English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Залізці
Залізці, замок. Przyjaciel Ludu за 1849 р.

Зображення замку в Залізцях з тижневика Przyjaciel Ludu за 1849 р.



Замок в Залізцях. Так є.

Замок в Залізцях. Так є (фото - квітень 2000 р.).


Замок в Залізцях. Так було до 1914 року.

Так було до 1914 року.


 Про те, як чорна курка місто спасла та про те, яким було це місто колись.

Координати: 49°47′42″ пн. ш. 25°22′46″ сх. д.

Карта

 Див. також мою статтю в журналі "Мир Туризма".

Фільм про проблеми тернопільських замків (і Залізці теж)

 

Містечко на півночі Тернопілля, в 17 км на південь від Підкаменя, 35 км на північ від обласного центру. 2,7 тис. жителів за даними 1999 року, а старий путівник Тернопільщиною за 1924 рік називає значнішу цифру: аж 8000 чоловік проживало тут на початку ХХ століття.

Перші писемні згадки - у XV ст. 

 

Відразу поясню тим, кого це цікавить, що і костел Антонія з XVI ст., і замок знаходяться поруч одне з одним. Та побачити їх з траси майже неможливо. Залізці стоять на берегах величезних озер на р. Серет. Так от, потрібно проїхати повз озеро до церкви (її видно здаля), а біля храму звернути – і через метрів 300 ви бачити руїни фортеці. А з другого боку місцевого будинку дитячої творчості (так, хто не знає, зараз Палаци піонерів називають) знаходяться залишки пізньо-готичного костелу св. Антонія. 


 Замок у Залізцях

Стара листівка. Видно замок і костел. Залізці

Стара листівка. Видно замок і костел

 

Трошки інформації про замок: мурована твердиня в Залізцях відома з початку XVI ст. Часом в спеціалізованій літературі є навіть вказівка на більш точну дату – 1516 р.

Заклав твердиню тут Мартин Кам'янецький (цікаво: це прізвище - чи вказівка на походження з даної місцевості? Тоді в німців то був би Мартин фон Камянець, а у французів - Мартин де Кам'янець:) ). Поселення, що почало рости навколо фортеці, отримало назву Нових Заложців, але з часом злилося зі Старими Заложцями в одне ціле. 

Більше століття замок боронив навколишній край від турків та татар, але сам поліг, знеможений, у козацьких битвах. За хазяйнування у містечку Вишнівецьких та Потоцьких фортеця-воїн перетворюється на вишукану великопанську резиденцію. Саме звідси у 1603 році Дмитро Самозванець лаштувався у похід на Москву, користуючись підтримкою хазяїна замку князя Костянтина Вишнівецького. 

В плані фортеця чотиристороння (це видно і зараз), були тут свого часу кутові чотириярусні вежі та брама з підйомним мостом, перекинутим через рів з водою. Залишки рову теж ще можна де-не-де побачити. Житлові корпуси в замку розташовувались по периметру оборонних стін – північної і південної. У північно-західній частині комплексу з арковою в‘їздною брамою (вона збереглася найкраще) колись розташовувались двоярусні будинки-каземати. В‘їздна брама мала білокам‘яний портал з рустованих пілястрів, що несли антаблемент тосканського ордеру. З корпусом з‘єднувалась вежа (в плані – неправильний п‘ятикутник). У північній частині був двоповерховий палац. 
Замок був дуже компактним – сторона прямокутника складала близько 60 м. Перебудовували фортецю кілька разів – в XVII-XVIII століттях. Після того, як Потоцькі залишили Заложці-Залізці, нові власники замку перетворили фортецю на фабрику сукна, потім влаштувалиь в старовинних стінах бровар. Ну а що - часи змінилися, ліниві аристократи з махінами замків вправлятися вже не могли, а нові люди - бізнесмени, як правило, з племені Ізраіля - брались за старі руїни безь зайвих сантиментів. Їм йшлося не про пам'ять поколінь, а про виручку.

Під час Першої світової війни замкові залишки були сильно пошкоджені російською артилерією. Та навіть тоді встояло те, що не пошкодували місцеві жителі: п'ятикутна башта з стрільницями та гербами Пилява, Порай та Ружа. Зараз замок – це лише фрагменти стін та башт, густо порослі чагарниками. Руїна, де місцеві підлітки ховаються від батьків, щоб розпити з друзями щось більш п‘янке, ніж кефір. 


 Костел св. Антонія

Костел св. Антонія в Залізцях (Заложцях)


Листівка польських часів. Костел св. Антонія у І світову.

Костел св. Антонія зводиться тут за деякими даними ще в ХV столітті, хоча це б було дивно. Точно відомо, що Ян Каменецький заснував у містечку римо-католицьку парафію - у 1547 р. - тож храм з'явився не раніше за XVI ст. Акт, виданий Каменецьким, датований 13 листопада 1547 р. і є розширенням фундації його матері, Ядвігі з Сененських Каменецької. Та ж вирішила фундувати у Залізцях парафію, ймовірно, у 1511 р. Все одно XVI століття. Тезу про XV ст. відкидали свого часу ще піонери галицького краєзнавства  Олександр Чоловський та Богдан Януш. Для дослідників костел св. Антонія був зразком подільської готики в її перехідній до бароко фазі (а Відродження де?) - і вони датували його XVII століттям. Що теж не правильно - з фрагменту запису в львівській міській книзі, яка згадується у інвентарі костелу за 1939 р., згадується, що зведено його задовго до 1613 р. Український історик Сергій Юрченко датує храм 1630-ми рр. Коротше, коли там його точно звели, ніхто вам достовірно не скаже. 

Костельне майно збагачувалося кілька разів - всі власники містечка дбали про це. І Дмитро Юрій Вишневецький (16 травня 1675 р.), і Юзеф Потоцький (10 травня 1726 р.), і Станіслав Потоцький (2 грудня 1759 р.). Більшість тих багатств пішла з вогнем у 1915 р., збереглося лише кілька не надо майстерних портретів жінок, які розбудовували храм - вони походять з XVIII ст. (портрет Ядвіги Каменецької, ймовірно, перемальований з більш давнього). 

Опис святині наприкінці ХІХ ст. залишив вірменин Садок Баронч: він описав і головний вівтар з образамим Богоматері і апостола Якова, і два вівтарі у правій каплиці - св. Трійці та Яна Непомука, і дві ретабули у протилежній каплиці, присвячені св. Антонію і Розіп'ятому Христу. 

протокол візитації костелу в 1905 р. натякав на необхідність отинькування споруди і ґрунтовного ремонту даху. Наступного ж року костел таки перекрили новою бляхою, а стіни потинькували. 

Після воєнних пертурбацій початку ХХ століття храм знову впорядковують (востаннє - у 1938 р.), він перетворюється на цікаву солянку з різних архітектурних стилів - адже вік у костелу досить поважний! Проект відновлення храму у 1923 р. виконав Лаврентій Дайчак, проект той завердив з кількома поправками реставратор доктор Юзеф Піотровський. Роботи велись у 1927-1928 рр., за священика Герарда Рахальського. Виконував їх місцевий майстер Антоній Гураль - його завданням було підлатати стіни в 17 місцях і зробити нові склепіння в бічній наві (каплиці?) зі східного боку. 

А ще тут в криптах знайшли свій спочинок гетьман Юзеф Потоцький та князі Константи та Януш Вишнівецькі. Тільки от не шукайте там їхніх пишних надгробків - всі зникли в часи Другої світової або в перші повоєнні роки. Навіть ті надгробні плити, котрі знайшли тут у 1938 р. і вважали історичними пам'ятками (з 1569. - когось з ініціалами SK, з 1578 р. - анонімної жінки; з 1579 р. - Зофії Поморської і сина Войцеха; 1581 р. - Каспра Поморського і його дружини Зофії (гм. Ще однієї?) Стриенської, з 1586 р. - Катерини Троянівни та кілька інших), і ті не збереглися. 

В 1925 р. на південний схід від костелу було зведено муровану плебанію. 

Поруч з костелом підносились прегарна фігура (так називається стовп, на якому стоїть щось святе - Блека проводить лікнеп для незнаючих) та вишукана дзвіниця. Марно шукати цей естетський непотріб зараз - немає ніц з тієї розкішної епохи, лише страшна в своїй пустці руїна. Храм був - і це добре видно - дуже гарним, подекуди все ще проступають залишки поліхромії на стінах, де-не-де збереглися вітражні решітки. Стан пам"ятки інакше як жахливим назвати неможливо.


 Інші костели Залізців

Дзвіниця і марійна колона монастиря августинців. Фото 1929 р.

Дзвіниця і марійна колона монастиря августіанів. Фото 1929 р.

Ще одна римо-католицька мурована святиня, яка слугувала парафіяльною, була зведена в XVII ст. та зазнала реконструкції у 1730 р., за часів Юзефа Потоцького. 1738 р. костел повторно освятили - під титулом Непорочного Зачаття Діви Марії. Цей храм зберігся і непогано себе почуває. Взагалі в міжвоєнний час в залозецькій парафії було три храми - і ще два зводили (!). Проектував їх переважно Лаврентій Дайчак, мало б бути цікаво. 

Костел непорочного Зачаття закрили після Другої світової війни, а у 1994 р. повернули римо-католикам. Зараз сюди приїздять на служби священики з Тернополя. 

 

В 1639 р. у містечку було засновано монастир августинів - на кошти князя Михайла Вишневецького. Августинів у Галичині було небагато, залозецький монастир був одним з двох (інший знаходився в Луцьку). Того ж року єпископ Андрій Гембицький дозволив залозецькому пробощу Флоріану Граньському освятити та закласти перший камінь нового костелу над Серетом. В той час храм знаходився у передмісті Залізців (Нових Залізцях). Дзвіниця храму була зведена у ІІ половині XVIII ст. Поруч з нею - марійна фігура з ІІІ чверті XVIII ст. 

В 1649 р. брати Дмитро Юрій і Костянтин Кристоф Вишневецькі видали ординацію, в якій згадано, що монастир потребує ремонту "по теперішній дезолації". Отже, конвент постраждав в часи Хмельниччини. 

Провінціал (ні, він не з села був) Епіфаній Гонсьоровський, котрий візитував монастир у Залізцях в 1720 р., звернув увагу на поганий стан даху костелу, котрий загрожував зруйнувати всю споруду, і наказав призначити на його ремонт 100 флоринів. Акти візитації з 1741 р. згадують переосвячення храму єпископом луцьким Антонієм Кокельським після великого відновлення будівлі, кошти на котру дав тодійшній власник, гетьман Юзеф Потоцький. 

Костел монастиря у 1801 р. австрійська влада передала місцевим уніатам. Тоді ж сюди перебралися монашки сестри Милосердя з бродівської обителі, яка згоріла у 1801 р. Цей лаконічний, майже позбавлений зовнішнього декору храм теж зберігся - на відміну від корпусу келій. З часів докасаційних у храмі збереглося три вівтарі, щоправда, пізніше перероблені. Загалом про майно храму докасаційних часів відомо дуже мало. 


 Ну і про пташку.

Панорама замку в квітні 2007 р.

Панорама замку в квітні 2007 р.


Ігор Хома (Львів) поділився цікавою легендою про Залізці. Виявляється, практика давньо-римських авгурів була не зовсім чужою для турецьких вояків, тільки яничар відрізняло в кращий бік гуманне ставлення до птаства: нутрощі для гадання не використовувались. Отже:
"Літом 1675 року замок обступили турки разом з татарами. Двічі вони пробували взяти замок приступом, і двічі "ламали зуби". Тоді вирішили поворожити. Мов, як Аллах скаже через свого посередника, так і буде. Посередником вибрали чорну курку, її завданням було просто кудись побігти. Курка, звичайно, була вже дуже налякана, і побігла туди, звідки її принесли, тобто в турецький табір. Це сприйняли, як знак до відступу. Отак, получається, чорна курка Залізці врятувала:).
А прочитати про це можна ось тут. "



Okolice Galicyi Macieja Bogusza Stęczyńskiego - Żałośce, w obwodzie Złoczowskim od południa


Вид Залізців з півдня. М.Б.Стенчинський



Сучасний стан замку

Сучасний стан замку


Невже тут і справді були такі башти?

Невже тут і справді були такі башти?

Залізці. Замкова брама

Замкова брама



Мощі костелу Антонія.

Мощі костелу Антонія.


Костел, квітень-2007

Костел, квітень-2007

Портрети Ядвіги Каменецької, фундаторки парафії у Залізцях, і Урсули Вишньовецької. З 13 т. "Костели і кляштори римокатолицькі давнього воєводства руського" (Краків, 2005).

Портрети з костелу



Покровська церква у 1910р.

Покровська церква у 1910р.


Став. 1930

Став. 1930


Замок, квітень-2007

Замок, квітень-2007


Замок, квітень-2007

І ще раз.


Замок розчистили

Замок розчистили


Панорама селища.

Панорама селища.


Вона ж в 1915 р.

Вона ж в 1915 р.


Барокова фігура біля греко-католицької церкви. Залізці

Фігура біля храму УГКЦ


Дзвіниця греко-католицької церкви

Дзвіниця греко-католицької церкви


Фігура, поставлена Гжегожем Хетттманом в 1867р. Залізці

Фігура, поставлена Гжегожем Хетттманом (1867)


Костельчик в Залізцях

Костельчик в Залізцях

Залізці. План августинського монастиря (сер. ХІХ ст.)

План августинського монастиря (сер. ХІХ ст.)


Початкова школа у Залізцях в міжвоєнний час

Будівля початкової школи


Млин, ІІ світова

Млин, ІІ світова


Старі Залізці
Кадастровий план Нових Заложців. Середина ХІХ ст.

Заложці колись


© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник