English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Голоби
Вокзал в Голобах колись. Архівна листівка. Майже таким він і залишився до нашого часу.
Вокзал в Голобах колись.
Костел Михайла в Голобах. 2005 р.
Костел Михайла в Голобах.

Карта

51°04′57″ пн. ш. 25°00′39″ сх. д. / 51.0825° пн. ш. 25.010833° сх. д.

 

Коли я пунктиром прокреслювала в своїй лінькуватій свідомості маршрут перед майбутньою поїздкою на Волинь, в будь-якому з придуманих, мало-продуманих варіантів фігурувало місто Голоби (4,2 т.ж.). Реєстр пам'яток обіцяв кілька цікавинок, серед яких фігурував і Михайлівський костел 1711 року. Хотілось побачити. Кіфа та компанія не заперечували. І ми поїхали в Голоби.

Два храми-сусіди

Знайдіть 5 відмінностей.
Знайдіть 5 відмінностей.
Знайдіть 5 відмінностей.

Ех... Якби я до того подивилася, скажімо, ось цю сторінку в інеті, або старі листівки, що зображують місцеві краєвиди, я б була більш готова до того, що побачила. А так - виникло якесь незрозуміле, недобре почуття: і що, оце вже - ВСЕ? Дивлячись на обличчя друзів поруч, я помічала: думають те саме. Гм. Нечасто таке буває. :)
Хоча, можливо, в мене просто не вистачило часу взнати місто краще. А дарма. Колись виправлюсь.
А поки що - розказую про те, що бачила.

 

Практично в самому центрі містечка, напроти один одного, розташувалися два барокових храми. Один зараз займає православна громада (це Георгіївська церква, зведена як греок-католицька в 1783 році на кошти Людвіка Вільги), інший начебто віддано католикам. І це і є вже згадуваний хрестовий у плані однонавний Михайлівський костел з непростою історією. Будувати його почали за кошти Юзефа Ярузелсьького у 1711 р. - а закінчили споруду в 1728 р. Колись це був бароковий храм з рококовою начинкою, тут були цікаві фрески XVIII ст. В 1783 р. Л.Вільга добудував до костелу дві бічні каплиці. Вежу святині було підірвано 5 вересня 1916 р., в 1943 р. храм знову постраждав - начебто через членів УПА. Після Другої світової війни костел замінили на склад солі, а ще пізніше - просто покинули напризволяще. Католикам повернули святиню у 1995 р. Начебто в інтер'єрах збереглися невеликі фрагменти фресок в стилі рококо.

Біля костелу зберігся сильно перебудований будинок пробоства (плебанія), котрий колись був накритий ґонтовим дахом з заломом. Зведено споруду одночасно з храмом. Загалом плебанія нагадувала прибрамні споруди місцевого палацового комплексу. Ймовірно, також з XVIII ст. походить ще один будинок, розташований між костелом і вулицею.

 

Цегляна Георгіївська церква, з двома башточками на фасаді, з архаїчною дерев'яною дзвіницею з архаїчним гучномовцем під стріхою поруч, зараз являє собою безстидне посміховище. Колись на її будівництво дав гроші власник поселення - черняхівський воєвода Людовик Вільга. Храм був нетиповим для уніатства і досить сильно нагадував костел. Бачив би фундатор його зараз... Гнітюче-флуорисцентні кольори безглуздійших розписів - те, що треба саме тому піплу, котрий "хаваєт". Ну а що, яскраво і дико! В заповідник дурного смаку церкву перетворили самі віруючі, хоча, виходячи з трьох-хвилинного спілкування з місцевим молоденьким батюшкою, у віруючих було з кого взяти приклад.

В храмі знаходиться "чудотворна" ікона богоматері, котру перенесли сюди в 1840 р. з розібраної церкви в селі Погиньки. Скромна каркасна дзвіниця з аркадною галерейкою, ймовірно, походить з початку XVIII ст.

 

Поки мої друзі з дитячим захватом фотографували розкішну "фреску" на фасаді (біля ніг апостола зачаївся лев з обличчям Сталіна), я перегавкувалась з священником. Йому, бачте, незрозуміло, як це так ми фотографуємо УКРАЇНСЬКУ АРХІТЕКТУРНУ ПАМ'ЯТКУ, яка знаходиться в Реєстрі, - і без його персонального дозволу??? Дійсно, неподобство. "Нє пущать!" - вірний девіз для людини, яка працює під таким левом.

Хоча, можливо, й не треба судити отця Івана аж так суворо. Він, он, навіть в проведенні художніх виставок брав участь. І плебанія в нього файна.

Трохи історії

Знову порівнюємо - іконостас в Голобах
هولوبي (محافظة فولين)

В храм я все-таки зайшла. Сфотографувала іконостас (цікаво порівняти його з архівним фото: тоді, до війни, Георгіївський храм належав греко-католикам). Сфотографувала - за наводкою Рибки - ікону, яка й справді виглядає цікавою (дивіться збоку).

 

Цілком може бути, що ікона стара-престара. Хоча й не така стара, як саме поселення - адже Голоби виникли ще в давньо-слов'янські часи. Хоча відомий дослідник панських резиденцій на давніх Кресах Речі Посполитої Роман Афтаназі й стверджував, що "Історія мало якого поселення відома настільки мало, як ранні дії Голобів". Хоча він, звичайно, писав не атк про все містечко, як про голобську резиденцію, одну з найзначніших на Волині: до наших часів збереглося так мало документів і архівних згадок, що навіть не зовсім зрозуміло, ким конкретноі коли був зведений місцевий палац, як саме він виглядав тощо.

 

Давньє укріплене городище Голоби зруйнувала безжальна татарська орда. З колін Голоби піднімалися довго і боляче. Історичні документи свідчать:

"В 1544 році, 29 вересня, в Бресті, королева Бона, дружина Сигізмунда І, видала указ, по якому вона уступила князю Сангушку придбане нею Луцьке войтовство, а собі бере маєтки з Мельницької волості - Бруховичі, Козлиничі, Головби..."

Ах та Бона! Скільки легенд складали протягом століть про колишню власницю Бару та Кременця, з якою ненавистю описували вельможну італійку як останню упирицю... Та є великі сумніви в тому, що королева бувала в своїх українських маєтках, де вже там мучити незайманих дівчат та приймати кроваві ванни.


Після смерті Бони у 1557 році Голоби приголубив Луцьк. Відомо, що поселення постачало будівельними матеріалами замок Любарта.

В 1570 р. Голоби належали князю Миколаю Ярославичу. Пізніше Барбара Михайлівна Козинська отримала містечко в якості приданого - коли одружувалася з Яремою Збаразьким. Пізніше власниками маєтку були Ярузельські. Теофілія Ярузельська вийшла заміж за генерал-майора саських військ Францішка Вільгу - і довгий час Голоби були в руках саме родини Вільгів, споріденої з родами Потоцьких та Подгороденських.

Непобачене в селищі штаб-квартир

У XVIII столітті Голоби стали резиденцією магнатів Вільгів. Саме в ті часи в поселенні було розбито величезний парк із звіринцем та зведено палаццо - резиденція шляхтичів. Часи замків з їх допотопними баштами та стінами вже минули, тому споруда була не оборонна: вистачало огорожі з трьох боків та плеса великого озера з північної сторони. Хоча рів все-таки викопали.

В 1812 р., в часи наполеонівських вієн. в резиденції квартирували французькі війська. які йшли походом на Москву. На Волині, правда. битв в ту кампанію не було.

Пізніше маєток перейшов до Подгороленських та Ронікіров (Ronikier). Первісний палац, розташований у парку, згорів близько 1870-го року. До вересня 1939 року останньою власницею маєтку в Голобах була Марія Кароліна з Ронікіров - в першому шлубі Подлевська. в другому - Мяновська. В міжвоєнний період частину своїх земель вона розпарцелювала поміж чеських колоністів (то були на Волині й такі!).

До сьогодні з всієї цієї розкоші залишилося небагато: садибний будинок та брама з ламаним дахом (друга половина XVIII ст.). Остання власниця Голобів жила саме в збереженому до наших часів помешканні - для цього в міжвожнний час було розбудовано і підвищено в званні до панського двору скромний флігель з XVIII ст. Зараз він стоїть пусткою, хоча загалом непогано зберігся.

Софія нас попереджала - має бути брама! Та нас підганяв час. Тому оглянути ці дві пам'ятки, плюс залишки старого садибного парку я буду змушена іншим разом.


Сонне селище мало схоже на колишній торговий центр, куди з усіх усюд приїздили на ярмарки. Найцікавішим з історичної точки зору періодом в історії Голоб були наполеонівські війни. Саме тут влаштував свою штаб-квартиру Шварценберг.

Аж поки неподалік міста не відбувся запеклий бій між воюючими сторонами. невдовзі Голоби перетворилися на штаб-квартиру генерала Барклая де Толлі.

І ще непобачене.

Костел ніяк не хотів влазити в кадр цілком.
Костел ніяк не хотів влазити в кадр цілком.

Начебто дотепер збереглася в Голобах одна з чотирьох скульптур святих, які колись стояли на ринковій площі (див. архівне фото поруч). На жаль, не бачила.

Скульптур було чотири, дві з них - 10-метрової висоти (це разом з кам'яними постаментами, звичайно), а дві - 5-метрової. Всі чотири фіґури були встановлені в 1711 р. на кошти Юзефа Ярузельського.

 

Не бачила і інтер'єру костелу. Його башта, зведена в 20-х роках ХХ столітя, виглядає ну дуже вже якоюсь новою. Де архаїка, га?

Хоча все зрозуміло - я знайшла цілу серію світлин з 1915-го та 1916-го років, де зображено процес підривання дзвіниці костелу. До речі, та, стара дзвіниця-попередниця не набагато відрізнялася від існуючої зараз.

 

Коли через кілька днів після повернення з Волині я знайшла архівне фото вокзалу в селищі, теж пожалкувала, що не випада нагода побачити, яким є двірець зараз.

Адже саме залізниця спричинила в 1863 році сякий-такий економічний розвиток поселення. Саме тоді з Ковеля почали тягнути гілку на Київ.

Тільки піди поясни переваги залізницного транспорту селянам - в 1900 році місцеву станцію спалили під час бунту. Нову звели в 1903 році. З того часу будівля реконструювалася, але, кажуть, не дуже суттєво.

 Треба буде побачити.

Наступного разу.



Загальний вид резиденції. Мал. Н.Орди
Загальний вид резиденції в Голобах. Мал. Н.Орди
Дерев'яний костел в Голобах. 1916р.
Дерев'яний костел в Голобах. 1916р.
Палац (1725-1730) Ярузельських-Вільгув.
Палац (1725-1730) Ярузельських-Вільгув в Голобах. З фондів Львівського Оссолінеуму. 1797 р.
Палац був штаб-квартирою військового командування в 1917р.
Палац в Голобах був штаб-квартирою військового командування в 1917р.
Двір в Голобах, фото до 1939 р.
Ідилія
Ідилія в волинських Голобах. Перша світова війна.
Ринкову площу колись прикрашали 4 фігури святих
Hołoby - osiedle typu miejskiego na Ukrainie w rejonie kowelskim obwodu wołyńskiego. Miejscowość została założona w XVI w.
Дзвіниця Георгіївського храму
Німецькі солдати в селі. 1916р.
Не знаю як вас, мене це лякає
Цікава ікона?
Дзвіниця Георгіївського храму
Костел в Голобах. Мал.Н.Орди
Костел в Голобах. Мал.Н.Орди
Костел підривали 5 вересня 1916р.
Костел в Голобах біля Ковеля підривали в 1916р.
Kosciol w Hołobach
Католический костёл в Голобах под Ковелем (1711)
Результат.
Костел в Голобах в міжвоєнний час.
Костел в Голобах, волинському містечку
З книги Р.Афтаназі
Палац в Голобах
Георгіївська церква
Георгіївська церква в Голобах
Панорама Голобів
Панорама Голобів

"Замки і храми України" - некомерційний cайт, що підтримується фактично силами і ентузіазмом однієї людини. Допомогти проекту:
гривневий рахунок 4149 5100 9101 3567

євровий - 5168757402858452

Patreon

Ваш внесок допоможе не зневіритися в тому, що роблю вже 20 років. Дякую.

Екскурсійний супровід у мандрівці Кам'янцем-Подільським, Поділлям та Західною Україною в цілому: kamienczanka@gmail.com

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник