 | Місто-плагіатчик | |
Карта
Місто вперше згадується в угорських документах під 1399 р. Назва міста, можливо, походить від прізвища магната Переча (згаданий в документах за 1266 р.).
Відстань до Ужгорода: 21 км.
Населення: близько 7 000 чоловік.
Статус міста: з 2004 р.
Навколо міста розташовані вершини: Висока (429 м), Кичера (662), Княгиня (758), Ясиня (654), Синаторія (766), Новосільська скеля (766).
Центр Перечинського району, що лежить в улоговині Вігорлат-Гутинського хребта, пам'ятками природи і культури небагатий. Ну не вважати ж таким перетин Ужа та Тур'ї, двох річок і двох однойменних долин? Чи, скажімо, горбистість самого міста, його рельєфність(4/5 площі міста становлять пагорби, перепад висот - від 145 м над рівнем моря до 281 м)? Сумно...
Але є ж в районі унікальний барельєф на честь поштаря Федора Фекете в Тур'їх Реметах. І районна влада не довго думаючи вирішила... скопіювати фігурку Ф. Фекете, але вже в масштабі 1 до одного: в сквері на центральній площі міста не так давно виріс бронзовий поштар - точна копія того, що зображений на рельєфі в сільській церкві Тур'їх Ремет.
В 44-ому числі часопису "Ї", в статі Сергія Федака, читала, що колись на місці сучасного центру було озеро.
Що ще сказати про Перечин? До XVIII століття Перечин був дуже бідним селом, тут часто діяли загони опришків. Поселенню пощастило в 1890-х - тоді через нього пролягла гілка залізниці. Де залізниця - там промисловість. Цей закон спрацював і в Перечині: невдовзі тут відкрився тартак, на якому виготовляли шпали. Працювало там всього 38 робітників.
З 1893 р. в місті діяв лісосічний завод товариства "Байнрін". Преша приватна двоповерхова будівля з'явилася, як пише С. Федак, в 1906 р. Там проживала сім'я італійців Комінотто. В листопаді 1918 р. містечко було в руках у лівих, що намагалися насадити тут радянську владу.
В міжвоєнний період з'явилося чимало споруд, які дожили й до наших днів: житлові будинки, школа на 400 учнів, яку будували фактично всім містом.
23 вересня 1939 р. Перечином ходив так званий бубнар, який оголошував про початок мобілізації: для цього шматочку Карпат почалася Друга світова. Чоловіки містечка були направлені в Судети. Та чеська армія так і не вела бойових дій, розчавлена гітлерівською п'ятою.
Процитую ще Сергія Федака:
"Коли ж після Віденського арбітражу 2 листопада 1938 р. Ужгород відійшов до Угорщини, Перечин лишився у Карпатській Україні. Тому сюди було перевезено багато майна з Ужгорода, зокрема й пам’ятник Т. Масарику, пізніше він потрапив до Чехословачини і там був переплавлений комуністичними властями. Також до Перечина з Ужгорода перенесено вчительську семінарію, яка розмістилася у приміщенні місцевої «Просвіти», на місці, де тепер ресторану «Перечин».
У березні 1939 р. і Перечин окупували війська генерала Горті. У травні 1942 р. у приміщенні міської школи і казарм влаштовано тюрму, де утримувалося 600 ув’язнених. На осінь 1944 р. у Перечині було 7 торгових точок, 2 школи, 1 медпункт.
27 жовтня 1944 р. Перечин зайняли совєтські війська. Поки ситуація на кордоні була непевна, через село пройшли тисячі возів з утікачами – східняками, галичанами та й закарпатцями, які втікали на Захід від совєтського режиму. 1945-47 р. у районі діяла підпільна організація ОУН–УПА у складі 44 осіб. Очолював їх К. Лисенко на псевдо Писанко, розстріляний 1950 р."
У 1997 р. в центрі Перечина з'явилася каплиця з привезенною з Словаччини статуєю богоматері. 5 червня 1999 р. Перечин відзначав своє 600-річчя.
| Храми міста | |
За 1751 р. документи згадують дерев'яну Миколаївську церкву з двома дзонами.
Мурований храм, що зберігся до сьогодні, було зведено неподалік від дерев'яної церквиці у 1763 р. Зводиться велика нова греко-католицька святиня.
|
