English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Великий Жванчик
Садиба Хелминських у Великому Жванчику зведена за зразками італійських віл. 22 березня 2012 р.
Zwanczyk Welki. Velyky Zhvanchyk. Садиба Хелминських у Великому Жванчику. 22 березня 2012 р.
Загальний вигляд садиби Хелминських у Великому Жванчику. Зараз це обласний дитячий пульмонологічний санаторій.
Загальний вигляд садиби Хелминських у Великому Жванчику. Зараз це обласний дитячий пульмонологічний санаторій Żwańczyk

Карта

Координати: 48°45′42″ пн. ш. 26°57′47″ сх. д. 

 

Жванчик цей настільки Великий (півтори тисячі мешканців!), що аж практично самодостатній від автобусного сполучення з метрополіями. Є якийсь бус на Стару Ушицю о першій з Дунаївців і о третій зі Жванчика - і це ледь не все (плюс ранковий рейс). 

Башта палацу Хелминських у Великому Жванчику


Як не дивно, але від річки Жванчик до Великого Жванчика (а колись і просто Жванчика, без епітетів) - ду-у-уже далеко. Хоча... Польський "Словник географічний" кінця ХІХ ст. згадує щось про одноіменну річечку, на якій лежить село - воно й справді лежить над потічком, що впадає у Брідок. Потічок може бути Жванчиком. 

На відміну від сусідніх Лисця, Малого Жванчика чи Чимбарівки, Великий Жванчик виглядає на картах поважно і солідно: великий п'ятикутник розміром в половину Дунаївців. Часом так виглядають колись потужно фортифіковані оселі. Великий Жванчик до таких, здається, не належить. 

Багатим село не виглядає - це вам не підприємливі гасаї з сусіднього Лисця. Здається, так і раніше було - гміна (аналог сучасних сільрад) була в Лисцю, суд - в Китайгороді, пошта в Дунаївцях. Поліція, щоправда, була власна. При цьому Великий Жванчик був не селом - містечком! З чотирма ярмарками на рік. Міські права Жванчик отримав у 1797 році. А де містечко, там торговці-іудеї: з 2310 мешканців Жванчика в 1890-х 368 осіб було з племені Ізраїлевого. 

Була колись у Жванчику дерев'яна Успенська церква з 1791 року - не збереглася. Був костел (півтори тисячі парафіян!), теж Успенський, теж дерев'яний, невідомо коли зведений, але у 1797 р. повторно освячений. Про нього в 2000 році мені розказував Павло Нечитайло, та докладний допит ("Точно нема? Впевнені? І не було? Впевнені?") трьох місцевих жителів підтвердив побоювання: немає костелу. І сусідньої мурованої каплиці на похованні поета Раймунда Корсака (1817 р.) немає. Звів каплицю Ян Богуш, на фронтоні був напис „Pamięć cnotliwego wielu przeżyje". Не збереглася й майстерно виконана родинна усипальня Хелминських роботи кам'янецького майстра Бертоліні - вона теж була поруч з костелом, але з протилежного боку від каплиці Р.Корсака. Синагогу теж годі шукати. Зі споруд не культових, а промислових Жванчик міг похвалитися водяним млином, скляною гутою, фабрикою капелюхів і винокурнею. Хоча головною окрасою поселення був маєток Хелминських.

Та й зараз є.

Cадиба славилася прегарним парком - сякі-такі старі дерева трапляються навколо палацу й зараз. Почали зводити палац у 1868 р. На брамі збереглася дата: "1877".

 "Словник географічний" повідомляє сухо: "Грунти глинисті і мочароваті, камінь вапняний і здатний до мурування, ліси добре доглянуті". Належали всі ці ліси та мочарі спочатку Конецпольським, потім Гумецьким, Жевуським, Межеєвським, а у 1780 р. їх господарем став Казимір Ліпінський. Він передав маєток своєму сину, польському капітану Яну Непомуцену. Далі Жванчик перейшов до Антоніни Богуш, а вже від неї - до роду Хелмінських. Саме Хелмінські вирішили осісти в містечку - і взялися зводити резиденцію. В 1881 р. до вже існуючого кілька років як палацу була прибудована ошатна вежа, яка докорінно змінила вигляд садиби, надала їй солідності і привабливості. Та й корисна була штука - уродженець Великого Жванчика Олег Деменьєв писав, що пан встановив на вежі дзвін - і його бамкіт скликав жителів на схід до палацу, на балконі якого Ігнатій Хелминський й проголошував, навіщо людей зібрав. 

Після смерті Ігнатія Хмелинського маєток дістався його синам Сигізмунду і Матвію. Свою половину Сигізмунд програв в карти сусіду-поміщику Крупенському. Ще за кілька років, у 1902 р., Крупенський викупив і другу половину маєтку. В 1917 р. пан емігрував до Польщі, а селяни (чи ще тоді містяни?) палац розграбували і навіть хотіли спалити. Священик зупинив. 

Санаторій у палаці розмістили у 1953 р. - правда, тоді він був протитуберкульозний, як у сусідніх Голозубинцях. Пульмонологічний заклад (себто заклад, що бореться з захворюваннями легенів) тут діє з 1972 р. Нічого старого в інтер'єрах я не побачила вже у 2012 р. - важке лікарняне повітря (це не парк, там з повітрям все гаразд), дитяче взуття біля входу, тихі лікарі у кабінетах.Візит у червні 2019-го підтвердив: старовинний камін, котрий був у палаці, розібрали вже в часи незалежності. Лишилися хіба старі дубові гарні двері до спального корпусу. Все.

Зате тут у 1988 р. влаштували сольову камеру на кшталт солотвинських дивовиж. В колишній стайні, сильно перебудованій - невелика школа для гостей санаторію. 

Перекажу ще легенду про сина Хелминського - теж взяту у статті Олега Деменьєва:

Красень-син Хелминського часом повертався з-за кордону, де навчався, додому: полював, їздив верхи. Так і запримітив дочку коваля, почав залицятися. Дівчина закохалася у Сигізмунда - і наївно сподівалася на весілля. Панич пообіцяв їй, що наступного дня до оселі коваля приїде карета з нареченим, гідним такої красуні. Карета приїхала - у ній був цап з дзвіночком на шиї. Дівчина покінчила з собою, а у палаці в вітряні ночі почала з'являтися вбрана у весільну сукню тінь з дзвіночком у руках, доводячи юнака до сказу. От і програв Сигізмунд маєток при першій же нагоді. 



Палац в червні 2019 р.
Палац у Великому Жванчику в червні 2019 р.
Гопак на клубі
Великий Жванчик. Гопак на клубі. Бібліотека закрита.
В 2019 вже не було
Ленін в Великому Жванчику і в 2012 році тягне народ за собою
Дата є на брамі
Брама маєтку в Великому Жванчику зведена в 1877 році.
Брама в Великому Жванчику. Обласний дитячий санаторій.
А за брамою - зрозуміло куди
На медичному закладі це виглядає моторошно
На медичному закладі це виглядає моторошно
Старі двері
Камін вже знищили. Лишились тільки старі двері
Фонтан в парку
Великий Жванчик, санаторій. Фонтан в парку
Старі двері
Великий Жванчик, санаторій. Старі двері
Довелося укріпляти контрфорсами
Маєток Хелминських-Крупенських у Великому Жванчику

"Замки і храми України" - некомерційний cайт, що підтримується фактично силами і ентузіазмом однієї людини. Допомогти проекту:
гривневий рахунок 4149 5100 9101 3567

євровий - 5168757402858452

Patreon

Ваш внесок допоможе не зневіритися в тому, що роблю вже 20 років. Дякую.

Екскурсійний супровід у мандрівці Кам'янцем-Подільським, Поділлям та Західною Україною в цілому: kamienczanka@gmail.com

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник