English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Залізці
Залізці, замок. Przyjaciel Ludu за 1849 р.

Зображення замку в Залізцях з тижневика Przyjaciel Ludu за 1849 р.



Замок в Залізцях. Так є.

Замок в Залізцях. Так є (фото - квітень 2000 р.).


Замок в Залізцях. Так було до 1914 року.

Так було до 1914 року.


 Про те, як чорна курка місто спасла та про те, яким було це місто колись.

Координати: 49°47′42″ пн. ш. 25°22′46″ сх. д.

 Див. також мою статю в журналі "Мир Туризма".

Фільм про проблеми тернопільських замків (і Залізці теж)

 

Містечко на півночі Тернопілля, в 17 км на південь від Підкаменя, 35 км на північ від обласного центру. 2,7 тис. жителів за даними 1999 року, а старий путівник Тернопільщиною за 1924 рік називає значнішу цифру: аж 8000 чоловік проживало тут на початку ХХ століття. Зразу поясню тим, кого це цікавить, що і костел Антонія 16 ст., і замок знаходяться поруч одне з одним. Та побачити їх з траси майже неможливо. Залізці стоять на берегах величезних озер на р. Серет. Так от, потрібно проїхати повз озеро до церкви (її видно здаля), а біля храму звернути – і через метрів 300 ви бачити руїни фортеці. А з другого боку місцевого будинку дитячої творчості (так, хто не знає, зараз Палаци піонерів називають) знаходяться залишки пізньо-готичного костьолу св. Антонія.
Трошки інформації про замок: мурована твердиня в Залізцях відома з початку 16 ст. В деякій літературі є навіть вказівка на більш точну дату – 1516 р. Заклав твердиню тут Мартин Кам'янецький (цікаво: це прізвище - чи вказівка на походження з даної місцевості? Тоді в німців то був би Мартин фон Камянець, а у французів - Мартин де Кам'янець:) ). Більше століття замок боронив навколишній край від турків та татар, але сам поліг, знеможений, у козацьких битвах. За хазяйнування тут Вишнівецьких та Потоцьких фортеця-воїн перетворюється на вишукану великопанську резиденцію. Саме звідси у 1603 році, до речі, Дмитро Самозванець лаштувався у похід на Москву, користуючись підтримкою хазяїна замку князя Константего Вишнівецького.
В плані фортеця чотиристороння (це видно і зараз), були тут свого часу кутові чотириярусні вежі та брама з підйомним мостом, перекинутим через рів з водою. Залишки рову теж ще можна де-не-де побачити. Житлові корпуси в замку розташовувались по периметру оборонних стін – північної і південної. У північно-західній частині комплексу з арковою в‘їздною брамою (збереглася найкраще) розташовані двоярусні будинки-каземати. В‘їздна брама мала білокам‘яний портал з рустованих пілястрів, що несли антаблемент тосканського ордеру. З корпусом з‘єднувалась вежа (в плані – неправильний п‘ятикутник). У північній частині був двоповерховий палац.
Замок був дуже компактним – сторона прямокутника складала близько 60 м. Перебудовували фортецю кілька разів – в 17-18 ст. Після того, як Потоцькі задишили Заложці, нові власники замку перетворюють фортецю на фабрику сукна, потім влаштовують в старовинних стінах бровар. Під час першої світової споруда була сильно пошкоджена російською артилерією. Та навіть тоді встояло те, що не пошкодували місцеві жителі: п'ятикутна башта з стрільницями та гербами Пилява, Порай та Ружа. Зараз замок – це лише фрагменти стін та башт, густо порослі чагарниками. Руїна, де місцеві підлітки ховаються від батьків, щоб розпити з друзями щось більш п‘янке, ніж кефір.
Костел зводиться тут за деякими даними ще в ХV столітті, перебудовується у 1730 р. Юзефом Потоцьким. Після воєнних походів початку ХХ століття храм знову впорядковують, він являє собою цікаву солянку з різних архітектурних стилів - адже вік у костела досить поважний! А ще тут в криптах знайшли свій спочинок князі Константи та Януш Вишнівецькі. Поруч з костелом підносяться прегарна фігура (так називається сповп, на якому стоїть щось святе - Блека проводить лікнеп для незнаючих) та вишукана дзвіниця. Марно шукати цей естетський непотріб зараз - немає ніц з тієї розкішної епохи, лише страшна в своїй пустці руїна. Храм був - і це добре видно - дуже гарним, подекуди проступають залишки поліхромії на стінах, де-не-де збереглися вітражні решітки. Стан пам"ятки інакше як жахливим назвати неможливо.


 Ну і про пташку.

Панорама замку в квітні 2007 р.

Панорама замку в квітні 2007 р.


Ігор Хома (Львів) поділився цікавою легендою про Залізці. Виявляється, практика давньо-римських авгурів була не зовсім чужою для турецьких вояків, тільки яничар відрізняло в кращий бік гуманне ставлення до птаства: нутрощі для гадання не використовувались. Отже:
"Літом 1675 року замок обступили турки разом з татарами. Двічі вони пробували взяти замок приступом, і двічі "ламали зуби". Тоді вирішили поворожити. Мов, як Аллах скаже через свого посередника, так і буде. Посередником вибрали чорну курку, її завданням було просто кудись побігти. Курка, звичайно, була вже дуже налякана, і побігла туди, звідки її принесли, тобто в турецький табір. Це сприйняли, як знак до відступу. Отак, получається, чорна курка Залізці врятувала:).
А прочитати про це можна ось тут. "




Сучасний стан замку

Сучасний стан замку


Невже тут і справді були такі башти?

Невже тут і справді були такі башти?


Мощі костелу Антонія.

Мощі костелу Антонія.


Костел, квітень-2007

Костел, квітень-2007


Покровська церква у 1910р.

Покровська церква у 1910р.


Став. 1930

Став. 1930


Замок, квітень-2007

Замок, квітень-2007


Замок, квітень-2007

І ще раз.


Замок розчистили

Замок розчистили


Панорама селища.

Панорама селища.


Вона ж в 1915 р.

Вона ж в 1915 р.


Барокова фігура біля греко-католицької церкви.

Барокова фігура біля греко-католицької церкви.


Дзвіниця греко-католицької церкви

Дзвіниця греко-католицької церкви


Фігура, поставлена Гжегожем Хетттманом в 1867р.

Фігура, поставлена Гжегожем Хетттманом в 1867р.


Костельчик в Залізцях

Костельчик в Залізцях

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник