English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Золотий Потік

Замок, Золотий Потік

Замок виглядає поважно лише з сусіднього пагорба.


 Про воду, зраду і замок.

Палац Гнєвоша - фото з сімейного архіву Казиміра Казміровича та моє, зроблене 21.07.05


Палац Гнєвоша - фото з сімейного архіву Казиміра Казміровича та моє, зроблене 21.07.05

Карта

Координати: 48°54′27″ пн. ш. 25°20′18″ сх. д.

Фільм про безпорадність влади врятувати замки Тернопільщини (і Золотий Потік теж)

 

Невелике містечко на півдні Тернопільської області. Для тих сміливців, хто, як і ми свого часу, вирішить поїхати туди через Язловець, попередження - дорога ДУЖЕ погана, навіть і порівняти неможливо з трасою на Бучач. Єдиний її плюс - надзвичайні краєвиди (хоча це ж саме можна сказати майже про всю Тернопільщину). Так от, ті приблизно 15 км., що відділяють Золотий Потік від Язлівця - це довгий серпантин безлюдними лісами в по-справжньому гористій місцевості. Можливо, не їдь ми там похмурим і вологим жовтневим вечором на останньому літрі бензину, то ця дорога видалась би більш привабливою, особливо в районі колись широковідомої турбази "Лісова". Але повернімося до наших ба... замків.

Отже, замок в Золотому Потоці збудований був Стефаном Потоцьким, воєводою Брацлавським (близько 1568-1631) на початку 17 ст. Цей магнат також заснував і саме місто (за твердженням польських істориків) навколо замку і зробив його головною садибою роду Потоцьких, де й жив частенько з своєю дружиною Марією Могилянкою. До речі, замок звів Потоцький не зі своєї волі, а за наказом польського короля Сігізмунда ІІІ, який надав містечку у 1601 році магдебурзьке право. А раз місто має самоуправління, то нехай і боронить своїх мешканців та приїжджих купців за високими міцними стінами.
Місце під фортецю обирається у південній частині міста, на невеликому підвищенні на лівому березі Золотого Потоку - притоки Дністра. Свого часу (у 1672р.) форт-пост оглянув відомий шведський мандрівник Ульріх фон Вердум - і залишив в своєу щоденнику запис і про місто. і про замок.

Замок був регулярним, в плані подібним на квадрат. Подорожуючі півднем Тернопольської області, безперечно, помітять, що ця фортеця, як і твердині в Язлівцю, Червонограді чи Бучачi, побудована з місцевого сорту пісковику - темно-червоного, гранітного кольору. Товщина фортечних мурів - близько 2 м., на розі кожної стіни звели башту з 3-ярусними стрільницями. Посередині північно-східної куртини збереглася в‘їздна брама. Зверніть увагу на пізньо-ренесансний характер декору брами та сандриків вікон палацу, що знаходиться на території фортеці. Палац спочатку був одноповерховим, другий поверх надбудовано пізніше. З внутрішнього боку брама прикрашена родовим гербом Потоцьких - Пилявою. Слід над в‘їздом вказує на те, що тут раніше була якась пам‘ятна таблиця, але якомусь невідомому героєві вона, певно, знадобилась в господарстві – от і гадайте, пане туристе, що там було і навіщо.

З джерел відомо, що до кінця XVIII століття замок був замешканий. В західній частині замкового подвір‘я розміщувався колодязь, засипаний в ХІХ ст. Навколо фортеці були земляні вали, залишки яких ще подекуди можна прослідити.
1676 р. замок вщент спалили турецькі посіпаки паші Ібрагіма Шейтана, захопивши перед тим Бучач. Потоцькі, в чиїх руках фортеця залишалася до середини XVIII ст., відбудували твердиню - а що ж їм ще залишалося робити?:). В більш-менш пристойному стані протрималась фортеця аж до початку ХІХ століття.

За першим поділом Польщі в 1772 р. Золотий Потік відійшов до Австрії. Близько 1840 р. тодішні власники замку, Ольшевські, перебудували палац за проектом італійського архітектора, при чому зруйнували частину мурів, безжально повидиравши всі білокам'яні деталі оформлення споруди (балюстради, барокові обрамування вікон, дверей та ватранів). В новоствореній одноповерховій кам'яниці господарі влаштували глибокі пивниці, класицистичний головний та неоготичні дворовий та бічні фасади. Подвір'я засаджують липами, там же встановлюють кілька скульптур. Дотепер на замчищу під ногами можна знайти барельєфний портрет Адама Міцкевича...


 Початок занепаду

Костел. На передньому плані наші жигулі. За 25 років ця машина бачила стільки замків, що не всякому туристу й снилося.

Костел. На передньому плані наші жигулі. За 25 років ця машина бачила стільки замків, що не всякому туристу й снилося.

 Іронія долі: кошти, витрачені на побудову нового палацу, були настільки значними, що значно перебільшували можливості господаря маєтності, який збанкрутів і продає замок. Наступний власник замку, Ян Стоєвський відпродав його рабину-"чудотворцю" Ізраєлю Фрідману. Доля не вибачила такої невтішної перспективи для старої фортеці. Замок руйнується, його щороку безжально б'є град, бездушно палить вогонь пожеж. У місті оселяється нужда та голод. 1875 р. рабин Садогурсьий продав цю маєтність Владзімєжу Іпполіту Гнєвощу з Олексова (1838-1909). Родина цього австрійського шамбеляна і посла Державної Ради у Відні і володіла замком аж до 1939 р. Гнєвош намагався врятувати старі мури. Тут розміщується суд та податковий уряд, котрий до того знаходився у Бучачі.

Пожежа 1935 року знищила палац на території замку. Та власники вперто відбудовують у 1938 році ніяк не бажаючу жити споруду-самогубця. А рештки самої фортеці піддали консервації. Знали б вони, що і цінну бібліотеку, і більшу частину художньої збірки з палацу буде вивезено до холодної та суворої Москви...
Замок порівняно непогано зберігся, якщо не згадувати про те, що немає вже західної башти та деяких частин замкових стін. Звичайно, аж надто романтичного враження він не справляє: ні тобі неприступних гір, ні струнких високих башт, ні бурхливих вод навколо мирних зовні стін. Зараз на території фортеці якісь майстерні чи щось в такому роді – у всякому разі, на подвір‘ї повно дошок. Все ж це краще, ніж коли замок просто тихесенько розбирають на паркани. Начебто тут йдуть дослідження ще з 1989р. під керівництвом Я.Скрентовича. Коли то правда - добре.


 Десерт

В Золотому Потоці є також бароковий костел (див. фото). На жаль, вежа його не збереглася, побачити її можна хіба на архівних листівках, присланних мені з Польщі Казимірои Казмировичем. Виглядає споруда якось невесело, буденно - мабуть, саме через свою безголовість та депресивний колір стін.
Місто нещодавно стало центром Бучацького деканату УГКЦ, а парох Василь Бігун призначений його деканом.

І знову легендарний Ігор Хома зі Львова ділиться зі мною наступними легендами:
"Знаю 2 легенди, як пояснюють таку назву. Колись, нібито, містечко називалось Загайпілля. (Комент від Блеки: і не нібито, а абсолютно точно!) Раз татари напали на місцевий замочок, де сховались всі жителі, але вирішили його не штурмувати, а взяти облогою. Через 2 тижні в обложених закінчилась вода, вони почали шукати "жилу" на території подвір'я. Але не змогли знайти. І тоді хтось старий і мудрий сказав, що воду знайде лише юнак, який народився на Івана Купали (Купала - володар водних багатств), та який ще не цілований. Такого знайшли, він-то й знайшов водну жилу. Татари нічого не змогли вдіяти своєю облогою, пішли в інше місце за пригодами... З того часу назвали Загайпілля Золотим Потоком.

Є й інша легенда.
Татари обложили замок, але не наважились його штурмувати. I тут знайшовся якийсь пройдисвіт, який розказав татарам про підземний хід. Всього за 100 золотих. Татари вдерлися в замок, всіх вирізали, а тоді подякували стукачу: розплавлені 100 золотих влили йому в горло. З того часу містечко назвали Золотий Потік..."




Костел. Золотий Потік

Костел. 21.07.05


Хочете знати, з чого в палаці Гнєвошів зроблено сходи?

Хочете знати, з чого в палаці Гнєвошів зроблено сходи?


План золотопотоцької фортеці

План фортеці


Вікно замкового палацу

Вікно замкового палацу


Унікальне фото - Thanx Kazimiez Kazimierowicz!

Унікальне фото - Thanx Kazimiez Kazimierowicz!


Довоєнні фото замку в Золотому потоці.

Довоєнні фото замку.


Potok Zloty. Zamek

На території замку - закинутий палац

На території замку - закинутий палац


Золотий Потік у 1916р.

Місто у 1916р.


Це не архівне фото. Це липень-2005

Це не архівне фото. Це липень-2005


Potok Zloty. Zamek

Башта замку.


Тільки так з старими ідолами і треба.

Тільки так з старими ідолами і треба.


Казали, Міцкевич. Йдіть до біса. Маркс.

Казали, Міцкевич. Йдіть до біса. Маркс.


О! Блека!

О! Блека!

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник