Як би не було, храм народився православною церквою, але протягом свого по-мафусаїлівськи довгого життя кілька разів змінював конфесії.
Скажімо, в другій половині XIV століття церква перетворилася на костел святого Станіслава. Принаймні, в польських літописах він згадується під 1367 роком. В такій якості споруда прослужила 60 років, аж поки... не була покинута напризволяще. В 1427 році католицька парафія перебралася до Крилоса, а старенький храм залишили собі тихо вмирати. Виявляється, ставлення до культових споруд без жодного пієтету - зовсім не вигадка комуністичних часів.
Нещасний храм, і так перетворений на руїну (бо поріг, який переступаютть, не гниє, кажуть китайці, а тут переступати було нікому) в 1575 році сильно постраждав від татарського набігу.
Новий хід конем від католиків: 1596 рік. Король Сигізмунд III передав покинуту церкву францисканцям. Ті підняли з руїни споруду, а заодно й перебудували її - у 1598-1611 роках. З суворої давньоруської пам'ятки вийшла тринавна базиліка, яка щедро поділилася своїм ім'ям - св. Станіслава - з сільцем, що виросло навколо її мурованих стін.
Далі були нові татарські та турецькі напади і нові руйнування. Ось вам далеко не повний мартиролог:
<typolist>
Особливо серйозно постраждав костел в 1676 році, коли війська Ібрагіма Шайтана сплюндрували святиню.
В 1802 році в цих стінах спалахнула пожежа.
В роки Першої світової війни храм було пошкоджено артилерийськими обстрілами.
</typolist>
Ремонтували споруду в 1926 році. Виглядала вона на той час приблизно отак. Західний фасад було відновлено у 1965 році. Не так давно сттіни почистили піскоструйником, відновивши природній колір каменю. До речі, до стін варто придивитися уважніше: на них збереглися графіті та малюнки ще з княжих часів. В тому числі - зображення тризуба.
Можу помилятися, але зараз церква начебто знову стала церквою. Коло замкнулося?
