English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Щирець
Старовинна листівка з видом містечка, яке постраждало під час Першої світової. Фото від 26 березня 2008 р. Вівтар в костелі, 1906 р.
Листівка з видом містечка Щирець, яке постраждало під час Першої світової.
Фото від 26 березня 2008 р. Щирець. Szczerzec Schtschyrez
Вівтар в щирецькому костелі, 1906 р. Szczerzec Schtschyrez

Костел і церкви Щирця

Костел в Щирці. Chtchyrets

Координати: 49°39′04″ пн. ш. 23°51′21″ сх. д.

5,5 т.ж.

 

Шикарний Пустомитівський район дарує ще одну перлину: містечко Щирець з його оборонними храмами.
Ми з Ігорем Хомою направлялися саме туди 18 вересня 2004 р., але Наварія і Годовиця з їхніми костелами роботи Бернарда Меретина зайняли весь наш час. Щирець лишився на майбутнє. Потрапила у містечко я ранком 26 березня 2008 року. Все традиційно для Львівщини: цікаво і досить компактно. Сподобалося.

 


Отже: вулиця Артилерийська, 1. (Цілком може бути, що назва вулиці змінилася). Саме тут начебто розташований оборонний костел святого Станіслава ще з далекого 1400 року. У 1517р. на Щирець напали татари, містечко сильно постраждало, костел згорів і довгий час стояв руїною. Лише у 1553р. його відновили. Та це була далеко не остання реконструкція споруди: наступні відбувалися у 1610, 1648, 1823 і 1827 роках. Передостання велика віднова стосується року 1888, коли костел було не лише реконструйовано, а й заново розписано його інтер'єри. А вже у 1912 році відбулася остання перебудова, під час якої були укріплені своди храму, прибудовані контрфорси та апсиди, розширено головний вхід.
Собор збудовано з каменю та цегли, оштукатурено. Він прямокутний у плані, однонавний, з триярусною баштою під шатром на західному фасаді. Готичні нервюри над хором - думаю, це мені точно сподобається.
Вхід у костел прикрашений порталом тонкої роботи. Колись над хорами було дві бійниці: адже храм був важливим стратегічним об'єктом свого часу. на жаль, їх потім заклали цеглою. Також над входом знаходиться меморіальна таблиця на честь 500-ліття смерті короля Владислава Ягайли.


Напроти головного входу розташована дзвіниця. Вона кам'яна, двоярусна, з арочними прорізами. З обох сторін від проходу встановлено кам'яні скульптури. В святого праворуч від входу навіть мереживо на рясі з каменю. Симпатично.

А от інтер'єри костелу багатством не вражають.

Дві церкви

Церква і дзвіниця

 Дивимось далі. Що у нас ще є? Ага, Троїцька церква XVI століття на вулиці, що колись носила назву Комсомольської. Назва, певно, щезла разом з останніми щирецькими комсомольцями.

(Щоправда, якщо ви подорожуєте зі Львова маршруткою, першою доцільно оглянути саме церкву - вона придорозі, неподалік центру міста. Якщо ж вас занесло сюди електричкою, то костел чудово видно від залізничної зупинки - в такому разі варто починати оглядини з нього).

Про церкву відомо, що наприкінці XVIII ст. вона мала завершення у вигляді трьох дерев'яних шатрових верхів. Сучасний вигляд храм набув у першій половині ХІХ ст. Трохи пізніше була зроблена прибулова у вигляді апсиди. Споруду капітально відбудували у 1879 та 1912 рр.
Церква зведена з пісковику, однонавна, одноапсидна, безстовпна. Складається з прямокутної нави, п'ятистінної апсиди з боковим приміщенням біля північної стіни та квадратового притвору. Західний фасад вінчає високий щипець, прикрашений з боків декоративними вазами. Дах скатний, з сигнатуркою у центрі.

У 1955-56 та 1976-77рр. церква була відреставрована (архітектор І. Старосольський). З 1977р. тут функціонував музей атеїзма (блін, як же я любила колись такі музеї, шкода, зараз лише у Львові лишився музей релігії). В 2007-2008 роках в церкві були проведені протиаварійні роботи, держава виділила на це 800 тисяч гривень.


Дзвіниця квадратова, дерев'яна, в 2008 році виблискувала свіжою деревиною, триярусна у плані, каркасної конструкції, завершується шатром. На північному та західному фасадах - опасання у вигляді аркади. З півдня та сходу опасання спирається на кам'яну огорожу з вапняка. Дзвіницю теж реставровано у 1976р. Відразу до огорожі храму примикає кладовище загиблих в роки Другої світової з дещо демонічного вигляду зеленим кам'яним солдатом-пам'ятником. На фотографіях праворуч видно.

Знаю, що купол колись на храмі був зроблений чомусь під псевдо-російську баню, зараз виглядає більш автентично.

 

Ще один храм знаходиться на високому пагорбі на іншому березі річки Щирки. Його добре помітно в час, коли на деревах немає листя, а от влітку хіба хрест на куполі церкви буде проглядати з-за зелені. Храм виглядає на ХІХ століття, має дерев'яну огорожу, а в одному куті - щось схоже на оборонну вежу. Поруч з церквою - міський цвинтар.

Як з'ясувалося, храм зараз відноситься до Щирця, а раніше був відомий реєстру національної спадщини під кодовою назвою "Церква Різдва Богородиці, село Піски". Так само виявляється, що ніяке це не ХІХ ст., а цілком собі XVI-те - і оборонність тут не надумана, а справжня. Зараз дзвіницю і частину огорожі перекривають справжнім гонтом, що приємно. А що саме цікаве, так це оте класне місце, на котрому стоїть церква. Колись це була замкова гора! Тут, на лівому березі річки Щерек, в XV столітті піднімалася оборонна твердиня. Та вже документи XVII ст. фіксують нову назву гори - Монастир. Дуже може бути, що оборонні мури навколо храму дійшли до нас від того древнього монастирського комплексу. Сама ж церква раз по разу нищилась. Вона сильно постраждала після татарського набігу в 1618-1620 рр., була відновлена у 1662 р., а сучасний вигляд має з ХІХ століття (1892 р.) - принаймні в чомусь я не помилилась. До того часу вона була кам'яною з трьома дерев'яними верхами. Товщина стін храму - до 180 см! Щипці на фасаді надають церкві рис романського храму, хоча це лише стилізація.

В 1915 р., під час Першої світової, пам'ятка сильно постраждала, було повністю знищено її купол. Відновили церкву в 1934 р. за проектом архітектора Л.Левинського. Чотиритомник порівнює святиню з Благовіщинською церквою у Городку та вважає храм одним з небагатьох вцілілих трикамерних споруд, характерних для української архітектури XV-XVI століть.

Кам'яно-дерев'яна дзвіниця стоїть в західній частині огорожі. Нижній ярус мурований, верхній з дерева. Відомо, що у 1918 р. на одному з контрфорсів нижнього ярусу були ще помітні цифри "1700" - можливо, дата одного з ремонтів.

Башта в східній частині огорожі колись слугувала капличкою.

 

Інформація також продубльована на сторінці "Піски".

Церква в Пісках (Щирці) в 1918 р.

Тут на картинці хоч риштувань немає.
Церква в Пісках (Щирці) століття тому.


Панорама містечка. 1909
Панорама містечка. 1909 р.
В 1919р.
В 1919р.
Костел від залізниці
Костел від залізниці
План костелу
План костелу
Костел, 1917р.
Костел, 1917р.
Статуї біля костелу
Статуї біля костелу
В костелі
В костелі
А це вже план Троїцької церкви
А це вже план Троїцької церкви
Сама Троїцька церква
Сама Троїцька церква
Церква на поч.ХХст.
Церква на поч.ХХст.
2008 р.
Так вона виглядає в 2008 р.
Ще одна церква
Ще одна церква
Інтер'єр церкви в 1917
Інтер'єр церкви в 1917

"Замки і храми України" - некомерційний cайт, що підтримується фактично силами і ентузіазмом однієї людини. Допомогти проекту:
гривневий рахунок 4149 5100 9101 3567

євровий - 5168757402858452

Patreon

Ваш внесок допоможе не зневіритися в тому, що роблю вже 20 років. Дякую.

Екскурсійний супровід у мандрівці Кам'янцем-Подільським, Поділлям та Західною Україною в цілому: kamienczanka@gmail.com

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник