English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Вороновиця
19 червня 2005 року. Легендарний (для авіаторів) палац.
Вороновиця. Легендарний (для авіаторів) палац. Woronowica
Костел. Не легендарний, проте дивом врятований громадою.
Костел у Вороновиці. Не легендарний, проте дивом врятований громадою.

Див. також мою статтю про Вороновицю в журналі "Панорама" (Листопад-2007).

Батьківщина першого літака, або
Первым делом, первым делом - самолеты. А церквушки и костелы - все потом!

Координати: 49°05′56″ пн. ш. 28°40′59″ сх. д.

Понад 6 тис. жителів.  Карта


Не треба скептично піднімати брови та потискати плечима. Росія, може, й не батьківщина слонів, а от Поділля - колиска авіації. Це вам будь-хто скаже. Навіть Мік інформацію підтвердив (істина в останній інстанції, еге ж). 

Хоча - як це вже не раз бувало - мене початково цікавили в селищі, яке відомо ще з 1545р., аж ніяк не літальні апарати, важчі за повітря. Мене вони взагалі не так щоб аж ДУЖЕ цікавлять. Я все більше якось замками та храмами цікавлюсь.

Замку, може, в Вороновиці немає, а ось кілька храмів та один палац збереглися. Вже цікаво, варто відвідати! Тим більш, що лежить це чимале за площею поселення при трасі, кокетливо підштовхуючи в бочок дорогу з Немирова до Вінниці.
Звертати до багатого на пам'ятки архітектури району Вороновиці потрібно в центрі селища, там ще, здається, буде вказівник на Тиврів. Дивитися в старій частині Вороновиці є на що - адже ще у 1748р. за наказом короля Августа III поселення отримало статус містечка. Десь в той самий час поселення на сто років стає власністю роду Грохольських, з якими і пов'язаний розквіт Вороновиці.
Назва поселення, напевно, до великих чорних пташок ніякого відношення не має: повз Вороновицю тече річечка Воронва.

Храми Вороновиці

В палаці. Фото А.Чекмарьова
В палаці. Фото А.Чекмарьова

Спочатку перед очима з'явиться костельчик з трохи таким... ееее... прибароченим фасадом, але при тому в профіль виглядаючий як цивільна будівля. Споруда, як не дивно, таки часів бароко: зведена ще 1771 року. В костельчику зараз правлять (бал?) православні: тут розміщена церква Різдва. Яскравість фарб б'є в очі боляче і відразу, не попереджаючи. Витримати таку люмінісцентну атаку можна хіба в цілковитій темряві. Цивільний профіль пояснюється просто: за совєтів будівля використовувалась як кінотеатр.
Це не єдине поневіряння в історії храму. Вся його історія - якісь суцільні негаразди: тільки побудували Міхал і Франциск Грохольські костел - він згорів. Зводять нову в 1777р., а у 1780-му поруч постає дерев'яна дзвіниця. Пізніше, в 1855р., дзвіницю змінюють на муровану. В 1870-х рр. у святиню двічі б'є блискавка, стіни тріскаються і ламаються. В 1885–1889рр. до храму прибудовують північний і південний приділи. Амвон зносять 20 серпня 1870р., замінивши його на банальну ікону Олександра Невського... Неподалік, до речі, є кафе, де можна перекусити.

Неподалік від нього, з протилежного боку вулиці та фактично в самому центрі Вороновиці, де кипить життя ринковими емоціями, стоїть більш цікавий храм Архангела Михаїла, зведений ще 1793р. володарем цих маєтків Грохольським. До речі, кінець XVIII століття - найцікавіший час в історії містечка. Скажімо, в 1781р. тут знаходився навіть деканат Київської уніатської митрополії. Та повернімося до костелу Михайла.
Ось ця святиня вже віддана по праву місцевій католицькій громаді - скажу з власного враження, громаді немаленькій і впертій в своїх бажаннях. Бо зробити зі зруйнованого, перетвореного на громадський ТУАЛЕТ (!!!) храму якщо й не лялечку, то цілком пристойне місце для молитв католиків Вороновиці - акт, вартий поваги.
Нам показали старі фото святині, зроблені наприкінці 80-х. Певно, тоді на будівлю махнули рукою не лише в управлінніі з охорони пам'яток архітектури (хто знає, як правильно та установа називається, від якої залежить, почепити на кам'яні груди храму чи палацу бронзовий орден охоронної таблички, присвоїти почесний номер в реєстрі - чи ні?), а й в самому селищі. І це при тому, що в кількох десятках метрів від костелу функціонував (і, начебто, й дотепер діє) музей Можайського, а храм виник одночасно з палацом, яким Вороновиця по праву пишалася. Дивно це все.
Зробила влада спочатку тут клуб, а як дах впав, а стіни пішли тріщинами - то й просто туалет. Жахи. Католики оголосили війну безгосподарності, добились-таки передачі цієї споруди римо-католицькій церкві і власними силами відремонтували старий храм. В його абрисах все ще вгадується перезріле бароко XVIII століття, хоча фронтон і "прирізали" пізніші перебудови.

Єдиний з храмів, який дослужився до чину "справжньої" пам'ятки архітектури - дерев'яна Михайлівська церква з 1752 року. І саме про неї я нічого не знала - і тому навіть не пробувала її шукати. Шкода, що й казати. Бо знайомство по фотографіям - трохи не те, що хотілося б. Може, колись побачу і цервку, і її розписи, які датуються ХІХ століттям.

Колиска авіації.

Фото Андрія Чекмарьова, Москва

Час роздивитися головну туристську атракцію Вороновиці. Як і слід кожному порядному палацу, резиденція Можайського ховається в старому, розбитому ще наприкінці XVIIIст. французькому парку. Серед лип, каштанів та берізок крім власне палацу (1780, можливо, робота придворного архітектора Д.Мерліні) можна знайти жовтий господарський корпус того ж часу (в жахливому стані, поруч з головним корпусом), погріб (не бачила, не скажу), та не заявлена в жодному реєстрі напівзруйнована стилізована "під романтизм" водонапірна башта біля в'їзду до садиби.
Стан палацу - ну... такий собі. Реставрації потребує, але ще якось терпить (як людина, що добряче випила оранжаду, а тепер сидить в автобусі і тихо страждає - терпіти до дому чи вже досить?). Ззаду будівля особливо пощарпана, ліпнина злазить клаптями, як шкіра після сильної засмаги.
Палац епохи раннього класицизму лише на світлинах здавався мені величезним, насправді будівля досить камерна та гарна. Хоча й малою її не назовеш: 43 кімнати загальною площею в 2500 кв.м. А особливо впадають в вічі більш ніж оригінальні орнаменти на двоповерхових півкруглих флігелях у вигляді бичачих черепів. Рррррррромантично! :о) Віє поганськими часами. Це добре.
Тут раніше (а може, й зараз?) розміщувалась школа. Тепер вивіски на фасаді сповіщають про вороновицьку бібліотеку та музей авіації та космонавтики. У вихідні дні (коли туристи мають час швендяти по всяких цікавих місцях) музей не працює. Цілком логічно. А шкода - бо знаю, що збереглися інтер'єри овального та круглого залів другого поверху, де якраз і розташований музей, з ліпниною на античні теми на стелі. Наскільки знаю, окрім експонатів, присвячених Можайському, шанують тут і людей, далеких від космоса: скажімо, є зал, присвячений кобзарю Володимиру Перепелюку.

Табличка на фасаді нагадує про семирічне перебування тут винахідника першого в світі літака Олександра Федоровича Можайського. Дивно: в небо злетів прилад, сконструйований моряком, капітаном І рангу, який у 1853 році на фрегаті "Діана" пішов у кругосвітнє плавання! У 1869р. на торгах в Одесі його брат Микола, теж капітан, купив цей маєток (останній з Грохольських, Адольф, виїхав до Австрії), а невдовзі по тому трагічно загинув. В маєток переїжджає Олександр, отримує посаду Брацлавського мирового судді, а весь вільний час присвячує своєму хобі. Ставить досліди на пташках, протягом трьох років (1873-76) моделює велетенські повітряні змії. Тут, на Поділлі, побачила світ перша модель літака (невеличкий човник на коліщатах, з пружиною всередині, з крильцем та пропелером). Випробування, щоправда, проходили не в маєтку, а на дачі Можайських, над Південним Бугом, в урочищі "Дубина". Човник прив'язали канатом до трійки коней - і... Такий собі віндсерфінг за возом. Можна сказати, прото-планер. Сам винахідник у 1876р. двічі піднімався таким чином в повітря і "літав з комфортом" (за спогадами полковника П.Богославського).
Про комфорт - біс його знає, але є свідчення, що під час одного з польотів змій перевернувся - і Можайський зламав собі ногу. Саме цей прикрий випадок заставив винахідника призадуматися над хвостовим відділенням літального апарату, яке б надало конструкції більшої стійкості. Тоді ж, у 1876р., Олександр Федорович зайнявся конструюванням і першої моделі літака (в основному - власним коштом, бо держава не могла виступити спонсором: суму на будівництво треба було чималу: 20000 крб. Військовий міністр виділив тільки 3000).
І після переїзду до Петербурга в 1876р. Можайський продовжував свої досліди - але це вже не по темі сайту, еге ж? Дача в "Дубині" згоріла в 1918р., а в ній померла і модель велетенського повітряного змія. Гарний був би експонат для музею, відкритого в 1971р. Про нього докладніше можна дізнатися тут.
А в самому палаці Грохольских під час Другої Світової розміщався фашистський аналітико-розвідувальний відділ генштабу сухопутних військ "Іноземні армії Сходу" під керівництвом Рейнхарда Гелена. Що й казати, палац має супер-цікаву біографію: тут і польські аристократи, і короновані особи, і фашисти, і дослідники...



Палац в Вороновиці. Акварель Н. Орди, 1871
Палац в Вороновиці. Акварель Н. Орди, 1871
Михайлівський костел. Акварель Наполеона Орди, 1871 р.
Акварель Наполеона Орди, 1871 р.
Архівне фото палацу.
Архівне фото палацу.
Палац. Фото до 1914р.
Палац. Фото до 1914р.
Фото А.Чекмарьова
Вороновица, дворец. Фото Андрея Чекмарёва
Вороновица, дворец. Фото Андрея Чекмарёва
Був костел-стала церква
Був костел-стала церква
У костелі
У костелі. Вороновиця
Так було
Так було. Вороновиця
І ТАК було
І ТАК було
Гарна башта?
Гарна башта?
Гірлянди черепів
Гірлянди черепів
Центральна частина палацу
Центральна частина палацу
Табличка
Табличка
В палаці. Фото А.Чекмарьова
Вид на головну алею з палацу
Вид на головну алею з палацу

"Замки і храми України" - некомерційний cайт, що підтримується фактично силами і ентузіазмом однієї людини. Допомогти проекту:
гривневий рахунок 4149 5100 9101 3567

євровий - 5168757402858452

Patreon

Ваш внесок допоможе не зневіритися в тому, що роблю вже 20 років. Дякую.

Екскурсійний супровід у мандрівці Кам'янцем-Подільським, Поділлям та Західною Україною в цілому: kamienczanka@gmail.com

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник