
 | 
|  Так здалеку. Справжній замок. 18.06.05

|

Дивіться уважно по сторонах, коли їдите з Сімферополя на Алушту. Бо можна раптово натрапити то на мечеть при трасі, то на вказівник до Мармурової печери, а то і закинутий палацик в старому парку.
Цей палацик знаходиться в селі Ферсманівка, якого навіть на кілометровій карті я знайти не змогла. Підозрюю, що потрібне місце розташоване десь між селищами Лозовим та Піонерським (див. карту). Єдиний орієнтир - заправка під палацем. Орієнтир не дуже. Заправок тут повно.
Напів-орієнтир - річечка Ангара (ні, не та, що в Росії. Та й взагалі, путівники називають річку Салгіром), яку треба переїжджати на шляху до палацу. Теж, скажу вам, неточно: Салгір тече з столиці Криму аж до - природно! - моря. Але якщо в вас під рукою буде топографічна карта, то відмічайте потрібне місце: під горою Байранли, біля урочища Кеслерській Ліс. Назва Ферсманово виникла, до речі, саме завдяки палацу в парку. Бо саме в цій садибі провів дитинство та юнацтво академік Олександр Євгенович Ферсман, відомий мінералог та геохімік.
БКоли конкретно було зведено цей псевдоготичний палац, я не знаю. Але враховуючи, що академік народився в 1883 році, можна встановити хоча б століття виникнення будівлі: дев'ятнадцяте. Саме тут, в Криму, юний Олександр, уроженець Петербурга, п\вперше захопився дорогоцінними каменями. Хм, в нас з ним, дивлюсь, схожі захоплення. Але він це захоплення зробив своєю професією. А я професією намагаюсь зробити своє захопленнями всілякими старими руїнами - от як ця, в якій академік мешкав колись. Якщо вас цікавить біографія академіка - можете сходити почитати її тут . А якщо моя - то дещо є в розділі Контакти. :о)
Працівники заправки, що розташована поруч, сказали, що начебто палацик будували за тим самим проектом, що і Ластівчине Гніздо в Гаспрі. Але це вже народні варіації історії: "візитка Криму" в відомому нам вигляді з'явилася лише в 1912 році, а академік в ті часи вже був дорослою людиною. :) А невелика схожість обох стилізованих "замків" розвіюється, коли оглянеш палац Ферсмана ближче.
Така показова будівля не могла не використовуватись за совєтів. З серпня 1957 року в садибі розмістився дитячий інтернат, який за кілька років перетворився на республіканську загальноосвітню школу-інтернат для дітей з важкими порушеннями мовлення. Тут штат логопедів та педагогів ще кілька років тому навчав та позбавляв від важких комплексів хлопчаків та дівчат. Але зараз...
Зараз інтернат кудись подівся. Готичні вікна палацу закладені цеглою, всередині розгардіяш. Стан споруди аварійний і, здається, нікому вона не потрібна. І це в перенасиченому грошима Криму, де, здавалося б, кожен багатій так і мріє прикупити собі ділянку чи квартиру!
Щось тут не те. А що - не знаю. Якщо знаєте ви - повідомте. Буду вдячна. :) 
|