English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Бережани
Бережани саме такі - рельєфні. Здалеку - майже Європа, придивишся - звичне українське бездоріжжя. Хоча й колоритне. 21 грудня 2009 р.
Бережани саме такі - рельєфні. Здалеку - майже Європа,
Вид на місто з Бернардинської гори. 15.08.05
Вид на місто з Бернардинської гори

Карта міста

Так як лінки на сторонні джерела дуже часто виявляються битими, про всяк випаадок додала карту міста (щоправда, польською мовою)- вона внизу сторінки.

Відео Бережан з висоти пташиного лету з 1980-х рр.

49°26′46″ пн. ш. 24°56′19″ сх. д.

Майже 19 тис. мешканців - для Тернопілля заявка на мегаполіс.

Фільм про безпорадність влади врятувати замки Тернопільщини (і Бережани теж)

 

Райцентр на заході області. Одне з моїх міст-фаворитів: затишне та гарне. В минулому місто, перша згадка про яке відноситься до 1375 р., прославилось на всю Європу своїми укріпленнями – їх протягом двох століть не могла взяти жодна армія.
В цих місцях завжди було багато боїв: з часів золотоординської навали і до другої світової, тому багато пам‘яток історії та культури тут було знищено, серед них і древня Бережанська ратуша, що вважалася однією з найгарніших в Центральній Європі. Та й неприступний замок 1554 р. стоїть зараз напіврозібраним та частково підірваним.

Фото люб'язно надано Олегом Шупляком.
Фото замку - Олег Шупляк.

ЗАМОК ТА КОСТЕЛ ТРІЙЦІ.

Так виглядав замок в 1839р.
Так виглядав замок колись.

Окрема сторінка, присвячена минулому і сьогоденню бережанського замку.

 

 На відміну від ратуші, яку відбудували в 1811 р., замку повезло менше, хоча ще на довоєнних поштівках видно міцні фортечні стіни поблизу р. Золота Липа. Замок був сильно пошкоджений ще за часів першої світової війни і з тієї пори фактично більше не відновлювався. Легенди ходили про розкіш замкового палацу, про інтер‘єри з багатющим живописом, дорогоцінними драпіруваннями. Важко зараз повірити, та тут були кімнати, оздоблені золотом та сріблом! В архітектурі та декорі замку відчувається подих ренесансу, ще збереглось розкішне ліплення (чотири євангелісти) на стелі каплиці в фортечному костелі Трійці, де була похована Анна Сєнявська (зараз її надгробок експонується в Олеському замку). В костелі були й інші унікальні речі, та перед війною багато з них було вивезено до Кракова, і лише деякі зберігаються в Львівській галереї мистецтв (Олеський замок – її філіал). Центральна, пізньоготична, частина храму з‘явилась одночасно з побудовою самого замку. В першій половині XVII ст. дві ренесансні каплички з барочними елементами та елегантними куполами були добудовані. На жаль, чудові надгробки Миколи та Ієроніма Сєнявських, виконані в 1582 р. відомим скульптором Генріхом Горстом, та два саркофаги, виконані Яном Пфістером в 1619 – 1636 рр, були свого часу знищені.
Микола Сєнявський, володар Бережан, зводив тут твердиню з 1534 по 1554 рр. – 20 років. До складу фортеці входили стіни з городнями, палац з в'їздними брамами, напівкругла бастія і чотиригранна вежа. Замок в плані – неправильний п‘ятикутник.

Пізніше замість городні по периметру двору побудували 5 корпусів. Замок був укріплений бaстіями, в одній з них – п’ятикутній – розміщувався арсенал. Зовнішні стіни житлових корпусів мали стрільниці, а внутрішні – великі вікна з відкритими двоярусними аркадами-галереями в ренесансних формах.
Стіни з північного боку були майже 2 м. завтовшки, а з південно-західного – до шести метрів!
Всі вежі в замку були величезних розмірів: п‘ятикутна, квадратна, багатокутна і кругла. Вежі мали розгорнуту систему стрільниць з схрещеними двома і більше ходами. Зовні твердиня виглядає величною і неприступною (ну, виглядала... бо яка неприступність, коли скрізь проломи в стінах), а з подвір‘я – зовсім іншою – затишною та живописною. На відміну від багатьох замків, що зводились на вершинах пагорбів, Бережанська фортеця лежить в низькій, болотистій долині, на острові посеред Золотої Липи. Та, незважаючи на ці природні фактори, свого часу замок отоували рови з водою та високі земляні вали.
В усіх книжках про фортифікації України ви неодмінно прочитаєте, що Бережанський замок – яскравий приклад переходу від виключно оборонних до оборонно-палацових споруд. Підтвердження цьому – білокам‘яний декор 17 ст., який часто порівнювали з декором краківського Вавелю.
Замок знайти неважко, він знаходиться недалеко від траси і формує архітектурний силует міста.

ПРОГУЛЯНКА БЕРЕЖАНАМИ

Троїцька церква в Бережанах на старій поштівці
Old postcard. Berezhany

Фрагмент мого путівника "17 районів Тернопільщини" (київське видавництво "Грані-Т")

 

Бережани (понад 18 т.ж., відомі з 1375 р.) – один з найцікавіших райцентрів області. З 2001 р. тут діє Державний історико-архітектурний заповідник.

Радимо починати знайомство з підняття на Бернардинську гору: з підніжжя закритого для відвідування монастиря бернардинців (як-не-як дитяча колонія, де відбував свій перший строк В.Янукович) відкривається чудова панорама Бережан з усіма головними міськими вертикалями: ратушею, баштами Троїцької церкви, дзвіницею фарного костелу. Старайтесь не збитися зі стежки – інакше заплутаєтесь в приватних городах.

Наша наївна ностальгія за рештками Європи на теренах України тут може розбурхатися не на жарт: перед очима найсправжнісіньке центрально-європейське місто (магдебургію Бережани отримали ще в 1530 р.) в симпатичному оточенні з пагорбів, лісів і велетенського ставка. Згори непомітний жалюгідний стан вірменського костелу і масивна розвалина замку, колись наймогутнішого на Опіллі, страшний асфальт міських доріг і прибудови, які перетворюють численні сецесійні віли у негармонійні, непривабливі скрині. Згори Бережани прекрасні.

 

Суворий і лаконічний кам’яний Миколаївський костел за спиною, на території монастиря, теж вартий уваги (вул Костельна, 1). Це 1630-1680 роки, час, коли ренесанс на Галичині почав поступатися новомодному бароко. Шкода лишень, видно подорожнім хіба дах з новою, блискучо-дешевою сигнатуркою і старою червоною черепицею. Стіни навколо храму звели ще в 1742 р. – і це відразу включило монастир до системи міських фортифікацій, на цей час вже, щоправда, морально застарілої. За деякими даними, потрапити до костелу можна під час ранкових недільних мес. Давати рецепт, як побачити келії бернардинського монастиря ми не наважимось: занадто для цього законослухняні. Тому єдиною рекоменадцією буде вивчення макету монастиря у бережанському краєзнавчому музеї.

Спускаючись від Костельної, потрапимо до неоготичного приміщення банку, колишньої допомогової каси (1910, вул. Банкова, 6). Ошатну споруду прикрашають маскарони: сумирні жіночі голівки, хитрий чолов’яга, що ховає посмішку у вусах, мавпи, голови козлів тощо. Над головним входом, під дахом – щось хиже і пернате.

 

Жахлива якість - цікавий момент. Парад драгунів 9 полку в 1899р. перед Троїцькою церквою
1899. Парад драгунів у Бережанах

Зі сторони фасаду банку, на початку вул. С.Бандери, стоїть ще одна будівля того періоду: приміщення пошти (поч. ХХ ст.) в стилі еклектики. Вхід до пошти охороняють атлант і каріатида, на їх спинах тримається балкон другого поверху. Напроти Укртелекому – адміністративна споруда (колишнє Польське товариство), теж початок ХХ ст.

До міських костелів можна прямувати вулицями Академічною або Вірменською. Радимо побачити обидві: тут збереглись цілі квартали забудови початку ХХ ст. Посеред цих модерністських кварталів виділяються типово-бережанські будинки зламу XVIII-ХІХ століть, скромні, переважно одноповерхові, з колонадами над входом. На Академічній привертає увагу жовтий корпус Бережанського агротехнічного інституту, розташований у приміщенні колишнього крайового суду (1912).

Тим, хто озброєнний фотоапаратом, варто нагадати, що перебувати на проїжджій частині небезпечно – але вони ж все одно не послухають: саме з Академічної біля інституту відкривається одна з найпривабливіших панорам Бережан: на банк і бернардинський монастир.

Зовсім поруч – скромний мурований вірменський костел Різдва Діви Марії (1764), зведений на місці дерев’яного храму стараннями Деодата Горбача. Грубий камінь, не прикритий штукатуркою, надає невеличкій споруді певної суворості. Мур навколо святині натякає на її оборонне значення. Поруч скромна дзвіниця. В повоєнний час в храмі було влаштовано зерносховище, а пізніше – клуб колгоспника (і це в центрі третього за розмірами міста Тернопільщини!). Ще років з десять тому в напіврозвалену святиню, за яку безуспішно воювали як греко-катоилки, так і православні Бережан, можна було забратися, щоб побачити залишки розписів на стінах і різьблення св. Миколая (XVIII ст.). Двадцять років тому можна було побачити ще чотири схожих зображення святих, збитих вандалами в 1993-1994 рр. Зараз храмом опікуються, і на новеньких дверях – замок. Встановили інформаційний стенд з історією споруди. Поруч – скромна одноповерхова плебанія.

ФАРНИЙ КОСТЕЛ

Інтер'єр фарного костелу. Фото до 1939 р.
Бережани. Інтер'єр фарного костелу. Фото з Тому 15 "Костелів і кляшторів давнього воєводства Руського", Краків

Ще кілька кроків вул Вірменською – і ми підходимо до фарного костелу (1600-1620, первісно Різдва Діви Марії, з 1996 р. – Петропавлівський; вул. Братів Лепких, 1).

(До речі: історія його така цікава, зо задумуюся над створенням окремої сторінки про костел. Може, й зроблю :о)

 

В цього храму надзвичайно вдале розміщення: з невеликого горбку, як з природнього постаменту, він підноситься над всіма іншими спорудами міста і помітний навіть з передмістя Рай. Шкода, що дах костелу вкритий сучасною металочерепицею, яка не додає споруді автентичності. Поруч з костелом – схожа на вежу замку дзвіниця під шатровим дахом (1741). Зрозуміло чому схожа: вона й була оборонною баштою (а в радянський час стареньку перетворили на котельню). В мурах навколо костелу дотепер збереглися бійниці, а сам він був серйозною одиницею в фортифікаційній системі Бережан. До костелу прибудовано дві каплиці (фундовані родиною Скарбків і Анною Крайсер).

Хрестовий в плані готично-ренесансний храм виглядав би зовсім аскетично, якби не різьблений білокам’яний портал та фрагмент фрески з гербовими картушами над входом, відновленої кілька років тому. Є версія, що автором порталу був славетний різьбляр Ян Пфістер. Інтер’єри лаконічні і скромні: неоготичний дерев’яний вівтар, алебастровий надгробок Ізабелли з Сапєгів Потоцької (1880-ті) в презбітеріумі – власне, і все. В крипти, де збереглися поховання гетьманів Миколая Ієроніма (1645-1683) і Адама Миколая (1666-1726) Сенявських, нас все одно не пустять. Знав би засновник костелу Адам Ієронім Сенявський, що в радянський час храм на деякий час перетворили на склад, а потім у спортзал (для чого його інтер’єр було розділено на два яруси), в домовині б перевернувся. Та про його домовину розповідь ще попереду.

 

На костельному дворі дивиться кудись скрізь візитерів бронзовий бюст напівусміхненного Івана Павла ІІ, відкритий восени 2008 р. Допомогли з’явитися цьому пам’ятнику у Бережанах мешканці польського міста-побратима Ключборга. Недалеко від костелу – приміщення колишньої плебанії (зараз будинок культури молоді).

ЙДЕМО ДАЛІ

Ратуша в 1902р.
Berezhany. Town-hall in 1902

Вул. Братів Лепких зберегла чимало віл і будинків кінця ХІХ століття (№№ 4, 5, 6, 19), тож варто пройтися й нею. Особливо цікавим видається білий будинок через дорогу від костелу, з високим складної форми дахом і ґанком, офрмленим двома парами колон. Між колонами – невелике золоте панно. Іриси, одні з найулюбленіших квітів майстрів віденського сецесіону. Досить традиційного вигляду споруда оживає з цим привітом від новомодного на той час стилю, нагадує, що в ті роки столицею бережанців був Відень.

 

Від костелу продовжимо подорож в південному напрямку. Поруч з сучасним адміністративним центром Бережан (його легко упізнати по стандартній будівлі райради і великій новій церкві), по вул Валова, 11, стоїть оригінальна віла в закопанському стилі з цікавою баштою (1910). Біля неї – погруддя адвоката і письменника Андрія Чайковського авторства скульптора І.Сонсядла. В гостях у адвоката А.Чайковського влітку 1894 р. бував Іван Франко. На честь І.Франка на стіні будинку встановлена меморіальна дошка (скульптор З. Мигоцький).

 

Ще кілька симпатичних будиночків тієї епохи розташовано неподалік (найцікавіша, певне, вілла Дубицького по вул. Валова, 20), а також по вулицях С.Бандери (№№ 6, 14, 19) та Т.Шевченка (№№ 1, 7). А от рештки бережанської синагоги симпатичними назвати язик не повернеться. Старовинна споруда (1717 р.) перебуває в ганебно-жахливому стані повної руїни.

 

Костел бернардинського монастиря. Фото 1930-х рр.
Костел бернардинського монастиря в Бережанах. Фото з Тому 15 "Костелів і кляшторів давнього воєводства Руського", Краків

Повертаємося до старого середмістя, тільки цього разу залишимо фарний костел ліворуч, а самі ознайомимся з площею Ринок (тут розташований і один з готелей міста).

 

Під № 1 - ратуша (1811). На південній стіні класицистичної споруди висить гігантський термометр: симпатичний релікт радянської доби. Ратуша мусила бути в Бережанах вже за Середньовіччя, але дерев’яна попередниця нинішньої споруди не збереглася. Саме в ратуші до 1910-х рр. розташовувалась знаменита на всю Галичину бережанська гімназія (відкрита в 1789 р.), в якій началися багато західноукраїнських письменників та громадських діячів. На першому поверсі ратуші розташовувались крамниці – зараз теж є одна, книгарня. А інші приміщення ділять між собою бережанські музеї (краєзнавчий з філіалом-кузнею у внутрішньому дворику магістрату, книги, Богдана Лепкого, репресованої церкви) та міськрада. Навіть місцева районна газета називається «Бережанська ратуша».

 

З протилежного боку площі (пл. Ринок, 12) – Троїцький греко-католицький собор з двома вежами (1748-1768 рр., перебудови 1810-х, 1830-х, 1860-х рр. і у 1893-1903 рр.). Неподалік собору стоїть монументальний Тарас Григорович (1993, скульптори М. Посекіра, Л. Яремчук).

Кількасот метрів від Ринку в напрямку бережанської автостанції – і ми, перетнувши міст через Золоту Липу, опиняємось біля стін замку Сенявських (вул. І.Франка). (...)

 

Якщо дозволяє час, можна ще оглянути дерев’яну Миколаївську церкву (1691) на передмісті Адамвка, цікаву пожежну частину (поч. ХХ ст.), будівлю гімназії (1914, вул. Гімназійна, 2), Народний театр (поч. ХХ ст., вул. Міцкевича, 4), старий єврейський цвинтар-кіркут.

План міста - щоб легше орієнтуватись :о)

План з путівника Podole польського автора Грегожа Ранковського (видавництво Rewasz) взято з відкритого джерела (Google Books) - і виключно для культурно-освітньої мети
План з путівника Podole польського автора Грегожа Ранковського (видавництво Rewasz) взято з відкритого джерела - і виключно для культурно-освітньої мети


Замок
Замок
Ліпнина в каплиці Сенявських в замку
Ліпнина в каплиці Сенявських в замку
Будинок товариства "Сокіл"
Sokolownia w Brzezanach
Бернардинський кляштор. Макет з краєзнавчого музею
Бернардинський монастырь в Бережанах
А це вже не макет. В неділю зранку туди навіть пускають.
Klasztor bernardynow w Brzezanach
Всередині було так
Бернардини в Бережанах. Фото з Тому 15 "Костелів і кляшторів давнього воєводства Руського", Краків
Синагога
Синагога
Замкова каплиця св. Трійці. 15.08.05
Kaplica Sieniawskich w zamku. Brzezany
Замок Сенявських. Пастораль.
Zamek Sieniawskich w Brzezanach
Троїцька церква на площі Ринок
Trynity church on the market square in Berezhany, Ukraine
Інтер'єр. Деталі
Інтер'єр Троїцької церкви в Бережанах.
Деталі інтер'єру. Церква Св. Трійці, Бережани
Деталі інтер'єру. Церква Св. Трійці, Бережани
Петропавлівський костел
Петропавлівський костел в Бережанах
Berejany (Brzeżany) est une ville de l'oblast de Ternopil, en Ukraine et le centre administratif du raïon de Berejany
بيريجاني
Дзвіниця Петропавлівського костелу
Bell-tower of st.Peter and Paul church in Berezhany, Ukraine
Костел в 1921 р.
Фарний костел в Бережанах. Фото з Тому 15 "Костелів і кляшторів давнього воєводства Руського", Краків
Ратуша
Ратуша в Бережанах
Бережанська ратуша. Портал
Вірменський костел
Вірменський костел в Бережанах
Вірменський костел в Бережанах. 2010 р.
Банк
Банк в Бережанах. Неоготика + модерн
Berezsani (Brezán, Brzeżany) város Ukrajna Ternopili területén, a Berezsani járás székhelye
На цій віллі зупинявся І.Франко
На цій віллі зупинявся І.Франко
Вілл тут багато. Остання - найулюбленіша
Berejani a zo ur gêr eus Kornôg Ukraina
Berejany est située à 48 km à l'ouest de Ternopil
Vom 14. bis 18. Jahrhundert gehörte Bereschany zu Polen
Вокзал
Вокзал у Бережанах майже мертвий
Акорди дахів
Бережани зимові
Дахи міста Бережани
Стовп-каплиця
Стовп-каплиця біля Бережанського замку

"Замки і храми України" - некомерційний cайт, що підтримується фактично силами і ентузіазмом однієї людини. Допомогти проекту:
гривневий рахунок 4149 5100 9101 3567

євровий - 5168757402858452

Patreon

Ваш внесок допоможе не зневіритися в тому, що роблю вже 20 років. Дякую.

Екскурсійний супровід у мандрівці Кам'янцем-Подільським, Поділлям та Західною Україною в цілому: kamienczanka@gmail.com

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник