Українська столиця секонд-хенду чи місто горгулей?

Один з порталів костелу.

 Райцентр Львівщини, місто досить велике (населення – близько 70 тис. чоловік) і затишне (принаймні в центрі). Лежить Стрий на річці... так-так, правильно: Стрий. І первинною була назва саме річки, а не міста, яке виросло на її берегах згодом. Процитуємо цікавий проект "Місто на річці Стрий": "Стрий, як річна назва, це дуже стара назва що означає "течія", "пливуча вода". З огляду мовознавства слово Стрий походить від індоєвропейського кореня *sreu. Слова з таким коренем, та змістом, зустрічаються в українській - струм, струя, польській - struga, strumien, ірландській - sruami (струм), німецькій - stromm, іранській - struth (ріка), ст. індійських - sravati (пливе), латиській - straume, литовській - sriatas, strautas (те що пливе, струя) та інших мовах/ На території Стрийщини та Прикарпатських околиць існує чимало селищ що мають словосполучення с-т-р, наприклад Устрики Долішні, Страшевичі, Сторонна, Стрілків, Стриганці, Спрутинь, Старуня тощо. Стрий є у центрі цього Прикарпатського ареалу".

Одна з старих віл поблизу двірця.

Багатьом західноукраїнським жителям місто відоме своїми гуртовнями секонду, хоча можу стверджувати: не дивлячись на те, що особисто я поповнюю свій гардероб саме на таких ось розвалах, у Стрию є ще багато цікавого. Про це і розповідь.
О. Ще згадалося: "стрий" - це ще й родич. Дядько з боку матері, здається. Можу помилятися.

Якщо заглиблюватись не стільки в старі квартали міста, скільки в історію, то з'ясуємо, що археологічні дослідження переконують: уже в давньоруські часи Стрий був великий та добре укріплений город.

Навіть у пізніших часах (XV-XVII століття) Стрий відрізнявся від інших галицьких міст своїми потужними фортифікаціями, витримував численні облоги і був надійним притулком для навколишнього населення. Треба додати, що перша письмова згадка про поселення відноситься до 1385р. А у 1398р. місто стало центром повіту, 1431 отримало Магдебурзьке право. Під час визвольної війни 1648-1654рр. уся навколишня шляхта, в тому числі і дрогобицька, ховалася в Стрию.

Орест Мацюк в книзі "Замки і фортеці Західної України" писав, шо збереглося багато архівних матеріалів з планами і описами Стрийського замку 14-18 ст., на основі яких зроблено рисунок його зовнішнього вигляду. Слід гадати, що збудований він був на давньоруському городищі.

Площа Ринок колись.

 Тепер - про костел-красень.
Католицьку парафію у Стрию за легендою заснував польський король Казимир Великий ще до 1396р. Невдовзі після того, в 20-х рр. п'ятнадцятого сторіччя, зводиться мурований храм Різдва Богородиці. Його багатосотлітня історія знала, безумовно, і пожежі, і облоги. Так, 1604р. страшна пожежа знищила півміста і костел. Відбудували святиню на пожертви парафіян у 1640-му році. Саме тоді до фасаду костелу прибудовують вежу. 1722 рік - нова сваволя вогню, яка приносить собі у жертву вежу та дзвони, та зусиллями пароха Франциска Рогачевського відбувається реставрація храму.
За даними візітації 1743 року тут було 12 вівтарів. Та йдуть роки - і знову у храмі панує вогонь: 1827 року дзвони плачуть, танучи гарячими мідними сльозами (з домішками срібла, авжеж) - та інтер'єр костелу на цей раз не постраждав. Хоча найстрашніша пожежа була ще попереду.
Сталася вона 17 квітня 1884 року. Костел перетворився в той день на згарище. Вогонь полизав-полизав славетний місцевий образ богоматері - і не лишилося й сліду від ікони. Дивом вціліла скульптура Христа з бічного вівтаря.

Горгулья на костелі.

І знову місцевий парох - цього разу вже Людвик Оллендер - береться за реставрацію святині. 1891 року віднова будівлі завершена. Добудоване нове захрестя, розширено наву, споруджено нову вежу, де розміщено три дзвони та годинник. На місті колишнього дерев'яного вівтаря поставили новий алебастровий, роботи краківського художника Флоріана Цинка (1888). Споруджено й чотири бічні вівтарі, в одному з яких розмістили вцілілу скульптуру розп'ятого Ісуса. Думаю, гаргульї над порталом - теж тих часів. 1935р. єпископ Болеслав Твардовський коронував образ богоматері з головного вівтаря та освятив дзвони. Цікавий факт: за совєтів храм продовжував працювати. 8 вересня 1995 року костел проголошено санткуарієм Марії, Хранительки Людських Надій.
На початку ХІХст., коли Стрий став осередком деканату, з'явилася потреба в нових святинях. Стрийська парафія у 1885р. нараховувала 4500 вірних з міста та кількох десятків приміських сіл, обслуговувалась о. Владиславом Гумінським. На початку ХХ століття вірних було вже порядка 12 000. Про наявність у Стрию францисканського монастиря я вже згадувала, а була ще й Маріїнська каплиця (17ст.) та філіальні у селах Лисятичі (1903, мурована) та Райлів (1930, дерев'яна).
Інший помітний храм міста - колишній костел Марії Магдалини - бере початок у 16ст. У 1687р. він перейшов під опіку францисканців, а рівно через сто років австрійська влада францисканський монастир закрила. Костельне майно передали до парафіяльної святині, а будівлю отримали греко-католики - замість двох церков, які були знесені перемишльськими єпископами. Ротація конфесій продовжувалась в ХХ столітті: у 1945 році храм віддали православним, а з 1990-го - знову греко-католикам.
У 1907 р. архиєпископ Йосип Більчевський освятив наріжний камінь під будівлю костелу Йосипа сестер-серафіток, які працювали у Стрию з 1897р. У 1910р. будівництво храму було завершено. Йому пощастило менше інших: з 1946р. тут був склад спочатку металу, а потім - меблів. У 1999р. костел віддали УАПЦ.
В місті збеоеглись рештки синагоги, а от ратушу та, скажімо, відомий з світлин початку ХХ сторіччя пам'ятник Кілінському ми вже не побачимо.

	Житловий будинок.

В Стрию ще знаходились укріплений фільварок біля замку, оборонний двір старости, оборонний костел (вперше згадується під 1395 р.).  Костел пізніше був перебудований за проектом львівського архітектора Ю. Захаревича. Інтер‘єр прикрашено гербами-фресками, мені дуже сподобалися дві горгульї над центральним входом до храму.

Був в місті ще дерев‘яний оборонний монастир францисканців, який монахи хотіли мурувати, однак десь наприкінці XVII ст. чи на початку XVIII ст. його зруйнувала повінь. У тому далекому минулому Стрий мав 5 церков, деякі з них були оборонними. А сторіччя ХІХ-те принесло місту славу як великому торговому центру. У вересні 1909 року в приміщенні Народного дому відкрилась перша загальногалицька виставка сільського господарства і мистецьких промислів.