Церква Різдва. 10.10.05

Це до дерев'яних шедеврів міста треба відшукувати шлях серед тихих рогатинських вуличок. А окремі пам'ятки архітектури так і просяться - самі! - у кадр та у пам'ять. Навіть не дивлячись на те, що у них повним ходом йде ремонт.

Як от церква Різдва.

Цей храм разом з шикарним рогатинським костелом несе караул на головній площі міста. Один напроти іншого, розділені сквером і нервовими бронзовими лебедями на пам'ятнику Насті Лісовській-Роксолані. Дві домінанти - один архітектонічний акорд.

Тільки якщо костел дивиться на конфесійного суперника фасадом - сміливо, з відкритим забралом, то церква Різдва повернулася до католицького брата... Ну, коротше, повернулася.

У всьому винні канони сакрального будівництва. Вівтар - кров з носа, але орієнтований на схід.

Так що без образ, костеле...

	Інформація з щита біля храму.

Біля храму.

От все-таки рогатинці молодці. Біля найголовніших туристичних об'єктів рідного міста встановили щити з описом споруд, їх історією.

Не вистачає, як на мене, якогось легендарного перчику в цьому коктейлі з дат і архітектурних термінів. Хоча - хто його зна, можливо, більшості цілком досить і легендарної турецької бранки Насті-Роксолани.

Отже, на щиті можна прочитати, що:

	Церква Різдва є одною з найдавніших культових споруд (в місті? Області? Країні? Континенті? Світі?), яка майже без змін (?) збереглася з часів Галицького князівства.
	Побудований храм в ХІІ столітті.
	За народними переказами, в стінах саме цього храму рогатинці переховувались під час татарських набігів.
	В 1723, 1872, 1941 роках церква горіла.

	Портал храму. Південний.

	Після пожеж храм відбудовували, часом з невеликими змінами, ось чому тепер він являє собою привабливу суміш з готичних та барочних елементів.
	Церква - це тридільний храм з двома опорами і готичним нервюрним склепінням. На фасаді храму є контрфорси, які на рівні склепінь з'єднуються арками.
	Фасади споруди декоровані глибокими нішами, в яких - високі вікна стрільчатого окреслення, а також маленькими нішами з живописними вставками. Дуже готично.
	До західного фасаду пізніше був прибудований барочний портал на двох колонах та сходи.
	При храмі діяло братство.
	Церковне братство у 1642 році своїми стараннями спорудило в святині новий іконостас.
	Під час відступу німецьких військ в 1944 році храм було сильно пошкоджено. Прямим попаданням бомби було знищено центральне склепіння церкви та іконостас.
	Реставрація святині тривала майже 10 років.
	В церкві встановлена меморіальна дошка на честь загиблих воїнів УГА.
	Церковне подвір'я оточене міцними мурами, в яких є дві брами. Одна з брам має мініатюрну вежу (див. фото трохи вище), яка в свій час служила головним входом в цю оборонну церкву.

	Інші джерела інформації.

Зруйновані надгробки.

З інформацією на щиті біля церковної брами погано корелюють інші дані про храм. В переважній більшості джерел час заснування церкви відносять все-таки до більш пізніх часів, а не до розквіту Галицького князівства. Цифру точну не називають, обмежуються досить широкими часовими рамками - XIV -XV століття.

Мури з баштою та брамами навколо храму виникли на думку істориків теж невідомо коли: чи то ще в XIV-му, чи аж в XVII століттях.

Хоча нікому і в голову не прийде заперечувати саме оборонний характер цього масивного, величного храму з високою вежею-дзвіницею.

Якщо зайти на подвір'я церкви, біля вже згадуваної башти-брами та цілком собі сучасної статуї мадонни можна побачити міні-музей під відкритим небом. Різної ступені пошкодженості старі скульптурні надгробки, статуї, розп'яття зібрані тут з дидактичною метою - про це красномовно свідчить напис:

"Ці пам'ятки були знищені і зневажені у 1970-80-х роках комуністичними варварами".

Кажуть, деякі з цих решток були виловлені в ріках, куди їх скидали вищеназвані варвари.

На зовнішній стіні мурів храму є меморіальний барельєф на честь розстріляних в грудні 1943 року німецькими окупантами жителів міста.

Зараз храм віддано греко-католицькій громаді Рогатина.

	І ще кілька фотографій:

Фасад храму. Меморіальна дошка на мурах. Портал башти. Колись це був головний вхід в храм.