 | 
|  Фотографувати всередині вам не дозволять. Та там і нічого.

|

 |  Церква номер 447 |  |
Карта
Ще одна, старовинна і угорська.
Координати: 48°27′42″ пн. ш. 23°38′26″ сх. д.
Симпатичний дерев'яний Михайлівський храм в селі Негровець Міжгірського району. Вихідці з Африки тут не живуть - над селом підноситься гора Негровець (1707,3 м).
Колись село носило назву Верхня Колочава (бо лежить якраз по дорозі з Синевира на Колочаву, з якою фактично зрослося, не відділиш).
Так як край тут поліетнічний, про всяк випадок скажу, як називають село представники інших національностей. Угорська назва - Felsőkalocsa, словацька - Negrovec.
Перша згадка про село - 1463р. Населення - понад 2000 чоловік. А площа села - 20000 кв. метрів. На кожного негровчанина - майже по тисячі.
Найцікавіша споруда поселення, яка зустрічає всіх, хто прямує з Синевира - шпиляста дерев'яна святиня під номером (здається) 447. Тут взагалі нумерація домів неймовірна. Хати напроти церкви, через дорогу, мають тризначні номера з першою цифрою "5". Ні, Негровець не мегаполіс. Пояснення астрономічним номерам просте: по-перше, село витягнулося у вервечку вздовж дороги, по-друге, нумерація починається в чималій Колочаві.
На сусідньому горбі росте ще один дерев'яний храм - станом на травень 2011 року він був вже майже закінчений. 
Греко-католицьку церкву збудували в кінці XVIII століття, про що зберігся різблений запис над входом у храм.
Зведено церкву з ялинових брусів, стіни вище піддашшя і крівлі покриті дранню (не знаю, що це), башта та шпиль - дубовим лемешем. До п'ятистінного зрубу нави і бабинця з заходу прибудована нижня частина першого ярусу галереї. Верхня частина першого ярусу галереї і її другий ярус - з аркадою каркасної конструкції. Над бабинцем влаштована квадратова в плані каркасна дзвіниця.
Спочатку храм знаходився в урочищі Потік і був типовою сакральною спорудою в бойківському стилі. (Перевал тут недалеко, тому бойки - сусіди). З того періоду збереглися зруби стін та каркас нижньої частини башти. В 1818р. храм перенесли на нове місце і реконструювали - тепер, як і в випадку, скажімо, церкви в с. Сіль на Великоберезнянщині, святиня поєднує риси і бойківської архітектури, і закарпатської дерев'яної готики.
Двоярусна каркасна дзвіниця, квадратова в плані, стоїть на північний захід від церкви. Навколо її нижнього ярусу влаштовано піддашшя, зашите вертикально дошками. Схоже, дзвіницю щойно відреставрували.
Іконостас храму походить з XVIII століття - так повідомляють угорські джерела, а наш чотиритомник лише вказує на збереження в інтер'єрах храму декоративного різблення XVIII століття. Перевірити, хто правий, я не мала можливості: маршрут був насичений, часу обмаль. Все, що занотувала в пам'ять: негровчани храмом пишаються.

|