 | |  Архівне фото - і два шикарних кадри від мистецтвознавця Олесія Сльозкіна (Москва).

|

Цьому великому селу (понад 7 тисяч жителів, не кожен райцентр на Тернопіллі стільки нараховує!) не так давно повернули стару назву (Нижня або Долішня Апша), але в довідниках і на картах радянської епохи воно фігурує під кодовим словом Діброва.
Апша - головне моє розчарування від серпня-2007. Ні, не церквою, ой ні. Повною, тотальною відсутністю часу і незворотністю вечора:(. Тому сучасні фото на цій сторінці - аж ніяк не мої, на жаль, а чудового фотографа і мистецтвознавця Олексія Сльозкіна. 
 |  Що треба знати про Нижню Апшу |  |
Нижня Апша вперше згадується в документах з 1380 р. Головний місцевий скарб, старовинну дерев’яну Миколаївську церкву з дзвіницею (1604, за іншими даними 1561 р., перебудови початку XVIII ст.), з дороги не видно. Варто на одному з сільських перехресть звернути ліворуч (якщо ви прямуєте з Тячева. Якщо з Рахова - відповідно, праворуч). Церква, чудовий зразок Марамароської готики, стоїть на невисокому пагорбі. Над бабинцем здіймається квадратова у плані башта з підсябиттям та аркадою голосників. Шатро прикрашене декоративними башточками. В інтер’єрах помітно живопис 1825 р. (художник М.Манькович) та різьбу по дереву (П.Томашек).
На захід від храму розташована квадратова одноярусна дзвіниця. Дещо псують архаїчний вигляд храму сучасні білі двері. В радянські часи у храмі було облаштовано музей народного побуту, що врятувало пам’ятку від цілковитої руйнації. В 1994 р. храм повернули громаді.
В селі збереглася ще одна дерев’яна церква, присвячена св. Василю (XVIII ст.). На жаль, храм було неграмотно відремонтовано, через що втрачено історичний колорит пам’ятки. 
 |  Дивимося старі та нові фото: |  |

 | |  Класичний вид. А ось і спотворена перебудовами церква № 2. Ще два сучасних фото від О. Сльозкіна.

|
|