| 
|
За мною - зарайський Кремль.
|
| 
|
Нікольський собор (1681) на території Кремля. 13 липня 2008 р.
|
Де це: райцентр на півдні Московської області, в 162 км від москви.
Що дивитися: чудовий напівдикий Кремль, численні собори, водокачку, що нагадує середньовічні башти, старі торгові ряди, милу провінційну дерев'яну забудову.
Як дістатися: Автобусом № 318 від метро "Кузьмінки", автобусом № 330 від метро "Вихіно", потягом або електричкою до станцій Луховиці або Голутвін, далі автобусом.
Дякую: Петтіфоггеру за поїздку!
До речі: всі старі види на цій стторінці я просто перефотографувала з виставки під відкритим небом поблизу міського управління і центрального супермаркета. Кльово!
 | Про Зарайськ | |
Зарайськ - маленьке місто, менш за 30 тисяч жителів, і тут дотепер збереглася спокійна провінційна атмосфера, така нехарактерна для Моски і її околиць.
В Зарайську збереглася єдина на правобережжі Оки фортеця-кремль, яку вже в кінці ХІІ столітя літописи величали не інакше як "Непрелазною Стіною". Хоча і в Х ст. тут вже жили люди: про це свідчать кургани вятичів в околицях.
В XVI ст. Зарайськ було приєднано до Московії - і він став одним з "українних" міст, які захищали кордони Московського князівства від татарів.
Кам'яний кремль в місті було закладено за наказом Василя ІІІ в 1528 р. Тоді ж було засновано мурований храм св. Миколи. Зарайська фортеця була досить мініатюрною, російська гігантомахія її не торкнулася: площа дитинця всього 2,3 га. Будівництво кремля закінчили до 1531 року. Крім стін з баштами, які називали Острогом, з'явилися й земляні вали, рів. Вже в 1535 р. новесеньке укріплення штурмували кримські татари - та без успіху.
Татарам місто не давалося, а от від москви всіляко відірватися намагалося, весь час відкриваючи ворота то повстанським загонам Івана Болотникова (1606), то війську Лисовського (1608). В 1610 р. в зарайськ воєводити направили князя дмитра пожарського - того самого, що зараз в бронзі на красній площі сидить. Саме через свого войовничого воєводу Зарайськ не присягнув на вірність Лжедмитру - хоча сусідні Кашира та Коломна присягнули.
В кінці XVII століття Московія так розрослася, що Зарайськ втратив свій прикордонний статус. Та залишвся статус торгового міста: шлях на Астрахань лежав саме через Зарайськ. Третина місцевого населення станом на 1778 рік була купцями.
| Що дивитись | |
Перша скрипка - за Кремлем. Він - класний! Безкоштовний вхід - таке я бачила в Росії вдруге (після казково-прекрасної Коломни). Територія подекуди впорядкована, а подекуди заросла кропивою. Монах на дзвіниці вдаряє у дзвони, маленькі дівчатка спокійно бавляться на яскравій клумбі перед головним виїздом з Кремля, молодь в зелені скверика перед собором Іоанна предтечі сміється з чогось свого. Все спокійно і НОРМАЛЬНО - ось головне слово. "Нормальний" в деяких мовах і випадках - синонім "регулярного". Зарайський Кремль - одна з небагатьох російських регулярних фортець.
На території фортеці два храми, обидва я вже називала: давніший білокам'яий та п'ятиверхий Миколаївський (1681, ймовірно, на місці церкви з 1531 р.) та новіший класицистичний і жовтенький Іоаннівський (1901-1904). Миколаївську цервку звели за наказом ще одного московського царя, Федора Олексійовича.
Ще одна нечаста для Росії пам'ятка, яка стоїть на території зарайського Кремля, - міський магістрат (початок ХІХ ст.).
Крім по-домашньому спокійного Кремля місто багате численними храмами в різних його куточках. Найцікавіша з них, Троїцька (1776-1808) поблизу торгових рядів та відновленого Гостиного двору (кінець XVIII ст.), була влітку 2008 року в лісах: реставрація. Є ще церква св. Ільї (1835) з триярусною шатровою дзвіницею, сувора Благовіщенська (1777-1795). Водокачка (див. галерею збоку) зведена в 1914 році. Земство (1910) - єдиний в Зарайську зразок пізнього модерну.
| Легендарна етимологія | |
| 
|
Катерининська вул. і міське училище.
|
Більшість лінгвістів погоджується з версією, що назва міста походить від слова... "зарази". Ні, це не тет, що ви подумали: колись так називали круті пагорби, кручі.
Ще одна версія про назву міста пов'язана з "Повістю про розорення Рязані Батиєм". У ній місто назване "князівським сільцем Красним", яким володів рязанський князь Федір. Він загинув в татарському полоні, а його дружина Євпраксія, не бажаючи собі й воєму сину такої ж долі, викинулася з вікна терему і розбилася. В повісті сказано "заразилась". Ось татка от похмура етимологія...
|
