 |
|
|
|
|
|
Конверт до 125-річчя галереї в Феодосії. Цитата з Івана Айвазовського прикрашає стіну галереї. А це - конверт до 100-річчя тієї ж галереї. Пам'ятник І. Айвазовському |
З цим відомим маріністом у Феодосії пов'язано багато чого - навіть залізнична гілка проспонсорована ним. На його гроші відбудовувалася церква св. Саркіза, за його заповітом їй же та школі при храмі дісталась чимала сума. Ну і, звичайно, галерея. Як же без неї.
Це такий собі місцевий the must. Більшість відпочиваючих на гору Мітрідат може й полінуватися злазити, а от в галерею прийде точно: бо ж з дитинства знають про "Дев'ятий вал" чи "Хвилю" і інші марини йього талановитого вірменина. Тим більш, ходити далеко не треба: самий центр міста, набережна.
В галереї є навіть непоганий сайт.
Отже, довга жовта будівля, прикрашена каріатидою та грифонами. Стан шттукатурки в квітні-2006 заставляв бажати кращого. На бічному фасаді - меморіальні дошки. Одна з них, з портретом художника, повідомляє, що "Тут з 1848 по 1900 роки жив та працював великий російський художник Іван Костянтинович Айвазовський".
Художник і народився в Феодосії (29.07.1817) - його будинок зберігся в старих кварталах вірменської слобідки під горою Мітрідат. Батько Івана Костянтиновича був бідним торгівцем. Хлопчина з дитинства проявляв великі здібності. За легендою, його першими полотнами були стіни сусідніх будинків, по яким він малював вуглем.
На талановитого хлопчика звернув увагу тодішній губернатор Тавріди Казначєєв - і юного Айвазовського прийняли в Тавричеську гімназію (1831). Першим вчителем живопису в Айвазовського був Філіп Тоннер. Саме він навчив хлопчика механізму писання води, який пізніше Айвазовський відкине, щоб виробити свій.
В 1833 р. юного художника зачислили в Імператорську Академію художеств в Петербурзі. Юнак закінчив академію з великою золотою медаллю та з правом поїздки в Крим, де пропрацював два роки, а потім і в Європу. В Італію він відправився в 1840 р. - і швидко завоював там шалену популярність.
Через чотири роки художник повертається додому тріумфатором: він є академіком Римської, Амстердамської, Петербурзьської та Паризької академій мистецтв. Цар призначає 27-річного І. Айвазовського художником Головного морського штабу.
В 1845 р. художник зводитьза власним проектом будинок в Феодосії - з жилими приміщеннями та великою мацстернею. Айвазовського надихали італійські віли епохи Ренесансу - звідси зліпки з античних скульптур, що прикрашають будівлю. Тут бували І. Рєпін, І. Шишкін, Г. Семірадський, М. Третьяков, скрипаль-віртуоз Г.Венявський, А. Чехов.
Художник багато працює (загалом написав понад 6 000 картин). Їздить на розкопки. Працює з учнями: в Феодосії створюється потужна мариністична школа (Л. Лагоріо, М. Латрі, К. Богаєвський тощо). В 1847 р., у віці 40 років, Айвазовський отримує звання професора Петербурзьської Академії мистецтв. Будуть ще два звання академіка: з Штутгарда та Флоренції.
Про рідне місто мариніст не забуває: в 1871 р. за його проектом відкривається археологічний музей, працює перша публічна бібліотека. За участю Айвазовського спроектовані та збудовані приміщення концертного залу, дача редактора газети "Новое Время" А. Суворіна, морський торговий порт. Якщо подумати, Феодосія завдячує Айвазовському майже всім! Чи дивуватися ж тому, що художник отримав перше звання Шановного жителя міста, а невдовзі після його смерті біля галереї було встановлено бронзовий пам'ятник з написом "Феодосія Айвазовському"?
Споруду галереї мариніст прибудував до власної майстерні в 1880 р. У його день народження (29 липня) галерея відкрилася для публіки. Галерея відразу стала популярною: відпочиваючим подобалося. Ну, зрозуміло. :о)
Експозиція змінювалася: замість картин, які вже виставлялися, Айвазовський вивішував нові роботи. Крім власне галереї, працював концертний зал, де виступав зокрема й видатний піаніст А. Рубінштейн.
Після смерті художника за його заповітом галерея стала власністю міста.
Могила художника знаходиться в сквері поблизу церкви Саркіза (Сергія), по вул. Вірменській. Сквером це місце стало нещодавно, а раніше протягом століть тут було вірменське кладовище.
На невеликому підвищенні лежить мармуровий саркофаг з написом вірменською мовою: "Народившись смертним, залишив по собі безсмертну пам'ять".
Під подіумом саркофагу знаходиться склеп, де похована друга дружина художника, Анна Микитівна Айвазовська (1857-1944). Вона була молодша за чоловіка на 39 років. Ого!
Це ще одна візитівка міста, наряду з баштою Костянтина. Феодосія завжди страждала від нестачі питної води - так, поруч море, але його солені води не здатні заспокоїти людську спрагу. Місто страждало - не було зелені й дерев. Айвазовський навесні-влітку 1888р. робить Феодосії щедрий дарунок: тепер з його маєтку Су-Баш (зараз с. Айвазовське Кіровського району) щодня по водогону поступало 50 000 відер води. На спорудження водогону місто витратило 231 689 крб. Вже в вересні водогін запрацював, хоча його офіційне відкриття відбулося лише 1 жовтня 1888 р. В цей день на Новобазарній площі було відкрито прямокутний кам'яний фонтан під великим дахом, у східному стилі. Воду звідси можна було пити безкоштовно. Проект фонтану виготовив І. Айвазовський, він же проспонсорував його побудову (перший камінь було закладено 12 вересня 1887 р.).
В фондах картинної галереї зберігається ескіз із зображенням фонтану та вказівками для будівничих. Своє дітище художник любив: навітьб писав в листі, що "фонтан в східному стилі такий гарний, що ані в Константинополі, ні де б не було я не знаю такого вдалого, особливо - у пропорціях".
Міська дума хотіла назвати фонтан іменем правлячого імператора Олександра ІІІ, та за великі заслуги перед містом Айвазовського фонтан назвали його ім'ям. На жаль, не знайшлося грошей на те, щоб виготовити нову плиту з назвою. Поступили просто: на старій вийняли слова "Імператора Олександра" і вставили блок з новим текстом. Кажуть, якщо придивитися до напису (див. ілюстрацію 2), можна помітити бувки "И" та "А" з попередньої плити. Над краном висіла срібна кружна з написом: "Випийте за здоров'я Івана Костянтиновича та його родини". Зараз фонтан теж діє, та вода в нього поступає вже не з маєтку художника, а з водогону міста. Дніпровська там вода. :)
Шкода, що не зберігся павільон-чебуречна у східному стилі, який було вистоїно невдовзі після фонтану. Проте з 2007 р. фонтан стане... співочим! Тут буде транслюватися класична музика, а споруда буде майстерно підсвічена - для цього в жовтні 2006 р. на фонтані було встановлено десять світлодіодних світильників. Планується також підсвічувати картинну галерею і дачу Стамболі.
Музей старожитностей було споруджено по проекту і на кошти художника. Дачу Суворіна проектував теж він. Залізничну гілку в місто було проведено на гроші мариніста. | Порт теж багато в чому завдячує І.К. Айвазовському. |
Пам'ятник Айвазовському в 1958 р. Грифони на балконі галереї. |
|
|
|
|
|
|
"Замки і храми України" - некомерційний cайт, що підтримується фактично силами і ентузіазмом однієї людини. Допомогти проекту:
гривневий рахунок 4149 5100 9101 3567
євровий - 5168757402858452
Patreon
Ваш внесок допоможе не зневіритися в тому, що роблю вже 20 років. Дякую.
Екскурсійний супровід у мандрівці Кам'янцем-Подільським, Поділлям та Західною Україною в цілому: kamienczanka@gmail.com
© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю |
Розробник 
|
|
|
