| 
|
11 січня 2006 року. Нечасте взимку сонце.
|
 | Як то все було... | |
| |
1910 рік. В білому будиночку, підказує Rockabovezbruch, цілком могла міститися митниця: Скала була прикордонним містечком.
|
| 
| | 
|
1910. Монумент Агенору Голуховському на фоні замку.
Той самий вид в січні 2006 року.
|
Роман Афтаназі:
"Отримавши у володіння Скалу, Голуховські вирішили не відбудовувати замку через пов'язані з цим велетенські витрати, а также з практичних причин. Ці мури не надавалися для влаштування сучасного маєтку з великим парком. Резиденцію свою тому розмістили в іншому місці.
(...)
Палац був оточений величезним (площею в 50 га) ландшафтним парком з великими газонами навколо будинку і відкритими видами на доліну Збруча і навколишні мальовничі пагорби. Поблизу вцілілої і накритої конусоподібним дахом башти на дещо підвищиній прощадці піднімався високий неоготичний багатобічний обеліск, присвячений пам'яті намісника Галичини, Агенора Ромуальда Голуховського. На мармурових таблицях, вмурованих в цоколь пам'ятника, були розміщені відповідні написи, а вище - гербовий картуш з графською короною. Пам'ятник, видимий навіть з далекої відстані, був оточений зеленою балюстрадою з готичним малюнком.
По Другій світовій війні палац Голуховських вже не існував. Не лишилося навіть сліду. Немає й обеліску, присвяченого Агенору Голуховському. Вціліли натомість давні стайні цугових коней, криті ламаним дахом, перероблені на житлове приміщення. Збереглася й значна частина давньої огорожі з залізних пік на низькому мурі, та кілька брам. Пережив обидві світові бурі і важкі повоєнні часи гігантський парк, хоча й не без втрат. Відносно мало за останні десятилітя потсрждали мури давнього палацу Тарлів, фрагменти інтер'єрів якого до сьогодні свідчать о колишній красі".
Аліція Збирит, "Кур'єр Бжеський":
"Влада сучасної Тернопольської області на свій спосіб використала місце по тому старому пам'ятнику, поставивши пам'ятник героям УПА. Це будить протест і сердечний біль кожного поляка з Кресів. Тим пам'ятником уславлюють "армію", що вбивала беззахисних польських жителів цих земель, не милуючи нікого: жінок, дітей, старших людей і ксьондзів. Чи направду Україна має завдячувати свободу таким охоронцям? Риторичне запитання. (...) Збав боже всіх від таких "визволителів". Збав также вільну Україну".
Резюмуємо: серед поляків трапляються дурні.
| Колись і зараз | |
| |
Види з Хмельницької (колись російської) сторони - з картуша Голуховських (Тернопільський краєзнавчий музей, фото І. Хоми). Два серпневі види за 2007 р.
|
| Вікна і двері. | |
| |
На останній світлині видно кладочку чепез Збруч, на Хмельниччину.
|
| |
Зима.
Порохова вежа з боку замку.
Палац. 11.01.06
|
| 
| | 
| | 
|
Трохи з іншого боку.
Добре Юлі...
|
|
