English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Сколе. Палац Гредлів
Сколівський палац Гредлів (Грьодлів) на листівці-лепорелло з перших років ХХ ст. Повністю листівку можна побачити в галереї праворуч.
Skole, palac. Сколівський палац Гредлів (Грьодлів) на листівці-лепорелло з перших років ХХ ст.
Палац Грьодлів (Groedl, Grödl) в Сколе. 24 лютого 2007 р.
Палац Гредлів (Groedl) в Сколе. 26 серпня 2007 р.

Від лісоторгівців до сиріт.

Координати палацу: 49°1'29"N   23°29'32"E


Сколе - це Карпати. Зимовий відпочинок, піші прогулянки, колиби і краєвиди. Але ж мене цікавить перш за все архітектура, правда?

І в цій галузі Сколе завбачливо готує шикарний палац в присілку Демні. Його й шукати не треба - лежить при трасі. Та адресу про всяк випадок залишу: вул. Князя Святослава, 40.

Імперія баронів Грьодлів

Сколе (ще раз) - це Карпати. А Карпати - це ліс. І на зламі ХІХ і ХХ століть цю просту істину допетрали не лише гуцули, а й австро-угорські капіталісти. От як брати-барони Грьодлі, скажімо. Легенда пояснює їх багатство просто: начебто Альберт Грьодель зірвав великий банк під час гри в казино - і вирішив розпорядитися коштами по-розумному. Альберт заснував фірму "Брати барони Грьодлі" (звучить майже як "брати-розбійники") і почав вибудовувати власну промислову імперію.

Грьодль купив (на пару з підприємцем Шмідтом) в 1886 році у сколівського дідича графа Евгеніуша Кінського місцеві ліси. Багатющі були брати, будували в горах вузькоколійки, заклади каменоломню, механічні майстерні, гідроелектростанцію. Мали величезний тартак, штат його складався з 1000 (ТИСЯЧІ) робітників та урядовців (зараз сказали би - менеджерів). При цьому путівник М. Орловича Галичиною відмічає, що тартак був дуже гарно утримуваним. Хто б сумнівався.

Ось приклад: відходами пари отаплювали службові приміщення. Збудували водогін з керамічних труб - і за ним було достатньо наглядати всього одному працівнику. Цей водогін працює й по сьогодні, причому майже без ремонтів.

І оплачували працю барони досить щедро. За земельні роботи робітник отримував 3-6 австрійських корон у день (Ольга Швагуляк-Шостак в статті в журналі "Галицькі контракти" наводить приклад, що корець кукурудзи коштував в ті часи 10 корон). За відвезення деревини власним транспортом - 4-6 корон. Пилорамник за 12-годинну зміну, як і підсобний робітник, отримували 1-2 корони. Особливо гарні зарібки були у начальника дільниці вузькоколійки: 300 польських злотих щомісяця (= 5 молочним коровам). Перевищити ставки Грьодлів не вдалося ані в 1920-ті, ані в 1930-ті роки.

Грьодлі от ще яку штуку придумали: половину зарплатні видавали грошима, а половину - спеціальними марками, власною грошовою одиницею. Чим не імперія? Отоварити марки можна було лише в мережі грьодлівських же фірмових магазинів. Хитруни... Але й добрі справи робили: подували в Демні лікарню.

Грьодлівські вузькоколійки, які зараз потроху відроджуються, - окрема розмова. Зрозуміло, навіщо їх будували: ліс в епоху первісного накопичення капіталу потрібно було діставляти до тартаку якомога швидше, а для цього має бути якась інфраструктура. Серед кількох вузькоколійок, які були збудовані на кошти баронів, виділявся відтинок з Демні, де був тартак, до Тисовця (через Свінник). Це не мало, не багато - 18 700 м. Колія була прокладена й на найвищу вершину Сколівських Бескидів - гору Парашка (1270 м). Максимальний ухил траси складав 25 %.

Кажуть, статки Грьодлів завдяки Сколівським Бескидам подвоювалися щорічно (!).  При таких грошах і жити треба показово. От брати Грьодлі і жили - в розкішному необароковому палаці в Демні Вишній.

Демня, треба сказати, була індустріалізована ще у XVIII ст. - тоді тут було закладено доменну піч і скляну гуту. В ХІХ ст. граф Кінський збудував тут перший паровий тартак, в 1864 р. засновує найбільшу в краї сірникову фабрику. Але Грьодлі перетворили це місце на маховик капіталізму.

Грьодлі перекроїли під себе не лише Демню біля Сколе. Їх палац, кажуть, зберігся в селі Майдан. Не знаю, не була. Та що там палац - навіть цілий населений пукнт носив їхнє ім'я: Гредльово!

Про туризм барони теж думали: першою з усіх вузькоколійок дозвіл на туристичні маршрути отримала лінія Демня- Коростів (41 км). Тут і справді гарні лісисті краєвиди. А скаутським загонам надавалися знижки... А від станцій відходили розроблені пішохідні маршрути... А ще є мінеральні джерела... Туризм теж непоганий бізнес.  

В 1912 р. еліту, інтелігенцію і просто хворих Австро-Угорщини чекали у Сколівських Бескидах 22 курортні центри.

Ну але ж ми починали про палац?

 

Палац-інтернат

Сходи в палаці.
Білий кінь.

Невідомо чому, але в фундаментальній багатотомній праці Романа Афтаназі про резиденції на Кресах ані Сколе, ані Демня не згадуються. Мовчить про палац Грьодлів і путівник М. Орловича. (Напевно, тому що Грьодлі не були етнічними поляками)

Доведеться опиратися лише на власні здогади. Палац Грьодлів виник, ймовірно, в останні роки ХІХ ст. - це ж у нас нео-ренесанс, а якраз тоді панувала на нього мода. На деяких старих фотографіях немає куполу над центральною частиною будівлі, проте є два бічних - можливо, вони були зруйновані у Першу світову війну. 

Грьодлі, як всі амбітні скоробагатьки, любили водитися зі справжньою блакитною кров'ю: скажімо, у вересні 1937 року у маєтку гостив і полював онук цісаря Франца Йосифа І князь Віндіш-Грац (Windisch-Gratz). Після полювання аристократ гордо позував перед палацем з оленячим черепом з розкішними рогами. В жовтні 1938 р. з оленячими головами вже позували граф Лімбург та барони Віктор Кьонігсвартер і Улльман. Все-таки безсовісні вони, ці справжні аристократи.

 

Споруді вдалося пережити лихоліття обох світових воєн, а з 1956 р. в цій двоповерховій громаді розмістилися діти-сироти: там до сьогодні функціонує будинок-інтернат на 260 дітей.

Інтер'єрних багатств не чекайте: хіба от манірні викручені сходові клітини нагадують про колишні багатства. Ніякого ліпного декору, старих меблів чи камінів. Лаконічна побілка, жахливий сморід з незмитих унітазів, повно дітей, які гасають коридорами. Споруда волає про ремонт. Останній був ще на початку 1990-х.

Дивні ґроти під двома башточками на головному фасаді забиті сміттям - а от Ігорю Хомі пощастило, і він побачив там білого коня. Парк, який оточував палац і налічував чимало екзотів, зараз не може похвалитися особливою доглянутістю.

Хоча інтернат має ще кілька корпусів, розташованих поруч з палацем, саме у палаці Грьодлів, на другому поверсі, живуть сироти і напівсироти. Є й ті, в кого батьки є - але в їхніх гірських селах немає школи. І так буває.

Перший поверх відданий під початкові класи і бібліотеку.

 Але все ще збереглися гарні ковані огорожі і хвіртки, тай фонтан, думаю, при великому бажанні ще можна оживити.  

 



Лепорелло (до 1906 р.) з видом Сколего.
Лепорелло (до 1906 р.) з видом Сколего.
Демня (Сколе)
Демня (Сколе)
Каменоломня у Демні
Каменоломня у Демні
Вид на тартак "Ельза"
Вид на тартак "Ельза" Сколе
Палац колись і зараз.
Skole. Palac Groedlow. Палац Гредлів на Демні (Сколе)
Skole. Palac Groedlow. Палац Гредлів на Демні (Сколе)
old photo of Palace Groedl in Skole (Demnia)
Палац (Сколе) колись і зараз.
Палац Грьодлів (Groedl, Grödl) в Сколе. 24 лютого 2007 р.
24 лютого 2007 року.
Палац баронів Грьодлів на Демні (Сколе)
Релікти радянської епохи напроти палацу.
Сколе. Релікти радянської епохи напроти палацу Грьодлів
© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник