костел в селищі Вилок, 4 липня 2010 р.

Те, заради чого тут можна зробити зупинку.

Координати: 48°06′53″ пн. ш. 22°49′55″ сх. д.

3,4 т.ж. Перша письмова згадка - 1304 р. Словацька назва - Újlak, угорська - Tiszaújlak ("поселення на Тисі").

Мандруючи Закарпаттям від Квасовського замку, важко обминути Вилок. Це по-українські населений пункт з таможнею називається Вилоком, певно, через схожість локального перепуття з виделкою.

Костел Олени - а саме він є метою краєзнавчої подорожі сюда - знаходиться у центрі цього поселення, поруч з універмагом та автобусною зупинкою. Хоча більшість мурованих костелів Закарпаття виглядають як близнюки-брати, придівіться до цього храму уважніше.

Зведено його у 1788 р., на схилі моди на бароко, та чотириярусна башта з червоної цегли на головному фасаді з'явилася вже аж у ХІХ столітті. Храм однонавний, зі склепінчатими перекриттями нави. В нартексі є гвинтові сходи.

ХІХ століття - розквіт класицизму - значно більше залишило у декорі костелу, аніж бароко. Саме у башті зосереджено основні елементи декору споруди: горизонтальний руст у кутах, аркові вікна.

Над входом - невеличка скульптурна композиція. Всередині стеля пам'ятки вкрита темперними розписами початку ХХ століття. Неподалік від храму - задбана плебанія з дерев'яною галереєю.

На околиці селища, на лівому березі Тиси - монумент Турулу (1906) на вершині штучного кургану. Поруч з пам'ятником хижій пташці - україно-угорський кордон, так що документи краще тримати при собі. Пам'ятник поставлено на честь подій 1703 р. (повстання куруців). В центрі селища керівнику повстанню князю Ференцу Ракоці ІІ встановлено меморіальну дошку.