проекту. Хоча Л.Бицюра називав суми іншого порядку: 700 тис. гривень на дах, 6 млн гривень на ремонт всього замоклого палацу.
16 вересня зболілий палац на території коропецького обласного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою оглядали чиновники і спеціалісти з обласного центру - здається, одним був пропагандист тернопільських старожитностей Леонід Бицюра. 17 вересня начальник ліцею, Василь Мирославович Процик, все ще з'ясовував (вже телефоном) із замом губернатора Тернопільщини, як далі бути з аварійною спорудою, пам'яткою, як він підкреслив у розмові зі мною, місцевого значення.
Так, лише місцевого - та у теперішніх реаліях палац не врятувала б і старо-радянська табличка про "Охороняється державою", яку отримували пам'ятки, що вищі за рангом. Державі б себе оборонити зараз. Хоча - були б кошти на культуру, народ менше б дивився всі ті бандитські російські серіали, менше б слухав безмозглу російськомовну попсу і агресивно-примітивний блатняк. Народ шанував би Україну - і війни б не було. Кошти на культуру себе завжди виправдовують. Та пізно вже про це.
Ну от, брати на себе відповідальність за подальшу долю і вигляд купола пан Процик, людина військова, не може - і це правильно. Начальник інтернату вважає, що подібні питання мають вирішуватися на відкритих засіданнях і громадських слуханнях - і він, і чиновники, а ще голова Коропця і громада містечка мають колегіально приймати рішення, як бути. Бо ситуація патова: коштів треба не так і багато, але їх немає; наступну зиму купол не переживе; демонтувати його, позбавляючи палац голови - неправильно (все-таки це дуже довершена, гармонійна споруда). Ситуація ще більш трагічна насправді - і громадські слухання не допоможуть: біля витонченої цукерки палацу давно стоїть жахливий монстр - вся в золотих ангеликах і колонах міні-капличка з богоматір'ю. Смак у більшості коропчан, на жаль, десь такий.
Заговорили і про концесію - пізно вже, як співала колись Ірина Білик. Руїну у концесію навряд чи хтось візьме. Та й загалом концесія в українських реаліях закінчується дуже невтішно - згадайте палац у Тартакові чи замок у Старому Селі.
Я не знаю, що буде з палацом у Коропці. Схоже, цього взагалі ніхто не знає.
Боляче від такого, Україно.
