English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Сколе. Палац Гредлів
Skole, palac. Сколівський палац Гредлів (Грьодлів) на листівці-лепорелло з перших років ХХ ст.

Сколівський палац Гредлів (Грьодлів) на листівці-лепорелло з перших років ХХ ст. Повністю листівку можна побачити в галереї праворуч.



Палац Гредлів (Groedl) в Сколе. 26 серпня 2007 р.

Палац Грьодлів (Groedl, Grödl) в Сколе. 24 лютого 2007 р.


 Від лісоторгівців до сиріт.

Координати палацу: 49°1'29"N   23°29'32"E


Сколе - це Карпати. Зимовий відпочинок, піші прогулянки, колиби і краєвиди. Але ж мене цікавить перш за все архітектура, правда?

І в цій галузі Сколе завбачливо готує шикарний палац в присілку Демні. Його й шукати не треба - лежить при трасі. Та адресу про всяк випадок залишу: вул. Князя Святослава, 40.


 Імперія баронів Грьодлів

Палац Грьодлів колись

Палац, вид з гір

Сколе (ще раз) - це Карпати. А Карпати - це ліс. І на зламі ХІХ і ХХ століть цю просту істину допетрали не лише гуцули, а й австро-угорські капіталісти. От як брати-барони Грьодлі, скажімо. Легенда пояснює їх багатство просто: начебто Альберт Грьодель зірвав великий банк під час гри в казино - і вирішив розпорядитися коштами по-розумному. Альберт заснував фірму "Брати барони Грьодлі" (звучить майже як "брати-розбійники") і почав вибудовувати власну промислову імперію.

Грьодль купив (на пару з підприємцем Шмідтом) в 1886 році у сколівського дідича графа Евгеніуша Кінського місцеві ліси. Багатющі були брати, будували в горах вузькоколійки, заклади каменоломню, механічні майстерні, гідроелектростанцію. Мали величезний тартак, штат його складався з 1000 (ТИСЯЧІ) робітників та урядовців (зараз сказали би - менеджерів). При цьому путівник М. Орловича Галичиною відмічає, що тартак був дуже гарно утримуваним. Хто б сумнівався.

Ось приклад: відходами пари отаплювали службові приміщення. Збудували водогін з керамічних труб - і за ним було достатньо наглядати всього одному працівнику. Цей водогін працює й по сьогодні, причому майже без ремонтів.

І оплачували працю барони досить щедро. За земельні роботи робітник отримував 3-6 австрійських корон у день (Ольга Швагуляк-Шостак в статті в журналі "Галицькі контракти" наводить приклад, що корець кукурудзи коштував в ті часи 10 корон). За відвезення деревини власним транспортом - 4-6 корон. Пилорамник за 12-годинну зміну, як і підсобний робітник, отримували 1-2 корони. Особливо гарні зарібки були у начальника дільниці вузькоколійки: 300 польських злотих щомісяця (= 5 молочним коровам). Перевищити ставки Грьодлів не вдалося ані в 1920-ті, ані в 1930-ті роки.

Грьодлі от ще яку штуку придумали: половину зарплатні видавали грошима, а половину - спеціальними марками, власною грошовою одиницею. Чим не імперія? Отоварити марки можна було лише в мережі грьодлівських же фірмових магазинів. Хитруни... Але й добрі справи робили: подували в Демні лікарню.

Грьодлівські вузькоколійки, які зараз потроху відроджуються, - окрема розмова. Зрозуміло, навіщо їх будували: ліс в епоху первісного накопичення капіталу потрібно було діставляти до тартаку якомога швидше, а для цього має бути якась інфраструктура. Серед кількох вузькоколійок, які були збудовані на кошти баронів, виділявся відтинок з Демні, де був тартак, до Тисовця (через Свінник). Це не мало, не багато - 18 700 м. Колія була прокладена й на найвищу вершину Сколівських Бескидів - гору Парашка (1270 м). Максимальний ухил траси складав 25 %.

Кажуть, статки Грьодлів завдяки Сколівським Бескидам подвоювалися щорічно (!).  При таких грошах і жити треба показово. От брати Грьодлі і жили - в розкішному необароковому палаці в Демні Вишній.

Демня, треба сказати, була індустріалізована ще у XVIII ст. - тоді тут було закладено доменну піч і скляну гуту. В ХІХ ст. граф Кінський збудував тут перший паровий тартак, в 1864 р. засновує найбільшу в краї сірникову фабрику. Але Грьодлі перетворили це місце на маховик капіталізму.

Грьодлі перекроїли під себе не лише Демню біля Сколе. Їх палац, кажуть, зберігся в селі Майдан. Не знаю, не була. Та що там палац - навіть цілий населений пукнт носив їхнє ім'я: Гредльово!

Про туризм барони теж думали: першою з усіх вузькоколійок дозвіл на туристичні маршрути отримала лінія Демня- Коростів (41 км). Тут і справді гарні лісисті краєвиди. А скаутським загонам надавалися знижки... А від станцій відходили розроблені пішохідні маршрути... А ще є мінеральні джерела... Туризм теж непоганий бізнес.  

В 1912 р. еліту, інтелігенцію і просто хворих Австро-Угорщини чекали у Сколівських Бескидах 22 курортні центри.

Ну але ж ми починали про палац?

 


 Палац-інтернат

Сходи в палаці.
Білий кінь.

Невідомо чому, але в фундаментальній багатотомній праці Романа Афтаназі про резиденції на Кресах ані Сколе, ані Демня не згадуються. Мовчить про палац Грьодлів і путівник М. Орловича. (Напевно, тому що Грьодлі не були етнічними поляками)

Доведеться опиратися лише на власні здогади. Палац Грьодлів виник, ймовірно, в останні роки ХІХ ст. - це ж у нас нео-ренесанс, а якраз тоді панувала на нього мода. На деяких старих фотографіях немає куполу над центральною частиною будівлі, проте є два бічних - можливо, вони були зруйновані у Першу світову війну. 

Грьодлі, як всі амбітні скоробагатьки, любили водитися зі справжньою блакитною кров'ю: скажімо, у вересні 1937 року у маєтку гостив і полював онук цісаря Франца Йосифа І князь Віндіш-Грац (Windisch-Gratz). Після полювання аристократ гордо позував перед палацем з оленячим черепом з розкішними рогами. В жовтні 1938 р. з оленячими головами вже позували граф Лімбург та барони Віктор Кьонігсвартер і Улльман. Все-таки безсовісні вони, ці справжні аристократи.

 

Споруді вдалося пережити лихоліття обох світових воєн, а з 1956 р. в цій двоповерховій громаді розмістилися діти-сироти: там до сьогодні функціонує будинок-інтернат на 260 дітей.

Інтер'єрних багатств не чекайте: хіба от манірні викручені сходові клітини нагадують про колишні багатства. Ніякого ліпного декору, старих меблів чи камінів. Лаконічна побілка, жахливий сморід з незмитих унітазів, повно дітей, які гасають коридорами. Споруда волає про ремонт. Останній був ще на початку 1990-х.

Дивні ґроти під двома башточками на головному фасаді забиті сміттям - а от Ігорю Хомі пощастило, і він побачив там білого коня. Парк, який оточував палац і налічував чимало екзотів, зараз не може похвалитися особливою доглянутістю.

Хоча інтернат має ще кілька корпусів, розташованих поруч з палацем, саме у палаці Грьодлів, на другому поверсі, живуть сироти і напівсироти. Є й ті, в кого батьки є - але в їхніх гірських селах немає школи. І так буває.

Перший поверх відданий під початкові класи і бібліотеку.

 Але все ще збереглися гарні ковані огорожі і хвіртки, тай фонтан, думаю, при великому бажанні ще можна оживити.  

 



Лепорелло (до 1906 р.) з видом Сколего.

Лепорелло (до 1906 р.) з видом Сколего.



Демня (Сколе)

Демня (Сколе)


Каменоломня у Демні

Каменоломня у Демні


Вид на тартак "Ельза" Сколе

Вид на тартак "Ельза"



Skole. Palac Groedlow. Палац Гредлів на Демні (Сколе)
Skole. Palac Groedlow. Палац Гредлів на Демні (Сколе)
old photo of Palace Groedl in Skole (Demnia)
Палац (Сколе) колись і зараз.
Палац Грьодлів (Groedl, Grödl) в Сколе. 24 лютого 2007 р.

Палац колись і зараз.



Палац баронів Грьодлів на Демні (Сколе)

24 лютого 2007 року.


Сколе. Релікти радянської епохи напроти палацу Грьодлів

Релікти радянської епохи напроти палацу.


© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник