 | Куди подіти дружину, що набридла? А в монастир! | |
Євфимієв - на другому березі річки, на горбочку. Покровський дивиться на вічного сусіда знизу - нічого не поробиш, топографія.
Монастир обплітає тиха, майже сільська вулиця Покровська. Ти йдеш по ній і фотографуєш важний Євфімієв монастир. Важні пухнасті коти, кури-гуси на городах, дерев'яні хатки з різьбленими віконницями... Раптом оглядаєшся - оп-па, а за спиною, виявляється, ще одна обитель!
Колись цей древній монастир вважався одним з найаристократичніших в Московії. Тут вібдували вік монахинями дочка та племінниця Івана ІІІ, дружина Василя ІІІ Соломонія (Софія) Сабурова, дружина князя Володимира Старицького Євпраксія, дружина царевича Івана Євдокія, одна з дружин Івана Грозного - Анна Васильчикова... 19 років тут прожила перша дружина Петра І Євдокія (Олена) Лопухіна. Нещасні жінки.
Засновано монастир в 1364 р., хоча більшість будівель, що збереглася до наших днів, походить з XVI ст. Саме тоді сюди й почали відправляти впавших в немилість цариць і боярських дружин.
На замовлення московського князя Василя ІІІ в 1518 р. невідомі майстри зводять монолітний, але одночайно й ліричний білокам'яний Покровський собор, домінанту монастиря. В підклеті собору колись містилася усипальня вельможних монахинь. Зараз, напевно, ні - бо одна з древніх могильних плит стоїть біля входу до храму.
Що цікаво - в соборі ніколи не було розписів - прості лаконічні білі стіни і керамічна підлога. Аскетизм інтер'єрів розбавляли ікони та зразки художнього шиття.
Дзвіниця собору з'єднана з храмом за допомогою галереї. Колись це була стовпова церква Походження чесних древ хреста (ну і назва). Шатрове завершення дзвіниці з'явилося в XVII ст.
Архітектура Покровського собору перегукується з образом так званих Святих воріт (1518). У чотиригранній башточці з двома арками знаходиться мініатюрна надбрамна Благовіщенська церква, прикрашена різьбленим декором.
Неподалік від храму стоїть біла лаконічна споруда з шестигранною баштою-дзвіницею. Декору тут майже немає - хіба орнамент з червоної цегли на фасаді. Це збудована в 1551 р. двоповерхова трапезна палата з маленькою церквою Зачаття.
Відновлена поварня - низька споруда поруч.
Цікавою є будівля приказної ізби (початок XVIII ст.), прибудована відразу до мурів монастиря. В 1970 р. там відновлено інтер'єр (я його пам'ятаю з дитинства - в мене був набір конвертів з Суздалем:)) і діє музей.
Те, що монастир діючий, практично непомітно. Монашок знімати заборонено. але серед натовпів туристів я помітила лише одну сестру. Ну і в якомусь смішному дерев'яному загончику сушилися сіро-чорні ряси - ось і все. Навіть келії тут - звичайні дерев'яні ізби, вибудовані в 1970 р. на місці старих.
На території монастиря в дерев'яних ізбах можна зупинитися на ніч - діє готель і ресторан. Але місце, кажуть, недешеве.
| Ілюстрації: | |
| |
Трапезна. Могильна плита. Приказна ізба. Покровський собор
|
| |
Крокуси на клумбі. Башти монастиря. Вид на монастир з боку Євфімієвського.
|
|
