English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Мукачівський замок "Паланок"
Замок в Мукачевому - з дирижаблем

Так в минулому бачили майбутнє Паланка: з дирижаблями в небі.


Замок Паланок, Мукачеве

Паланок чекає на гостей.


Мукачево, замок "Паланок"

З повітря замок виглядає так (Дякуємо Wikimapia)


Карта


 Легенди і слава Паланка

Мукачеве. Карта центру

Сайт замку "Паланок"

 

Головну туристичну атракцію міста, замок Паланок, видно вже за кілька кілометрів до Мукачева. За фундамент-постамент йому править 68-метровий згаслий вулкан. Місто десь там, внизу, а форпост відкритий всім поглядам і вітрам, і лише за спиною, на півночі, піднімаються вулканічні Карпати. Він чимало бачив на своєму віку а нині вдивляється в Європу і власне минуле довжиною майже в тисячоліття. Паланок — непереможний і фотогенічний релікт Середньовіччя.

 

За народною, наївною і простенькою псевдо-етимологією, Мукачево й назву свою отримало завдяки замку: закарпатці в муках насипали одинокий пагорб, на якому виріс форпост на перетині торгівельних і військових шляхів. Пагорб, звичайно ж, не штучного, а природного — вулканічного — походження, хоча в IX-XІ ст., коли тут з’явилися первісні дерев’яні укріплення, місцеві жителі зазнали чимало мук від татар, які вривалися через Верецький перевал до Центральної Європи. Втім, підкорити мукачівську твердиню не вийшло ані в половецького хана Кутєшка, що 1089 року 50 днів тримав дерев’яну фортецю в облозі, ані в хана Батия, чия шістдесятитисячна орда двічі ламала зуби об Паланок в 1241 році. Коли в ХIII ст. замість дубового частоколу-паланка, що позичив своє ім’я замку, виросли муровані стіни, мук не поменшало: щороку жителі були зобов’язані вирубувати кожне проросле деревце чи кущик на пагорбі, щоб ворог не міг підійти до фортеці несподівано.

(А про походження назви Мукачеве варто почитати ось тут. А тут О.Філіппов стверджує, що назва Паланок фігурує в документах лише починаючи з 1920-х років)

Мукачевский замок, XIV-XVII века

 

1396 року Мукачево дістається подільському князю Федору Корятовичу (так-так, розбудовувачу в тому числі Кам'янця-Подільського і Скали-Подільської). Вважаэться, що вельможа укріплив замок, обніс його ровом і перетворив на свою резиденцію. А під Старою баштою наказав видовбати в скелі колодязь. Знову муки: до води прийшлось довбити 85 метрів!

 

Титанічна праця з плином століть обросла міфічними подробицями: начебто допоміг Корятовичу в спорудженні криниці сам нечистий — за обіцяний князем мішок золота. Коли прийшов час розплачуватись, князь вручив дияволу малесенький мішечок: мовляв, а про розмір ми не домовлялись! Розлючений чорт вскочив у криницю і дотепер іноді шумить там, обурюється... А ще кажуть, з колодязя до річки Латориці вів таємний хід (якось навіть проводили жорстокий експеримент  - кинули в колодязь чи то гуску, чи то курку - і бідна птаха таки виплила в Латорицю якимось чином).

 

Щоправда, закарпатський історик і журналіст Олександр Філіппов після опрацювання архівних джерел стверджує, що немає жодного документу чи згадки в літописах про якесь будівництво Корятовичем на території мукачівського замку. А при очищенні замкового колодязя у 2008 р. було виявлено, що циліндричну форму він має до глибини 13 м, далі колодязь є у формі квадрату зі стороною в 3 м.

 

Хто б не розбудовував фортецю, Паланок вже тоді вражав неприступністю: стіни 5 м завтовшки, великий постійний гарнізон, 164 гармати, 60 бочок пороху, запаси їжі на випадок тривалої облоги. А за часів трансильванських князів Ракоці (1633-1711) замок став чи не найукріпленішою твердинею Центральної Європи. Вісім ліній оборони - це не жарти!

 

Неймовірно: протягом трьох років, з 1685 по 1688, тендітна жінка, дружина молодого і сміливого Імре Текелі (Текея) графиня Ілона Зріні (Zrinyi Ilona, 1643-1703), протистояла в Паланку військам австрійського цісаря Леопольда І.

 

Так хорватка Ілона Зріні стала фактично головою угорського визвольного руху XVII ст. Першим чоловіком стрункої брюнетки був князь Ференц Ракоці І, а свекрухою, відповідно, була Софія Баторі. А другий обранець, граф Текелі, за свою послідовність в боротьбі з австрійським урядом потрапив-таки до в'язниці - що і спричинило облогу замку: Габзбурги сподівалися, що замок, позбавлений свого господаря, впаде досить швидко. На Мукачеве рушили війська під командуванням генерала Зігберта Гайстера. Трирічної облоги вони не сподівалися - і, хто знає, якби не зрада підлеглих, скільки б ще протрималась горда Ілона. Вона займалася передислокацією артилерії з одного замкового бастіона на інший, розподіляла серед обложених залишки провізії, планувала вилазки розвідників, перев'язувала поранених в лазареті, вивчала військову справу та баллістику. Жінка була такою відданою своєї справі, що не дивно, що в княгиню закохався начальник канцелярії Антонін Обсолон. Не отримавши згоди від предмету свого кохання, Обсолон зрадив і кохання, і Паланок: за допомогою двох відданих офіцерів він почав пропагандистську компанію. Солдати відмовлялися від подальшої облоги: мовляв, їм вже третій рік не платять гроші. Ілона зібрала всі свої коштовності та родинні реліквії - їх у Львові продав відданий жінці капітан Андрій Радич, який зумів вибратися з обложеного Мукачевого. Вибратися-то він вибрався, а от потрапити назад у замок з грошима виявилося набагато складніше... Лише через два тижні Радич подав сигнал обложеним - і почав діяти: йшов від поста до поста і банально спаював вартових. В процесі капітан і сам хильнув добряче, так що останні метри його несли на руках його підлеглі. Кажуть, наступного дня Андрія вже бачили на бастіонах: з головою, перев'язаною мокрим рушником та з росолом в руці, Радич керував фортечною артилерією. Солдатам повернули їхні борги. Горе-закоханий не відступився: в нього був план "в". Антонін Обсолон отруїв воду в колодязі. Закінчилося найважливіше: питна вода.

 

Було важко: в залах музею на території замка ви дізнаєтесь, як нестачало води, як її збирали по краплині з вологих стін замкових підвалів... 15 січня 1688 р. Ілона Зріні підписала акт про капітуляцію. На той час графиня була вже справжньою поп-іконою XVII століття: слава про її діяння рознеслася світом, в продаж поступали численні портрети красуні-хорватки. Після капітуляції Паланка Зріні насильницьки постригли в монахині і закрили в католицькому монастирі. Пізніше горда жінка отримала право покинути Вітчизну і переїхати в Туреччину, де й доживала віку разом з чоловіком.

 

Турецький султан Махмет IV, вражений мужністю Ілони Зріні, нагородив княгиню спеціальною грамотою: єдиний такий випадок в історії! Зараз мудра княгиня разом з сином Ференцом Ракоці ІІ знову вдивляється в місто: в березні 2006 року їй встановили пам’ятник на центральному бастіоні. А за здійснення бажань відповідає бронзовий князь Корятович на замковому подвір’ї: треба всього лише потримати його за відполірований тисячами рук палець.


 Прихисток куруців, в'язниця - і масштабний "сейф" для угорської корони

Статуя у дворі Мукачівського замку

Паланок побував і оплотом антигабсбурзької боротьби куруців (прихильників антигабзбурзького руху, який очолював син Зріні, князь Ференц Ракоці ІІ) (1703), і столицею Трансільванії (1705 рік) – в ті часи тут навіть був свій монетний двір, – і австрійською політичною в’язницею (1782-1897), яку 12 липня 1847р. відвідав видатний угорський поет Шандор Петефі. Потім юний і вразливий класик записав в своєму щоденнику: «… перетворений на державну тюрму, замок стоїть посеред рівнини на високому круглому пагорбі. На схилі пагорба вирощують виноград, не хотілось би мені пити вино з цього винограду. Мені здавалось би, що я п’ю сльози в’язнів».

Екскурсія до староданьої твердині, та й взагалі затримка в Мукачевому Шандора Петефі мала більш ніж прозаїчну причину: зламався екіпаж поета.

 

А з грудня 1805-го по березень 1806-го ці стіни переховували від наполеонівських військ найбільший скарб Угорщини: угорську Святу Корону. Про це до цього часу нагадує у дворі замку меморіальна дошка з написом угорською мовою.

За радянських часів замок був школою механізаторів, школою для голів колгоспів і навіть профтехучилищем. Зараз тут розміщується історичний музей (з 1960 р., тф.: (03131) 44096), а в колишніх казармах гарнізону розмістилися картинна галерея, художній салон та затишні кав’ярні. Обов’язково ознайомтесь з усіма трьома терасами-частинами твердині: нижнім, середнім та верхнім замками.

 

І корисна інформація:

Замок розташований на вул. Підзамковій. Відкритий щодня, крім понеділка, з 10:00 до 18:00. Вартість вхідного квитка для дорослих – 8 грн. (дитячий і пільговий - 5 грн, інформація станом на 2009 рік). З центра Мукачева до замку ходить маршрутка №3. У вихідні дні замок беруть штурмом натовпи туристів, тому краще планувати візит сюди раннім ранком, коли старі бастіони ще не надто залюднені. З них відкривається незабутня панорама міста, яке прокидається від сну.  




Burg Palanok in 1692
The Palanok Castle in Mukachevo (14th century).

Два зображення замку з 1682 р.


Munkácsi vár

Знову дирижаблі над Паланком!


Munkács vára
Zamek Palanka


Ще старі поштівки з Паланком.


Ілона Зріні з дітьми.

Ілона Зріні з дітьми.


Mukaĉeve

Паланок видно здалеку.


За бастіонами замку - Мукачеве

За бастіонами замку - Мукачеве


Музей в замку "Паланок"

Музей в замку.


Mukatjeve
מונקאטש
A well in the castle yard in Mukachevo

У дворі замку і макет, і релікти, і знаменитий колодязь...


...і Федір Корятович з натертим до полиску пальцем.

...і Федір Корятович з натертим до полиску пальцем.


В 1685-1688 Паланок переживает одну из наибольших осад
Мукачевский замок «Паланок»


І знову архівні зображення.


Паланок, Мукачеве
Мукачівський замок
Замок Паланок

Дві листівкі кольорові, а на третій - гуси!


Паланок, Мукачеве
Паланок, Мукачеве

Ще трошки антикваріату.



© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник