Бран і вівці. 27 квітня 2008 року. Пишаюся цим кадром. Ну і архівне фото.

Найвідоміше місце в Румунії. Тут щороку буває один міліон туристів - і всі їдуть в напів-казкове, напів-реальне місце. Місце, де королює не так реальний господар Влад Цепеш, як бремстокерівський вампир Дракула. Але ж замок все одно класний!

	Як добиратися і таке інше.

Панорама замку

Щоб потрапити сюди, варто для початку знайти у Брашові автостанцію № 2 (Autogara 2). Ви з Брашова туди поїдете? Як ні? Тоді ви дивні. Треба з Брашова.

До потрібної (і досить бідненької на автобуси) автостанції ходить кілька маршрутів від чи не головної для туристів автобусної зупинки Livada Postei. Її ТОЧНО знайдете - від неї до ринкової площі хлилин 5 ходу. А вже з автостанції № 2 вибираєте бусик на Бран. По ідеї, він ходить кожні півгодини, але так як ми були у релігійне свято, ходив лише раз на годину (і то добре, міжміські серйозні маршрути в той день взагалі не діяли). Вартість квитка була 4 леї (8 гривень). Відстань від Брашова - 26 км. Час в дорозі - близько 35 прекрасних звилин. Ще б не прекрасних при таких краєвидах - засніжені гори і замок в Ришнові...

Вхідні квитки до замку, здається, 10 лей, фотозйомка ще дорожче - це дуже характерно для Румунії.

Автостоп в Брані НІЯКИЙ. Розбалувані туристами бранівці чужих не підбирають.

	А між іншим...

Два архівних зображення замку. А краєвиди так ось які.

А ви в курсі, що замок Бран іБран - різні речі? Саме поселення Бран (німецькою Törzburg; угорською Törcsvár) розташоване трохи далі.

Тут як з Карлштейном у мене вийшло: по фотографіях замок не вразив, а от вживу... У-у-у! Клас.

Для самих румун замок є не стільки пам'яткою про Дракулу, як місцем, де жила королева Марія з дочками. Це було в 1920-х. Саме колекція творів мистецтва, яку збирала королева, і складає зараз основу експозиції. Ну і меблі королеви Марії теж.

РицаріТевтонського ордену почали споруджати тут дерев'яний форт, відомий як Дітріхштайн (Dietrichstein) на початку ХІІІ ст. В 1242 р. укріплення було зруйновано монголами. Угорський король Сігізмунднаказав спорудити на високому пагорбі над важливим торговим шляхом муровану фортецю в 1377 р. Тоді ж поблизу замкових стін почало розвиватися поселення Бран.

Коли Угорщина в XVI ст. здалася під напором Порти, Бран став частиною принципата Трансільванія,а потім навіть трошки був під юрисдикцією Австро-Угорщині (1804-1866). До Румунії Бран повернувся лише після Першої світової.

А знали, що кордон між Трансільванією і Валахією пролягає якраз через Бран? Тепер знаєте.

Зараз за замок воюють законні власники - родина Гогенцоллернів. Чи погодяться вони й далі пускати на свою приватну власність натовпи туристів, покаже час.

	А як же Дракула?

Експлуатація вампирячої тематики в картинках.

А важко сказати. Поки встановлено, що він перебував тут дуже недовгий час - чи то гостював, чи то в ув'язненні сидів. Коротше, бути був, але вважати Бран своєю вотчиною навряд чи міг.

	Туристський базар і Бран поза замком.

Народу - повно. Сир в дядьки - смачний. Тітонька просто колоритна. Початок пішохідної стежки в гори.

Парк. Музей села у підніжжя замку. Їли тут. Досить дорого.