Карта

Радити їхати в це невелике село над Гнізною, між Збаражем і Тернополем (відоме з 1463 року, 240 жителів за останнім переписом) я не буду нікому, бо потім по судах затаскають за угроблені автівки - нормальної дороги НЕМАЄ. Є битий шлях полем з Травневого - і такий самий на дорогу Тернопіль-Кременець.

Хоча деякі пам'ятки в селі є: при в'їзді з боку Травневого стоїть цікава фігура св. Яна (1861), в центрі є не надто оригінальна Миколаївська церква (1903) і симпатичний неоготичний костел (ймовірно, кінець ХІХ - початок ХХ ст., знайти відомості про храм мені не вдалося).

З 1831 по 1939 р. Охримівці належали родині Козловських. До Другої світової війни в селі був невеликий маєток з палациком XVIII ст. Навколо палацику був розбитий парк. В скромному одноповерховому палацику до першої світової зберігалося чимало родинних реліквій. Все - і старі портрети членів сімейства, і польськомовна бібліотека, і стародруки часів Станіслава Августа Понятовського - було розграбовано в 1914-1918 рр. В той час німецькі солдати навіть розібрали, а потім й вивезли старий дцубовий шпихлір (господарське приміщення), зведений ще в 1724 р. З XVIII ст. походила також в'їздна брама в маєток. Теж не збереглася.

В Охримівцях бував Іван Франко, якось сюди занесло й мене, а чи потрапите в Охримівці ви - я не знаю :о)