Село кілометрах в 8-10 на захід від Скали–Подільської, по трасі на Чортків та Тернопіль. Відоме з 1785 р. під назвою Рогожна або Рогізне. Під лісом Сандурщина є городище Рогожна. Довжиною Лосяч більш як 3 км! Вже здалеку помітно вежу місцевого костелу, що стоїть над великим озером. Це справді дуже мальовниче місце, і жителі сусідніх сіл та містечок часто вибирають його як місце відпочинку. Поруч з костелом - старий млин, ще 80-х рр. ХІХ ст., а навпроти - забавне сусідство: радянський невідомий солдат-захистник та оточена почетом з гіпсових янголят богоматір. За однією огорожею, на одному, можна сказати. обійсті.
В 50-60х рр. ХХ ст. Лосяцький костел був єдиним діючим римо-католицьким храмом тодішнього Скала-Подільського району. При вході до костелу св. Антонія Падуанського збереглася плита з присвятою на латині тому-ж таки Антонію за його святі діяння від Болеслава Тарковського (десь ще зустрічалось мені це прізвище. Певно, кардинал це був), датована 31 серпня 1932 р. З латиною в мене досить слабувато, тому існує така можливість, що не все я зрозуміла правильно. В Лосячі також є великий православний (греко-католицький?) храм.
Фото від Володимира Невинного. Біля дверей костела можна побачити мене. Ура!
