English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Олесько. Олеський замок
Олеський замок, 10 серпня 2010 р.
Олеський замок на Львівщині. Zamek w Olesku

Про Олеський замок

The Olesko Castle, oval in shape, stands on top of a small hill, about fifty meters in height.

Карта

49°58′6.55″ пн. ш. 24°64′2.65″ сх. д.

 

Можливо, найвідоміший замок Львівщини, відроджений Героєм України Б. Г. Возницьким з цілковитої руїни, знаходиться у селищі Олесько (1,8 т.ж.) поблизу траси Київ-Львів. Зараз це – філіал Львівської Галереї Мистецтв, де експонуються зразки декоративного та ужиткового середньовічного мистецтва. Првада, часи роботи музею дивують (з 10-00 до 16-30, всього). Вхідний квиток станом на серпень 2010 р. коштував 10 гривень, дозвіл на фотозйомку - 20 гривень.

 

Замок казковим маривом з'являється пасажирам та водіям, що слідують трасою Київ-Львів. Особливо зараз, коли запрацювала відкрита в 2008 роі об'їздна навколо Олеська. Твердиня стоїть на самотній горі висотою приблизно 50 м. Її спокій все ще бентежать червоні (насправді чорні, але хто там буде розбиратися) кавалеристи Ковпака, що зависли в стрибку над дорогою ще з 1975 р. Місцеві жителі називають монумент просто - “коні”. В 1990-х роках пам‘ятник потроху розкрадали збирачі кольорових металів, але монумент пережив баддитсько-нужденний період малою кров'ю. Славнозвісні яйця жеребця ще на місці. Друга тварина, як можна переконатися самим, кобила.

 

В плані замок незвичний - овальний, з міцними контрфорсами та затишним внутрішнім двориком. Навколо фортеці – парк, де в 1996 р. проходив пленер скульпторів. Їхні роботи прикрашають паркові алеї. Чудовий, до речі, контраст модерної скульптури та стародавніх споруд. А напроти замку - капуцинський монастир, якому присвячена окрема сторінка сайту.

Історичний екскурс

Обережно! Замок з привидами!
Olesko Pilis. Cetate, Olesko

Минуле містечка та його укріплень, які були розташовані на давньому рубежі між Галичиною та Волинню ще у князівський період визначило подальшу долю Олеська в часи іноземних загарбань. Боротьба між Литвою, Польщею та Угорщиною за вигідний розподіл української спадщини в XIV ст. винесла Олесько на політичний горизонт, по якому розмежовувалась експансія найближчих сусідів. Тоді битви за Олеський замок мали важливе стратегічне значення як ключ до Волині чи Галичини (Червоної Русі), і власне тут проходила демаркаційна лінія державних кордонів.

Першим документально відомим власником Олеського замку був Іван з Сєнна, гербу “Демено”, син Добеслава Олесницького, сандомирського воєводи і Катерини Горайської, дочки українця, одного з найвищих достойників Польщі II половини XIV ст., Дмитра з Стоянець і Гораю, гербу “Корчак”. Вперше ж сама фортеця згадується в письмових джерелах від 1327 р., з 1340 по 1366 рр. замок належав останньому галицько-волинському князеві Дмитру-Любарту, а потім перейшов до рук польського короля Казимира ІІІ. Та недовго була твердиня у короля: 1370 року замок, як і вся Галичина, переходить до складу Угорського королівства. 1377 року угорський намісник Галичини князь Володислав Опольський передає Олесько католицькій Галицькій архієпископії.

1431-1432 рр. спалахує антипольське повстання бояр Олещини, яким керує Івашко-Богдан Преслужич з Рогатина. Саме тоді твердиня вперше прогриміла на всю Русь: гарнізон повстанців протистояв військам короля Ягайла. Перебіг цих подій відомий з нечисленних джерел, як от з “Історії Польщі” Яна Длугоша. Відомо, що допомагали Івашку Преслужичу Масько Каленик та бояри – власники навколишніх сіл. Польські війська так і не змогли захопити град. Оборонцям твердині було в 1971 р. поставлено пам‘ятник біля стіни замку (автори – М. Санич та М. Поскіра).

Олесько. План замку за Середньовіччя. З 7 тому Р.Афтаназі
Олесько. План замку за Середньовіччя. З 7 тому Р.Афтаназі

 

В XV-XVI ст. фортеця зазнавала багаторазових нападів татар, була сильно пошкоджена в 1512 р., відновлена 1590-го року Станіславом Жолкевським. 1605 р. замок перейшов у власність магнатів Даниловичів, тоді ж тут служив батько Богдана Хмельницького Михайло. Іван Данилович завершив реконструкцію фортеці в 1620 р., а 1627-го зіграв бучне весілля своєї доньки Теофілії та Якуба Собєського. Тут народився і їх син, найславетніший польський король Ян ІІІ.

1646 р. місто було звільнене військами Богдана Хмельницького, та того ж року вщент зруйноване татарською навалою. 


З 1647 р. Олесько перейшов у власність Андрія Конєцпольського, а вже 1660-го землі діляться по його смерті між 17 боржниками. 1682 року, повернувши кошти боржникам, Ян ІІІ Собєський викупив свій рідний замок. Там часто гостював з своєю коханою дружиною Марією Казимірою, під наглядом якої 1684 року було проведено реставраційні роботи в замку і парку. Вона ж успадкувала маєтність по смерті Яна ІІІ в 1696 р., а по її смерті тут володарював її син Якуб. У 1725 р. один з синів Собєського, Костянтин, продав Олесько Жевуським. Цей рід довів замок до руїни, кращі речі було перевезено в Підгірці. Незважаючи на величезні прибутки, Жевуські потрапили в борги, і їхні маєтки пішли з молотка в 1796 р.

 

1781 р. інженером Мюнтцем було зроблено рисунок замку, який вважається його найстарішим зображенням.

 

1799 р. в місті народився Вацлав Залеський (Вацлав з Олеська), автор збірника “Українські та польські пісні галицького населення”. Іншою навколо літературною подією, пов‘язаною з замком, було перебування тут 1820 р. письменника Юліана Немцевича, який пізніше описав ці землі в своїх творах. Зокрема, Немцевич згадував: “Замок запущений... покій, де народився Собєський, зовсім зруйнований, повно сміття... В іншому крилі замку кімнати краще утримані... в одній з них є портрети Собєського, Жолкевського, Конєцпольського і Костюшки”. Замок з аукціону дістався Зелінському.

 

Форпост за своє життя настраждався: 1806 р тут була пожежа, ще сильніша – в 1836 р., а в 1838 році під час 15-хвилинного землетрусу потріскалися мури замку та було пошкоджене ліве крило. В 1875 р. завалилася замкова криниця, 1951 – нищівна пожежа фортеці від удару блискавки. Не дивлячись на все це, замок вистояв – і чудово. :-)

Кілька слів про реставрації: вже в 1891 р. було розпочато роботи з відновлення замку, а в 1898 р. в частині кімнат відкрито сільськогосподарську школу. Новий етап реставраційних робіт розпочався 1933 р. під керівництвом ректора Львівської політехніки архітектора Вітольда Мінкевича. Коли Галичина була приєднана до СРСР, в замку було організовано табір польських військовополонених. 

В 1968 р., після відкриття для огляду каплиці Боїмів у Львові, виникла думка взяти під реставрацію, а потім створити музей в якомусь із замків. Виявилось – всі використовуються, найбільше – під ПТУ та медичні заклади.

Своєю красою та архітектурою приваблював замок в с. Свірж, та його планувалося використати під будинок архітекторів. Начальник управління архітектури А. Шуляр запропонував взяти Олеський замок – і вже на початку березня 1970 р. перша група реставраторів виїхала туди. Важка робота по відновленню твердині під керівництвом Бориса Возницького тривала до 1974 р., коли почалось створення експозиції. Палки в колеса вставляли всі: в майбутній експозиції бачили возвеличення панської Польщі, що було неприпустимо з ідеологічного боку. І все ж музей відкрили. В грудні 1975 р. першу екскурсію для голови компартії України Щербицького та інших поважних гостей провів сам Б.Г. Возницький.

 

Відновлений замок почали активно використовувати кіношники: тут знімались фільми “На крутизні”“Козаки йдуть”“Час збирати каміння”“Пастух Янко”“Дике полювання короля Стаха”“Королева Бона”“Три мушкетери”“Борис Годунов”. Більш свіжий приклад - на подвір'ї Олеська знімалася фінальна картина польського блокбастеру Ogniem i mieczem Єжи Гоффмана.

 

Про готично-ренесансний Троїцький костел читаємо тут

Експозиція Олеського замку

Портрет міщанки
Олеський замок. Портрет міщанки

Тепер про експозицію.

Не маю наміру перечислювати все, що є у збірці, але повинна просто згадати, що дві чудові брюссельські шпалери ІІ половини XVI ст. – “Поліфем” і “Одисей на ловах” – потрапили у музей з мого рідного Кам‘янця, потрапили в жахливому стані – та художники-реставратори постарались. 

Олеський музей також, можливо, має найбільшу в Європі збірку дерев‘яної скульптури XIV - ХІХ ст. Основою збірки є скульптура XVIII ст. (Томаш Гутер, Конрад Кутшенрайтер, Іоанн Георгій Пінзель, Севастіан Фесінгер, Антоній Осінський, Ян Оброцький та інші). На жаль, збірка скульптури у фондосховищах – лише невелика частина львівської пластики, яку вдалося зберегти завдяки Б. Возницькому (часто доводилося витягати шедеври майже з груби, де їх пробували спалити).

Ще в музеї можна оглянути чудово відреставрований іконостас Федора Сеньковича з с. Голоски, надгробок Ганни Сенявської (1574) з Бережанського замку, величне та величезне батальне полотно “Битва під Віднем” Мартино Альтомонте (1692 р)(ще кілька робіт подібного плану, “Битва під Хотином“Битва під Парканами” та “Битва під Клушино” – зберігаються в фондосховищах в монастирі капуцинів).

В IV залі музею чи не найцікавіше для мене - іконопис та скульптура XV-XVI ст. В німеччині чи австрії такого добра у кожному містечковому музеї, а у нас ситуація значно гірша. "Богоматір Елеуса" з села Доросині - це якраз таке нечасте на наших теренах XV ст. Її ровесниця - Параскева П'ятниця з Кульчиців. З XVI ст. - ще одна мадонна, з Буська. Її приписують сучавському художнику Григорію Босиковичу. Тим же століттям датований "Юрій-змієборець". Хоча туристи найдовше стоять біля "Страшного суду" з Малої Горожанки: цей комікс жахів родом з XVI ст. можна роздивлятися дуже довго, персонажів там на кілька годин вистачить. 

Найулюбленіший мій смаколик, готична кругла скульптура, в Україні взагалі явище над-рідкісне, навіть в Олеську її майже немає. Хіба от поліхромове розп'яття з Жидачева (XV ст.).  

Скульптурний портрет Барбари Радзивілл, дружини польського короля Зигмунда Августа, нагадує про трагічну долю цієї дівчини, котра пробула на троні лише півроку (грудень 1550 -травень 1551). Вона померла від раку, хоча легенди приписували її смерть рукам свекрухи, Бони Сфорци. Ймовірно, юнку ваяв хтось з іноземців, гіпотетичнго італійців - наші скульптори тоді так не вміли. 

В V залі (ІІ пол. XVI - I пол. XVII ст.) натикаєшся на знакових для наших замків персонажів - то Гербурт з Добромиля, то Стефан Баторій, то Іван Жевуський. Тут же Іван Данилович, мальований близько 1620 р. Зі скульптури - юнак з мандоліною (XVII ст.) з села Лановичі. Цікаво, чи там зараз хоч хтось вміє грати на мандоліні. Особливо серед юнаків. 

В VI залі збереглося автентичне ліплення ("Викрадення Європи", "Смерть Венери від Аполлона" "Флора", "Сатурн, що доганяє Венеру" та "Діана, що купається"), тому у ньому відтворено (гіпотетично) один з покоїв замку часів Леблана (XVIII ст.). Біля алькова - дві жіночі постаті-алегорії, теж авторства скульптора Леблана (1742). В отворах вікон і дверей - залишки розписів (XVIII ст.). На стінах - чотири портрети Жевуських ( з Роздолу). Чорний мармуровий камін - з Жовківського замку. Стіл та дві шафи виконані грецькими майстрами. 

Дзеркала-світильники та меблі у VII залі - з Підгірців. Ескіз плафона "Вакх і Аріадна" виконаний у кінці XVII ст. Юрієм Семигіновським, академіком академії св. Луки у Римі. Несподіваний "Вид Петербурга" походить зі серії гравюр Махаєва (1753). У VIII залі - прикладне мистецтво XVII-XVIII ст. В ІХ-му - вівтарі та ікони з Грибовичів, Білого Каменю та Потелича

Легенди від Ігоря Хоми.

1820-ті. А. Ланге. З альбому "Zbiór naypięknieyszych i nayinteresownieyszych okolic w Galicyi: Sammlung der schönsten und interesāntesten Gegenden von Galizien"
1820-ті. А. Ланге. З альбому "Zbiór naypięknieyszych i nayinteresownieyszych okolic w Galicyi: Sammlung der schönsten und interesāntesten Gegenden von Galizien"

Романтична легенда про Жолкевського появилася тільки останнім часом, розказують її тільки працівники замку. Люди розповідають про ці події трохи накше. Жолкевський дійсно сватався постійно до дочки Даниловича. А їй було трохи "паралельно", хто буде її чоловіком. Чого не скажеш про старого Даниловича. Він хотів бачити свого зятя багатим і впливовим. Отже, наступив той час, коли Адам Жолкевський під час гри в карти захотів отримати чітку відповідь. А коли почув відмову, то прямо в тому ж залі покінчив з собою. Його як самовбивцю не ховали на цвинтарі, а просто викинули в болото, яке було біля замку...

Друга бувальщина стосується дня народження Яна Собєського, найвизначнішого короля Польщі (який, до речі, ніколи не стидався свого українського походження). Він народився під час грози, на замок ще й тоді напали татари. Коли бабка повитуха поклала немовля на чорний мармуровий стіл, вдарив дуже сильний грім, стіл тріснув, і бабка оглухла. Відразу ж з'явилося пророцтво про те, що новонароджений буде незвичайною людиною. Пророцтва переслідували Собєського все життя.

Лютневий криз 2009 року

 25 лютого 2009 р. за борги замок відключили від енергопостачання.

Температура в замкових приміщеннях +6, вологість підвищилась, сигналізація не працює, музей не діє, зупинилася робота й у сховищах музею.

 

Станом на 2 лютого 2009 року борг Олеського замку (за спожиту електроенергію становив 38,6 тис. грн, і станом 25 лютого заборгованість зросла до 50 тис. 46 грн.

 

1 березня 2009 р. музей знову запрацював, конфлікт було залагоджено.



Олесько. Фото до 1939р.
Олесько. Фото до 1939р.  З 7 тому Р.Афтаназі
Олесько. Фото до 1939р.  З 7 тому Р.Афтаназі
Олесько. Фото до 1939р.  З 7 тому Р.Афтаназі
Архівне зображення
Архівне зображення замку. Олесько
У ІІ світову
Олесько у Другу світову
Замок в 1960р.
Олеський замок до реставрації. 1960 р.
1892 р. За мал.Л.Вербицького.
1892 р. Замок у Олеську в розрізах. За мал.Л.Вербицького.
1892 р. Замок у Олеську в розрізах. За мал.Л.Вербицького.
Зали замку
В Олеському замку працює музей
The Olesko Castle in Ukraine.
Экспозиция замка в поселке Олесько на Львовщине
"Битва під Віднем" М.Альтомонте
"Битва під Віднем" М.Альтомонте. Олеський замок
Люстра-мелюзіна і іконостас роботи Ф.Сеньковича (XVII ст.)
Люстра-мелюзіна в Олеську
Олесько, іконостас роботи Ф.Сеньковича (XVII ст.)
Фото А.Буяка (Польща) та М.Жебрака
Фото А.Буяка (Польща) Олеський замок
фото замку в Олеську з путівника "Відгомін віків" (Львів, 1978)
Гравюра Наполеона Орди
Наполеон Орда
Наполеон Орда. Фарний костел в Олеську.
Наполеон Орда-костел
Вхід до замку. Гравюра І.Хелміцького, 1872 р.
Гравюра І.Хелміцького, 1872 р.
Вхід до замку.
Вхід до замку в Олеську на Львівщині.
Castillo de Olesko. Olesko Linna
Фарний костел.
Фарний костел в Олеську
Фарний костел на початку ХХ ст.
Фарний костел на початку ХХ ст.
Він же в 1930-х роках.
Він же в 1930-х роках.
Греко-католицька церква в Олеську.
Греко-католицька церква в Олеську.
Вид на капуцинський монастир з саду скульптур
Вид на капуцинський монастир з саду скульптур
Монумент І Кінній Будьонова
Монумент Першій Кінній Будьонова все ще стоїть.
фото монументу в Олеську з путівника "Відгомін віків" (Львів, 1978)
Скульптура в парку
Скульптура в парку
Травень-2006.
Травень-2006. Парк Олеського замку
Повітовий суд. 1910 р.
Повітовий суд. 1910 р.

"Замки і храми України" - некомерційний cайт, що підтримується фактично силами і ентузіазмом однієї людини. Допомогти проекту:
гривневий рахунок 4149 5100 9101 3567

євровий - 5168757402858452

Patreon

Ваш внесок допоможе не зневіритися в тому, що роблю вже 20 років. Дякую.

Екскурсійний супровід у мандрівці Кам'янцем-Подільським, Поділлям та Західною Україною в цілому: kamienczanka@gmail.com

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник