English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Галич

Церква Різдва. Зараз - діючий парафіяльний греко-католицький храм.

Церква Різдва. Зараз - діючий парафіяльний греко-католицький храм.

На фото - центр міста з монументом королю Данилу. Автор пам'ятника - скульптор О. Пилєв, архітектор - О.Чамара. Спорудження пам'ятника було присвячено 1100-літтю Галича. Пам'ятник встановлено у центрі міста на майдані Різдва. Скульптура виконана з бронзи, її висота - 4,2м.

 

1 вересня 2009 р. стало відомо, що у Національному заповіднику "Давній Галич" відкрито Музей історії церкви. На час відкриття експозиція налічувала близько 300 експонатів, датованих як сучасністю, так і ХІІ ст. Унікальним експонатом вважають двометровий жезл (він складається з трьох частин) з футляром, котрий належав митрополиту Галицькому Андрею Шептицькому.


Галич, монумент королю Данилу.

 Колиска Галичини

Карта

Фотогалерея міста.

Вид Галича. Гравюра XVIIIст.

Вид Галича. Гравюра XVIIIст.

Центр Галицько-Волинського князівства. Місто, вперше згадане ще в 898 році. Що з того, що сьогодні відтворити - хоча б уявно - княжу столицю вдається важко? Так було. Ще одну ментальну спробу розбиває на кавалки сучасний новороб на горі - з гладенькими стінами з новесенької цегли. Ця споруда колись була Старостинським замком. "Реставратори" перетворили її на такий собі особнячок. Фотоапарат швиденько ховається назад до кишені. Знімати новітню "фортецю" в день перемоги 2004 року я відмовилася. Розказувати ж легенди - досить жорстокі та криваві - про те, що існує зараз, не хочеться тим більш.

То ж чи варто їхати у цей райцентр на правому березі Дністра? Однозначно - так. Вас чекає невелике і охайне місто, що лежить за 29 км залізницею та 26 км шосейним шляхом на північ від обласного центру. Населення - приблизно 7 тис. мешканців. Пам'ятайте лише, що існує ще один, літописний Галич - за 6 км. від Галича сучасного, і називається він Крилос.

Територія, на якій виникло місто, була заселена ще задовго до його появи, 40000 років тому. Пізніші пам'ятки свідчать про існування навколо Галича різних культур: лінійно-стрічкової кераміки (V тис. до н.е.), трипільської (V-IV тис. до н.е.), культури шнурової кераміки (ІII-ІI тис. до н.е.), комарівської (II-I тис. до н.е.), голіградської культури фракійського гальштату (І тис. до н.е.), липицької (I-II ст. н.е.), черняхівської (III-IV cт. н.е.). Відомі також залишки поселень слов'ян-склавінів (V-VII ст. н.е.). Значне і стале поселення, яке дало початок Галичу як місту, виникло десь у VIII-IXст.
З Хст. Галицькі землі увійшли до складу Київської Русі. А вже у 1097 році відокремилися від Києва після Любецького з'їзду князів. Першою згадкою про Галич у давньоруських літописах є запис від 1138 р., а 1141 р. князь Володимир Володаревич переніc сюди із Звенигорода свою столицю.

Розквіт Галицького князівства та його столиці пов'язаний з іменем князя Ярослава Осмомисла (1153-1187 рр.). Коли у жовтні 1187 року Ярослав відчув себе смертельно хворим, він наказав роздавати у столиці милостиню бідним, просячи всіх, аби пробачили його провини. Як пише літописець, слуги князя три дні роздавали по Галичу княжу милостиню і не могли роздати всіх грошей, призначених на це князем.
Наприкінці ХІІст., внаслідок об'єднання Галицьких і Волинських земель князем Романом Мстиславичем, Галич стає центром чи не найбільшого князівства. У середині XIIст. було засновано Галицьке єпископство, а у 1303 році Галич стає осередком новоствореної Галицької митрополії.


 Фантомні болі втраченого столичного статусу

У 1240-их роках князь Данило Галицький переніс столицю з Галича в Холм. Хоча до кінця XIV століття у Галичі знаходився осередок Галицької митрополії, а пізніше - єпископів та митрополичих намісників. У середині XIV століття Галич, власність роду Потоцьких, став центром староства. У 1353 р. Галичем на короткий час заволоділи литовські феодали.
З 1367 р. місто отримало Магдебурзьке право. У 1370 р. Галич опинився під владою угорського короля Людовіка Анжуйського. Через 17 років, зусиллями короля Ягайла, Галич аж до 1772 р. переходить до Речі Посполитої.

За Австрії місто позбавляється статусу адміністративного центру і входить до складу Станіславського повіту. Влітку 1919 р. Галич знову опинився у складі Польщі. З 1939 р. Галич - райцентр Української Радянської Соціалістичної Республіки. Зараз - райцентр на Франківщині, невеликий, заповідний, з масою сувенірів в єдиному, здається, в центрі кіоску з газетами-журналами. Є якийсь мотель, кафе. Сама там не зупинялася, нічого про нього сказати не можу.

 

Вид на місто з Замкової гори.

Вид на місто з Замкової гори.

Сучасний Галич займає територію, на якій у княжу добу знаходилось торгово-ремісниче поселення, що утворилось при впадінні річки Лукви в Дністер. Осередок міста, княжий дитинець, знаходився, як я вже писала вище, на 5 км південніше, на стрімкому правому березі Лукви, де тепер розкинулась східна околиця села Крилос. Значення тієї частини міста, з якої виріс сучасний Галич, зросло після ординського нашестя 1241 р. Сьогодні Галич займає територію близько 15 кв.км.
Місто було не лише адміністративним, а й значним культурним центром свого часу. У Галичі складався Галицько-Волинський літопис ХІІІ століття. Тут створені одна з найдавніших пам'яток староукраїнської писемності Київської Русі-України - Галицьке Євангеліє та мініатюри Галицького Євангелія XIV століття.

Здається, галичани чудово розуміють, що майбутнє їхнього міста - туристичне. І правильно! Тут старовинні пам'ятки і м'які передкарпатські пагорби, тут мілкий, так не схожий на себе - подільського, Дністер і тиша спокійної провінції. Дисонансом вступають хіба високі труби якогось міста-сусіда: Калуш? Бурштин з його ГЕС? На Прикарпатті все так скупчено, поселення прижимаються одне до одного, відтіснені горами на долину...

Ну досить ліричних відступів. Що подивитись в Галичі туристу?


 Старостинський замок.

Жовтень 2006р.

Спершу - КУДИ подивитися. Підніміть голову, стоячи у центрі міста, на місці вже неіснуючої ратуші (якою вона була - див. фото). На горі над містом побачите вже згаданий будинок з цегли. Половина його стін - з старої, пошарпаної часом та ворожими кулями цегли. Інша частина - з цегли новесенької, гладенької, без зморшок пережитого лихоліття. Оце і є туристична атракція №1: замок.

Ще А. Петрушевич, один з найзначніших дослідників древнього Галича, висунув гіпотезу, що Замкова гора використовувалась з метою оборони ще задовго до XIV ст., коли на ній з'явилося кам'яне укріплення. За його гіпотезою, саме тут знаходився літописний град з палатами князя Володимирка і Спаською церквою. А потім Ярослав Пастернак знайшов в 1937р. фундамент Успенського собору в Крилосі - і гіпотези-казки втратили грунт під собою. Без фундаменту легенд таким гіпотезам не жити.

Там, де зараз знаходиться місто Галич, в галицько-волинські часи був лише невеликий торговий порт на Дністрі. А над портом - гора. А на горі що?

Правильно: укріплення! Його вперше згадують ще під 1114 роком. Як і всі інші твердині того часу на наших землях, фортифікація являла собою дерев'яно-земляну фортецю. Укріплення було обнесене валами. Його призначенням було охороняти пристань на Дністрі. А охороняти було що - і було від кого.

Польський історик та краєзнавець Є. Геленіуш (псевдонім Євстафія Івановського, 1813–1903) у праці “Розмови про Польську Корону” (Rozmowy o Polskiej Koronie. – Kraków : 1873) розповідає: “Галич над самим Дністром має замок старовинний, про початки якого не говорять ні хроністи, ні традиції… (...) З занепадом столиці один тільки замок над Дністром нагадував давнє значення міста…”

 Невідомо, коли і ким була знищена первісна фортеця на Замковій горі. Наступною сторінкою в її історії була відбудова в середині XIV ст., коли край потрапив до Польщі. Хоча тут також ще забагато білих плям: чи то польський король Казимир Великий дав наказ відновити фортецю біля Дністра, чи волинський воєвода Любарт у 1350-1352 роках зайнявся цією справою - невідомо. З Галичем взагалі багато незрозумілого поки що.

Галицький Замок в 1907 році.

Галицький Замок в 1907 році.

От, для прикладу, фрагмент з енциклопедичної статті в польському Географічному Словнику:

"Галич, латиною Halicia, столичне місто землі (мається на увазі Руське воєводство) при впадінні Лукви до Дністра, одне з Червенських міст, дуже давнє, о якім Длугош говорить, що взяв своє ім'я від гори в цьому місці (тобто лисої), але хто і коли його збудував, не збереглося жодного джерела. В ХІІ-ХІІІ ст. був столицею удільних князів. Перша дружина Болеслава Кривоустого, Збислава (вийшла заміж в 1103р.), була дочкою Святополка, київського і галицього князя. Мстислав, вигнаний з Галича братами, шукав допомоги у свого вуйка Казимира Справедливого, який в 1182р. повернув йому владу над містом при умові перемир'я з поляками".

Історія - справа нестала, правда в кожного своя. А фактів з curriculum vitae Галицького замку все так само обмаль.

А що ж відомо достеменно? Ось що: Галицький замок відбудовували майже ціле сторіччя, з 1367 року. Наймовірніше за все, в ті часи фортифікації були все ще дерев'яно-земляними. Оточували дитинець високі вали.

З кінця ХІV до ХV ст. твердиня була однією  із найбільших і найсильніших в Галичині. Замок був опорою створеного в 1378 році галицького староства.

В 1490 році твердиню безуспішно штурмували селянські загони під проводом повстанця Мухи. Де там! Замковий гарнізон налічував понад тисячу осіб! Тут було кілька десятків малих гармат, чимало вогнепальної зброї. Все це мало допомогти не лише проти погано вишколених та абияк озброєених селян, а й проти татарських загонів. Але... На жаль, не допомогло.


За період 1590-1633рр. на місто було здійснено 29 татарських нападів. Особливо жахливими були їхні атаки в 1594, 1612 та 1624 роках. 1621 року. зайди зруйновали замок. У 1627 р. замок перебудовують з дерев'яного на кам'яний. За описами 1627 року відомо, що фортеця все так само була оточена з трьох боків високими земляними валами, мала п'ять башт та три в'їздні брами. В документі вже тоді сказано, що твердиня потребує ремонту. Неподалік від збереженої дотепер п'ятигранної башти будують каплицю св. Катерини (чи це сталося вже за часів Потоцького?).

План Галицького замку (поч. ХІХ ст.)

Т.Манковський. План Галицького замку (поч. ХІХ ст.)

Реконструкція, про яку волали грамоти 1627 року, має місце в 1658 році. Здійснюється вона за проектом італійського інженера-фортифікатора Ф.Корассіні (знайоме прізвище? Ні? Він проектував також, скажімо, фарний костел в Станіславові). За формою - неправильний трикутник, загальна площа замку - 1,7 га. Дві тераси, три муровані башти, дев'ять комор, архів для документів, канцелярія, суд - чималі роботи були проведені. Гроші виділив галицький староста А. Потоцький -  щедро відсипав 42 тисячі злотих. У Постанові сейму від 1658 року зазначено, що магнат “від землі спорудив нові мури і обвів їх шанцями і редутами чужоземним способом”. Та...  Недовго замок красувався новими шатами, бо 1676 року турецько-татарські війська знову знищили фортецю, залишивши на Замковій горі лише пощерблені, вибиті зуби фортечних стін. Більше фортецю не відновлювали.  

У 1772р. Галицький замок перейшов у державні камеральні володіння Австрії і почав занепадати. Неначе цього було мало, зривається частина гори, на якій стоїть твердиня, забравши з собою у короткий політ частину старих мурів. У 1796р., згідно з губернаторським розпорядженням, замок почали розбирати. Історія зберегла ім'я убивці замку - це інженер А. де Хегерштейн, той самий, що за рік до того виконав обмірні креслення фортеці. У квітні 1858р. впала східна частина збережених стін...


До сучасних залишків колишньої величі веде впорядкована доріжка повз залишки давніх земляних валів - гора вкрита не лісом, а парком. Під час першого приїзду у місто в 2000 році я доріжку не побачила і форсувала гору самотужки, взявши старт з двору місцевого універмагу і продираючись через паркани, підвали та кущі. На травень 2004 року можу точно сказати одне: з минулої автентики залишились хіба що рови навколо фортеці та глибокі пивниці під нею. В жовтні 2005 року я блукала замковими руїнами одна-однісінька - і трохи змінила свою думку про реставраторів споруди. Не все аж так погано в Галичі. :)

Ще фото замку.


 Церква Різдва

10 жовтня 2006р. Галич. Церква Різдва.

В центрі міста, недалеко від не так давно встановленого пам'ятника королю Данилу Галицькому знаходиться ще одна цікава споруда - церква Різдва ХІІІ-XIV століть.

Щоправда, деякі вчені "омолоджують" храм принаймні на століття, говорячи про злам XIV-XV століть. Важко сказати, яка версія правдивіша, адже вперше церква згадується в документах лише1550 року. Неодноразово зазнавала руйнівних нападів. Відомо, що в 1757 році вона була не поштукатурена всередині, без склепінь, з балочним перекриттям, з однією главкою посередині гонтового даху.

 Реставрована 1825 р. (архітектор Бергер). Тоді з північного і південного боків позрублювали контрфорси, а в притворі встановили хори (до того їх не було). До початку ХХ століття храм був вкритий двоскатним дахом з барочним західним фронтоном. З заходу примикала дерев'яна дзвіниця (вона і зараз є поруч з церквою). 

Сучасного вигляду церква Різдва набула після реставрації 1904-1906 рр. (архітектор Л. Левинський): тоді було споруджено новий купол храму, оновлено інтер'єр.

1960 р. проведено основний ремонт. В інтер'єрі - монументальний живопис початку ХХ ст. Поруч з храмом - обеліск. Поставлений в 1929 році, щось там православне таке написано, не скажу по пам'яті.

Споруджено святиню з місцевого м'якого каменю - мергеля та цегли на вапняковому розчині. Храм тринавний, з трансептом, триапсидний, чотиристовпний.

З зовсім свіжих оновлень церкви - дорогі різьбляні головні двері з фігурами чотирьох євангелістів. Симпатичні.

Ще фото церкви.


 Інші пам'ятки

Кладовище караїмської громади теж може зацікавити туристів. Була тут і їх божниця (маю старі світлини з нею). Караїмська громада існувала у Галичі з середини ХІІІ ст. На кладовищі збереглося близько 200 надмогильних пам'ятників. Найстаріші з них датуються серединою XVIII ст.

На старих поштівках можна побачити ратушу й костел в центрі міста, зараз ці споруди не збереглися.
Майже всі цінні мистецькі реліквії Галича вивезені в інші міста та країни. Найдревніші ікони богоматері, які є сьогодні національними святинями Польщі та Росії, були створені галицькими художниками і знаходились у місцевих храмах. А увагу архітектурному заповіднику "Давній Галич" держава проявляє лише останнім часом.






Halicz, ratusz miejski

Неіснуюча вже ратуша в Галичі.


На старій поштівці видно костел (на передньому плані, не зберігся) та залишки замку на горі.

На старій поштівці видно костел (на передньому плані, не зберігся) та залишки замку на горі.


Halytsch, eine Kleinstadt in der Westukraine.

Місто на початку ХХ ст.


Замок. Ілюстрація з тижневика Przyjaciel Ludu nr 4 z 23.07.1836 s.28.

Замок. Ілюстрація з тижневика Przyjaciel Ludu nr 4 z 23.07.1836 s.28.


Burg Halitsch

Старостинський замок в жовтні 2006 р.


Castle of 13-17 c.. In Halych.

Башта та каплиця Катерини. Проект реставрації.

La città di Halyč


Замок на старих поштівках поч. ХХ ст.



Halyč je jedním z nejstarších měst Ukrajiny.

Вежа в жовтні 2000-го року. Чітко видно стару і нову кладки.


Halytsj, een plaats in Oekraïne

Та сама вежа, липень-2009.


Halicz, cerkiew parafialna (XIII-XIV w.)

Дністер і церква Різдва колись.


Галич, историјски град на реци Дњестар у западној Украјини



Церква Різдва - деталі і навколо.


Halych, una ciudad ucraniana que dio el nombre a la region de Galicia

Сучасні квартали міста.


Повітовий суд в 1913р.

Повітовий суд в 1913р.


Жителі древньго (ну, майже древнього:)) Галича.

Жителі древньго (ну, майже древнього:)) Галича.


Kosciol w Haliczu

Цей костел не зберігся.


Інтер'єр церкви Різдва на поч.хх ст. Архів NAC.

Інтер'єр церкви Різдва на поч.хх ст. Архів NAC.


Tygodnik Ilustrowany, грудень 1871 р. Дерев'яна церква в Галичу.
Klosy за 1878 р.

Tygodnik Ilustrowany, грудень 1871 р. Klosy за 1878 р.
Дерев'яна церква в Галичу.


© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник