Дерев'яна церква в с. Дуліби під Стриєм.

Карта

Село біля Стрия, на р. Стрий. Має тезок в Жидачівському та Бучацькому районах.

Перша згадка - 1463 р. у судовому позові на Петра із Заплатина. Те, що в давні часи тут жили дуліби, здається зрозумілим і так.

Багато про історію села можна дізнатися тут.

В селі було колись два млини (з 1621 р.), один на Стрию, інший при Мельницькій дорозі, а ще три корчми. За селом був влаштований в 1615 р. фільварок. Неподалік від нього пізніше з'явилися казарми і нафтобаза. Начебто в селі ростуть дві тополі з 1620 р. місцевим жителем Свистуном і Матійцівим з Грабівців.

В австрійський період в Дулібах була невелика німецька колонія.

Станом на 1900 р. в Дулібах проживало 1308 чоловік (1127 українців, 39 поляків, 37 євреїв і 105 німців).

	Церква в Дулібах

Саме цікаве в селі на сьогоднішній день - велика дерев'яна церква, всі сторони якої прикрашені різбленими хрестами. Всі хрести - різні.

Стоїть храм на старому сільському цвинтарі, в оточенні старовинних та не дуже пам'ятників та хретстів. Біля входу до святині - кенотаф січовим стрільцям.

Відомо, що дерев'яна церква була в Дулібах здавна. Храм-попередник нинішнього згорів у 1914 р. під час бойових дій. Йому на зміну завдяки старанням пароха Петра Шанковського збудували нову дерев'яну церкву св. Георгія на цегляному підмурку (192023 рр.). Автором проекту храму був майстер Василь Турченяк з Делятина. Іконостас був у гуцульському стилі, як і різблення на стінах. Храм було освячено в 1923 р.

От я і думаю. Храм, який я бачила в серпні 2006 р., виглядав досить новим. Відомо також, що в перші дні Другої світової війни Дуліби були підпалені військовими. Під час тієї пожежі згоріло 75 будинків. Чи горіла церква, невідомо.

От і цікаво: цей красень-храм з гуцульськими хрестами - той самий, з 1920-го року - чи його пізніша копія? Сподіваюся, це саме стара, просто оновлена церква.

	Ще ілюстрації:

Гуцульські мотиви в оформленні церкви св. Георгія (1920 р.).