English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Мілієве (Міліїве)
Якщо гуцули вже взялися щось спаскуджувати, справу обов'язково до кінця доведуть: згвалтована ремонтами церква у Мілієвому. Її дзвіниця вже й не пам'ятає, що колись була дерев'яною. А це скромний костел при трасі.
Параскевська церква у Мілієвому на Вижниччині.
Дзвіниця Параскевської церкви у Мілієвому
Костел. св. Анни (Мілієве)

Координати: 48°19′38″ пн. ш. 25°17′24″ сх. д.

Карта

Біля 2 тис. жителів

Перша письмова згадка - XV ст. (чи то 1428 рік у хроніці Яна Некульче, чи то 1445-ий - у галицьких судових актах)

 

Назва чомусь бентежить. Мілієве. Звучить? Звучить. На старих картах - і взагалі Milie. І в підтвердження - оберемок водяних млинів на притоках Черемоша. Цікаво, чи збереглися. Може, назва від них, млинів - не дарма ж на картах є це mill на місці Мілієва? Гарна назва - і яка різниця, чи пішла вона від місцевого пана Міля, чи від мілин-мілєв на широкому і схильному до паводків Черемоші, чи таки від млинів. Колись тут було чимало римо-католиків та іудеїв - Мілієво дотягувало майже до містечка. Зараз це чималеньке село при трасі. Сусідній Банилів спеціалізується на капусті, ну а тут з традиційних промислів - виготовлення щіток. 

 

Про місцеву триверху гуцульську церкву св. Параскеви (1885), колись давно дерев'яну, каталог Василя Слободяна мовчить. Та якщо уважно дивитися праворуч, прямуючи на Вижницю, можна в глибині села побачити страшну синю бляху. Такою цивілізовані народи оббивають клуні, а гуцулам і на святиню згодиться. Дика мода московського патріархату перетворювати куполи на недо-планетарії - щоб обов'язково синій колір плюс золото - в Мілієвому проявилася добротно так, на віки, жахливо. Золотком тут навіть кути церкви обробили. Шкода, що гуцули - як ті малі діти, тягнуться до всього, що блищить. Храми від такого страждають. Мілієвському можна сміливо давати першу групу інвалідності. 

 

З костелом на краю села справи трохи кращі. Він і не костел - так, каплиця, зведена у 1927 р. Тоді у селі мешкало під сотню католиків - і добиратися їм з всілякої релігійної оказії аж у Вижницю було, певно, важко. У 1944 р., коли Буковину звільнили від нацистів, її взялися звільняти і від релігії. Хороша була задумка, шкода, що повністю її в життя втілити не вдалося. У міліївській каплиці влаштували музей села - і він діяв там півстоліття, аж поки у 1994 р. міні-костелик не повернули місцевим римо-католикам. Храм відремонтували, приєднали до парафії у Сторожинці, хоча й обслуговували його священики з Косова



"Замки і храми України" - некомерційний cайт, що підтримується фактично силами і ентузіазмом однієї людини. Допомогти проекту:
гривневий рахунок 4149 5100 9101 3567

євровий - 5168757402858452

Patreon

Ваш внесок допоможе не зневіритися в тому, що роблю вже 20 років. Дякую.

Екскурсійний супровід у мандрівці Кам'янцем-Подільським, Поділлям та Західною Україною в цілому: kamienczanka@gmail.com

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник