Костел в Невіркові. Tygodnik Ilustrowany, 1871 р.

	Зруйнований ампір зруйнованої імперії.

Хтозна, коли б я потрапила в це волинське село, якби не Кіфа та його ауді. Дякую, друже! :)
Я змусила-таки відхилитися з гарної рівненської траси на жахливу стару сошу, щоб побачити остов старого, майже 200-літнього ампірного храму, який все ще стоїть в селі неподалік від ставу. Видно його здаля: кам'яна махіна царює над одноманітним сільським пейзажем королем в екзилі, колосом на підбитих глиняних ногах.
Найлогічніше відвідувати це місце оптом з Великими Межирічами - до маєтку Стецьких всього 4 кілометри.

Храм недіючий - де взятися зараз в рівненській провінції стільком католикам, щоб осилити ремонт такого гіганта? Он, у сусідньому селі Дивень від старого польського цвинтаря лишилися лише кілька сиротливих надгробків, повалених чи то часом, а чи людьми.
Саме завдяки запустінню не виникає вічна проблема - "А де взяти ключі?". Не треба ключів. В святиню пускають всіх охочих побачити залишки фресок на стінах, напівзруйнованих дерев'яних хорів та ьільш сучасних та набагато більш розкутіших написів. Навіть на стелі. Це ж як треба було дертися - і як хотіти уславити своє ім'я!
Що я знаю про цей храм? Фактично, лише те, про що згадує у своєму путівнику "Дорогами южной Ровенщины" Дмитро Малаков. Навіть в Реєстрі пам'яток Рівненської області я не знайшла згадки про це село неподалік від Великих Межирічів. Недостатньо старий храм? Недостатньо цікавий? Яка причина того, що реєстр мовчить? Не знаю.
Добре, переходимо до історії. Домініканський костел в Невіркові зведений 1807 року стараннями Яна Стецького. Щоб взнати це, і путівники старі не треба гортати: про цей факт свідчить напис польською мовою над сандриком головного входу, дотепер ще непогано збережений. "З дарів твоїх, боже, жертвує тобі Ян Стецький, 1807".

	Роздивляючись костел

Костел будувався на місці старого дерев'яного храму при домініканському монастирі, заснованому тут в кінці XVII століття. В 1832 році після ліквідації монастиря храм було перетворено на фару (приходський костел).
І в загальних архітектурних рисах, і в деталюванні будівля явно вирізняється класицистичними рисами. Перед головним фасадом зроблено високий чотириколонний портик з незвичайно гострим трикутним фронтоном. Нижня частина стін розкреслена горизонтальними тягами спрощенного русту. Композиція бічних (північного і південного) фасадів також симетрична. що, мабудь, було вираженням суто стилістичними міркуваннями суворості та врівноваженності. Відмінні елементи бічних фасадів - три аркових люнети, оформлених рустом. За ними розташовані бічні нави.
Центральна нава вища та ширша за бічні та включає зі сходу вбудовані хори на 4 колонках, а з заходу - вівтарний простір, обмежений з боків двома колонами коринфського ордену.

Логічно припустити, що неподалік від такого величного храму мусив розташовуватись панський маєток. На жаль, на жаль... Хоча й правда - путівник повідомляє, що колись Невірків славився чудовим парком, закладеним відомим в краї майстром Д. Міклером (Макклером). А Мєчислав Орлович в своїй праці по Волині дає такі відомості: "Був двір Малинських, зараз в приміщенні командування ескадрону Корпусу Прикордонної Охорони". Хто його знає - він же пише, що в селі зберігся дерев'яний домініканський костел 1698 року, фундований Миколаєм Рокшицьким, який в 1808 році просто... гм... відреставрували в класицистичному стилі.

На жаль, сьогодні це все лише спогади. Гостей храму привітно обгавкує величезна псина Муха, а біля стін апатично пощипують травичку коники - Циганка та Чорнушка.