Ось один з "тамплієрських" каменів.

Ох, скільки видань написало про дві брили з-під Новосілки, начебто рештки Новоселицького замку, які стоять на подвір'ї Золочівського замку! В мене на сайті теж кілька чужих цитат про це валяються. І консультанти з Риму (Воланди, ага), і тамплієри, і Яносик... Від легенд паморочилося в голові.

Я, коли на місці, де каменюки лежали, побувала, дуже здивувалася. Адже ми з Рибкою знайшли вали замку там, де їм, за логікою, і місце - на ВЕРШИНІ гори Вапнярки. А каменюки лежали біля її ПІДНІЖЖЯ. Хто ж замки під горами будує? (крім власників Чорткова і Раковця, звичайно). Дивно це. Хоча череп на валуні вражав, нічого, щоправда, не пояснюючи.

Нє, тамплієри - це дуже "в тєму". останні років 15 про них багато пишуть-знімають. Тренд. Теж хочеться як не участь взяти, то хоча б поруч постояти.

 Але правило про те, що найпростіша відповідь і є найправильнішою, все так само діє.

 Вози срібла? Яносикові коханки? Гадання перед іспитами? Хочете відповідь?

Тримайте.

Придумувати легенди - легше, аніж пошукати в літературі.

Aleksandr Czolowski, Bohdan Janusz

Przeszlosc i zabytki Wojewodztwa Tarnopolskiego

Tarnopol 1926

При бажанні цю неймовірно корисну для краєзнавців книгу можна розшукати не тільки в архівах, а й в інтернеті.

Сторінка 191:

Для тих, в кого з польською мовою негаразди:

В лісі під Ляцьким (сучасне село Червоне, де на горі розташовано мавзолей колишніх власників поселення Стрембошів) знаходиться брила з таємничими написами з крапками, написаними готичними літерами з епохи романтизму, як пам'ятка про нещасливе начебто кохання відомої Стрембошанки до якогось художника.

Епоха романтизму - це 1830-ті. Якраз тоді в галичині тамплієрами аж кишіло, ага.

А ви - 11 возів срібла, 11 возів срібла... А тут амор! *і в небо очима так - уук!"