English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Іванів (Янів)
Ратуша в Янові. 1930 р. Фото П. Жолтовського. З шикарної книги "Пам'ятки архітектури Подільської губернії" (Харків, 2013 р.).
Ратуша в Янові. 1930 р. Фото П. Жолтовського. З шикарної книги "Пам'ятки архітектури Подільської губернії" (Харків, 2013 р.).
Палацово-замковий комплекс графів Холоневських в Іванові, 31 березня 2011 р.
Палацово-замковий комплекс графів Холоневських в Іванові, 31 березня 2011 р.
Костел Непорочного Зачаття Діви Марії в Іванові. 31 березня 2011 р.
Костел Непорочного Зачаття Діви Марії в Іванові. 31 березня 2011 р.

Координати: 49°29′15″ пн. ш. 28°21′04″ сх. д.

Карта

Моя стаття про Іванів

4,6 т.ж. Сяке-таке автобусне сполучення з Хмільником, Калинівкою, Вінницею. Раз на добу через станцію "Холоневська" в дуже незручний час ходять потяги Кам'янець-Подільський-Київ і Київ-Кам'янець-Подільський

 

Саме велике глупство, яке може учинити турист - це приїхати в подільський Іванів не на бронетранспортері. Село нахабно насміхатиметься над вашими автівками з смішним кліренсом, випробовуючи на міцність дорогою без асфальту. Взагалі без асфальту - вона вся з гранітних камінців. По ній не те що їздити - ходити боляче.

І так повелося ще з часів графів Холоневських - один з них, Андрій, начебто був для свого часу (зламу ХІХ-ХХ ст.) неабияким новатором і екстремалом. Тому їздив вулицями Янова на американському тракторі "Кейс". Одного разу так заіскрило, що почалася пожежа, яка знищила кілька будинків.

 

А розгадка в воді. Річечка Снівода розливається біля Іванова великим ставом (з лебедями), опадає з дамби голосним майже-водоспадом - і біжить далі, залишаючи селу початок своєї назви. Засни, Іванів, нехай тобі сниться Янів з його магнатами. Все одно більше тобі нічого робити - хіба бухкати глухими вибухами в кар'єрі, хіба грузити нескінченний граніт на вантажівки, хіба виховувати чужих знедолених дітей в палаці-інтернаті. Ти як вся Вінниччина: здається, так повірив в радянські часи в наближення комунізму, що незалежність виявилась для тебе заважким грузом. І від розпачу, що обіцяний комунізм так і не прийшов, ти задепресував, запив, зубожів. Поволі викарабкуєшся з депресії, сяючи новими дорогими брамами на окремих городах, але там, за ними - комунізм не для всіх, а для окремо взятої сім'ї. А на суспільне, як-от асфальт на дорозі, поки не вистачає.

Прокинувся!

І все-таки тут відбувається часом дещо. Вінницькі газети наприкінці серпня 2019 р. повідомили, що у споруді планується облаштувати Музей п'яти народів, котрі мешкали в містечку (українців, поляків, ромів, євреїв та росіян-старообрядців) та Музей чотирьох поетів (поляків Станіслава Мишка-Холоневського та Стефана Вітвіцького, на вірші котрого писав романси Шопен, та українців Віталія Березінського та Олега Чорногуза). Серед майбутніх експонатів музею - монета часів Сигізмунда ІІ (монарх, за ще однією легендою, бував у Янові - і кидав місцевим біднякам гроші).

Історія Янова-Іванова

Прибрамний корпус, 1914 р.
Янів, прибрамний корпус в 1914 р.

В XV ст. ця місцевість належала родині Мишків гербу Корчак. Вже в 1410 р. один з Мишків, Адам, почав зводити у Янові оборонний замок. Яким він був - невідомо, скільки разів його нищили (бо ж мали нищити воріженьки!) - теж ніхто не знає. Але вважається, що три квадратові у плані кутові башти (з маленькими стрільницями у нижньому ярусі і значно більшими у верхніх) залишилися Янову ще з тих часів. Місце під твердиню було рівнинне - бо тут скрізь навколо рівнина. Але вали і рови з проблемою рельєфу допомагали справитися. Є припущення, що в північно-східному крилі замку (там збереглися рештки готичних віконниць) могла бути родинна каплиця. Маленька башточка на південно-західній башті, припускає Р.Афтаназі. могла бути спостережним пунктом. У XVIII ст. вона була реконструйована (іонічні колони - з того часу). Прибрамний будинок датують XVIII ст., він теж зберігся.

 

В 1452 р. польський король надав Петрові Мишці волинське поселення холонів - і так Мишки стали Холоневськими.

Довгий час про Мишок-Холоневських не було нічого чути, аж надійшло XVIII ст. Адам Холоневський (помер в 1772 р.) був першим в роду сенатором, а ще буським старостою, депутатом сейму, юристом з блискучою освітою - і вправним господарем і да-а-алеко не бідною людиною. І одружився з розумом - на багатій і розумній Саломеї з Контських. Саме Саломея заснувала у Янові в 1780 р. костел і монастир для ченців-бернардинів. Більше про цю родину і її дітей - в 10 томі "Дій резиденцій на давніх кресах Речі Посполитої" Романа Афтаназі.

Так от, на ті часи замок в Янові був страшною і застарілою руїною. Господарі лишають від нього більш-менш вцілілі фрагменти (башти і браму), а між баштами втуляють розкішну резиденцію - якраз бароко відходило. класицизм ставав модним, і все це чудово видно у Івановській школі-інтернаті :о). Тим більш, лише оця зміна стилів і підказує трішечки дату реконструкції споруди - бо документів з цього приводу не збереглося. Реконструйована резиденція мала форму прямокутника з довшою стороною в 80 м. Швидше за все, закінчувалося будівництво вже після смерті Адама Холоневського його вдовою Саломеєю - і сталося це близько 1780 р. Відомо ж, що 20 листопада 1781 р. в маєтку гостював Станіслав Август Понятовський, котрий повертався з Кам'янця. Біля резиденції вишикувалась місцева міліція (тобто народна дружина, а не те, що в нас зараз так називається), а високого гостя вітав тодішній господар маєтку - Рафал Мишка-Холоневський з старшими братами. Ну і ще все село збіглося подивитися на оказію.

Докладний опис будівлі проминаю - ви й так на фото все бачите. Згадаю лише, що в 1901 р. було проведено ґрунтовну реконструкцію комплексу.

Від замку, як ще донедавна місцеві називали споруду (зараз називають тільки "інтернат") все-таки не так і мало залишилося - наприклад, стіни товщиною в 180 см в нижній частині будівлі, глибокі ніші дверей і вікон, нерегулярне планування - кімнатки то тіснилися, то розбігалися, було безліч закамарків і комірчин. Ніяких оксамитів на стіни - все побілено і чистенько. Білим або рожевим. Підлога - дубовий паркет. В портретній галереї - портрети Адами і Миколая Мишків у весь зріст, в жупанах і "ковпаках", як пише Р.Афтаназі. Портрет Миколая начебто був з 1469 р.

Праве крило комплексу слугувало літніми господарчими та житловими приміщеннями. В ризаліті містилися салон та спальня, де зупинявся, коли бував у цих краях, священик та письменник Станіслав Холоневський. Саме він запропонував виконати на стіні фреску з видом ватиканської базиліки св. Петра - замовлення виконав анонімний художник з Італії. З того часу Холоневські називали цю кімнату "Ватиканом" - і "Ватикан" був спальнею останнього власника маєтку.

Всі кімнати правого крила були вмебльовані меблями епохи Варшавського Князівства та в стилі бідермейєру. Лише кілька предметів походили з XVIII ст.

Поблукаємо замковими кімнатами ще

Янівський палац Холоневьких у 1930 р. Фото П. Жолтовського. З книги "Пам'ятки архітектури Подільської губернії" (Харків, 2013 р.).
Янівський палац Холоневьких у 1930 р. Фото П. Жолтовського. З книги "Пам'ятки архітектури Подільської губернії" (Харків, 2013 р.).

 Зовсім інший, анфіладний характер мав другий поверх палацу, повністю надбудований у XVIII ст. Стіни тут були тонкішими. Середина і права частина поверху віддана була під репрезентативні покої, ліва - під господарські і житлові приміщення. Багато меблів звідси у ХІХ ст. переїхали в маєток роду у Зятківцях: в той час в Янові мешкав постійно лише адміністратор маєтку, займаючи кілька кімнаток, інші ж сумно чекали на приїзд графів.

В ще одній "портретній" залі зберігалися найцінніші меблі (крісла, вкриті гобеленами, походили з XVII ст.) та - зрозуміло - портрети. Їх було близько 25 штук, переважно в сарматському стилі, але траплялися і новіші (портрети Рафала Холоневського і його сестри Колети Четвертинської пензля Йогана Лампі-старшого). Були і портрети Саломеї Холоневської, Яна ІІІ після Хотинської битви, і портрет Мартина Kонтського - привабливого, в чорній перуці із блискучою зброєю.

З портретної зали можна було увійти до найгарнішої кімнати палацу - бальної зали, залитої сонцем. Підлога була паркетною, з великою зіркою в центрі, а на плафоні було зображено шість муз (ще три прикрашали мур біля згадуваного вже каштану). Зі стелі звисала велетенська кришталева люстра на кілька десятків свічок. Дві округлі пічки були ідентичні тій, що стояла в портретній залі. Між ними висіло дзеркало. Банкетки, крісла та столики в бальній залі були в стилі Людовіка XV.

В східній частині поверху був салон на два вікна - так званий "китайський", з оббитими шовком стінами та меблями. Біля каміна шовк був виразно попалений: тут одного разу запалала сукня Катарини з Рищевських Холоневської. Погасити не вдалося, жінка померла.

Було ще два салони - "Ігровий" та "Жовтий". В останньому на стінах висіли роботи пост-імпресіоністів, котрі Андрій Холоневський привіз з Парижу.

Легенди і перекази старого замку

Фасад з боку дитинця. Фото до 1914 р.
З книги А.Урбанського "З Чорного шляху і тих рубежів"

В салоні на першому поверсі на північній стіні висіли два велетенських дзеркала - Саломея Холоневська привезла їх на санях з Парижу. А біля обкладеного кахлями п'єцу знаходився білий мармуровий камін в класицистичному стилі. На каміні стояв один з численних янівських позолочених бронзових годинників з XVIII ст. За родинним переказом, кожен раз в момент смерті когось з Холоневських годинник сам зупинявся. Три великих вікна відкривалися на ту частину парку, де ріс каштан, за легендою, 500-літній. Навколо могутнього стовбура було облаштовано стіл з лавицями.

На одній з старих башт було облаштовано невеликий садочок. Кімната, колтра вела до башти, називалася "баштовою".

В палаці зберігався родинний архів, про який відомо дуже мало. Серед інших документів там було й 37 листів Адама Міцкевича до священика та письменника Станіслава Холоневського, кореспонденція Персі Біссі Шеллі та Захаріуша Воронича з Марією Цецилією Холоневською. Бібліотека містилася в кількох залах третього поверху і налічувала понад 10 тис. томів. Книжкові шафи були висотою до стелі, фоліанти, котрі в них не поміщалися, зберігалися на великих довгих столах між шафами. В бібліотеці був чималий відділ французької філософії і теології XVIII ст. Роман Бачинський скаталогізував книгозбірку на прохання Андрія Холоневського. В Першу світову Холоневські зібрали книги на підводи і відправили до Кам'янця-Подільського. Жодна з підвод до міста не прибула... Те ж, що не погрузили на підводи, убло знищено в 1917 і 1918 рр.

 

Найдавніші янівські перекази пов'язані з підземеллями та льохами, котрі начебто тягнулися під замком на велику відстань.

Ще одна легенда розповідала про 12 пань, котрі опівночі сходили з власних портретів і сідали в 12 крісел в портретній залі. Як шукали, з ким погомоніти. мали б йти в ту саму пору до однієї з кутових башт - там начебто опівночі з'являвся лицар в обладунках.

А в центрі Янова, тоді ще містечка, піднімалася Ратуша. Це ніяка не легенда, а правда, але звучить дуже вже фантастично з огляду на сучасні реалії.

 

За іншим переказом, інтер'єр костелу Непорочного Зачаття Діви Марії начебто відтворював нутрощі однієї з каплиць собору св. Петра у Ватикані. Здається, у храму з'явився шанс. Вінницькі газети наприкінці серпня 2019 р. повідомили, що у споруді планується облаштувати "Музей п'яти народів", котрі мешкали на цих теренах (українців, поляків, ромів, євреїв та росіян-старообрядців) та "Музей чотирьох поетів" (поляків Станіслава Мишка-Холоневського та Стефана Вітвіцького, на вірші котрого писав романси Шопен, та українців Віталія Березінського та Олега Чорногуза).  Для цього споруду екс-монастиря Вінницька облрада передала на баланс Іванівської ОТГ. Серед майбутніх експонатів музею - монета часів Сигізмунда ІІ (монарх, за переказами, бував у Янові - і кидав місцевим біднякам гроші).

 

Шкода, що не зберігся в автентичному вигляді брамний будинок на парадному дворі палацу (його в радянські роки добудували на ще один поверх, цілковито тим вбивши бароковий характер споруди). І хоча міст через рів з ланцюгового на постійний замінили ще в XVIII ст., ланцюги залишили на пам'ять - вони зберігалися аж до 1917 р. На початку ХХ ст. в тимпані прибрамного барокового будинку було розміщено герб Корчак фундатора палацу Адама Холоневського і Брохвич його дружини Саломеї з Контських. Як і весь комплекс, брама була темно-жовтого кольору, обрамлення вікон і пластична декорація - білого. Під час ремонту в 1970-х роках багато що з пластичної декорації комплексу було втрачено. В прибрамному корпусі ще з XVIIІ ст. містилися кухня та господарчі приміщення. Зараз там інтернатівська бібліотека.

 

Старі бастіони і близькість села не дали палацовому парку розростися до дорослих розмірів - він був досить компактним. Від палацу парк відділяв хвилястої форми мур (так в Афтаназі, про "хвилястість" :о)). За парком починалися сад та город. Між двома палацовими баштами була оранжерея.

 

В 1917 р. в Янові начебто формувався ескадрон польських уланів (?) - принаймні так пише А.Урбанський, хоча в його поетичних текстах забагато часом фантазій.

Іванів-Янів - мала батьківщина польського поета школи Міцкевича Стефана Витвицького.



Миколаївська церква. 1930 р. Фото П.Жолтовського
Миколаївська церква. 1930 р. Фото П.Жолтовського
Миколаївська церква. 1930 р. Фото П.Жолтовського. Янів (Іванів)
Ратуша в Янові
Ратуша в Янові. Фото П.Жолтовського (1930)
Ratusz w Janowie na Podolu
Стара польська листівка
Janów (Іванів) – wieś na Ukrainie w rejonie kalinowskim
Вид Янова. Акварель Наполеона Орди.
Наполеон Орда. Вид Янова
Транспорт обирайте після перегляду картинки.
Гранітна дорога в Іванові на Вінниччині
Костел вражає
Костел Непорочного Зачаття (1780) в селі Іванів
Брама колись і зараз. З часопису Ziemia (1911)
Замок в Янові (Іванові). З часопису Ziemia (1911)
Перебудований брамний корпус замку в Янові
А на даху бузько. 1914р.
Ворота замка в Янове (Иванове), Украина
Загальний вигляд комплексу
A palace in the village of Ivaniv (Ukraine)
A palace in the village of Ivaniv (Ukraine)
Видно старі мури
Видно старі мури
Remnants of the castle in the village of Ivaniv in Ukraine
Башта в "шубі". Щоб не мерзла
Башта замку в Іванові (Янові), Вінницька область
Гра в фортифікації
Башта замку Холоневських в Іванові
Башта замку Холоневських в Іванові
"Как пройти в библиотеку?"
Бібліотека школи-інтернату в селі Іванів Калинівського району
Фрагмент портретної галереї, 1917р.
Фрагмент портретної галереї, 1917р. З т.10 "Дій резиденцій..." Р.Афтаназі
Колонада. Сільрада?
Село Иванов (Янов) в Винницкой области
З "центру" збили мозаїку
З "центру" збили мозаїку
1930 р. Фото П.Жолтовського
Янівський замок в 1930 р.
Янів (Іванів), палацовий комплекс. 1930 р. Фото П.Жолтовського
A castle in Yaniv (Ivaniv) in 1930
Яновский замок-дворец в 1930 году
Янів (Іванів), палацовий комплекс. 1930 р. Фото П.Жолтовського
На келіях - радянська плитка
Бернардинський монастир і костел в Янові (Іванові) Вінницької області
Костел и монастырь бернардинов в селе Иванов (Янов) калиновского района
Біля села - гігантський гранітний кар'єр
Іванів,  гігантський гранітний кар'єр
Буг біля Іванова
Буг біля Іванова

"Замки і храми України" - некомерційний cайт, що підтримується фактично силами і ентузіазмом однієї людини. Допомогти проекту:
гривневий рахунок 4149 5100 9101 3567

євровий - 5168757402858452

Patreon

Ваш внесок допоможе не зневіритися в тому, що роблю вже 20 років. Дякую.

Екскурсійний супровід у мандрівці Кам'янцем-Подільським, Поділлям та Західною Україною в цілому: kamienczanka@gmail.com

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник