English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Путила
Кожну останню неділю травня в Путилі проводяться проводи вівчарів на полонини "Путильська ватра". Фото від 30 травня 2010 р.
Кожну останню неділю травня в Путилі проводяться проводи вівчарів на полонини "Путильська ватра".
Путила чекає.
Путила чекає.

Карта

 

Моя стаття про Путилу і Ко

Репортаж з Путильської ватри. Дуже багато фото. Дискусія про гуцульську любов до блискучого і дешевого.

Полонинська ватра в Путилі. 2010 р.

 

Сюди я хотіла давно. Мене лякали казками про бездоріжжя, відсутність електрики і автобусів - а також страшилками про побут диких гуцулів.

Я навіть охоче вірю, що за Путилою цивілізація робить всім ручкою - і зникає за найближчою горою. Але сама Путила виявилася цілком собі симпатичною. Я приїду ще.

Я приїхала - на проводи вівчарів на полонини Путильщини 30 травня 2010 р. :о)

 

 

Щоб не плутати в Путилі

Садиба-музей Ю.Федьковича в Путилі
Садиба-музей Ю.Федьковича в Путилі

Глуш, але дуже фотогенічна. 125 км до обласного центру. До 1949 р. це поселення називалося Сторонець-Путилів. Саме під цим подвійним іменем він і згаданий вперше в літописах під 1501р. Звідси походить легендарний карпатський ватажок Лук'ян Кобилиця. День Путили - у вересні, тоді, коли своє професійне свято відзначають працівники лісу. Ну, зрозуміло.

 

Як на райцентр, Путила дуже маленька - 3 200 мешканців за останнім переписом, всього-то. Мала і довга - бо ж серед гір. Не піддавайтеся спокусі вийти на першій же путильській зупинці - ваша мета лежить в центрі селища, поблизу галасливого базару. Тут так: ліворуч буде садиба-музей великого письменника і сина Путильщини Юрія Федьковича (1834-1888), астролога, містика і ледь не чорнокнижника, а праворуч - місцевий стадіон "Карпати", примітний лише тим, що саме звідси гуцули проводжають вівчарів на полонину кожну останню неділю травня. Скільки років на це дійство збираюся - і все ще в процесі зібрання. :о).

 

2010 року гуцули святкуали це дійство вже в 47-ий раз. З купою гостей, народних колективів і навіть туристів. Як і завжди, обрали ватага, який запалив символічну ватру. Як завжди, показали народне весілля і зварили кулешу. Як завжди, обрали ватага, який запалив ватру та поніс у гори смолоскип, слідкуючи, аби не погас вогонь.

44 рази - не так і багато. Це не означає, що до совєтів на полонину овець не виганяли, це значить, що до того кожен хутір і сільце проводжали чабанів на літування по окремості, а зараз - всім гуртом. З першим снігом поверталися чабани додому - з бринзою, гуслянкою та тюками настриженої за літо вовни.

 

Музей Федьковича я б залюбки відвідала. Та о 13-30 його ворота були зачинені, а в 14-05 з них вийшла перманентно-совкова жіночка і пояснила, що в них обідня перерва, "приходьте після трьох". Туристами музей явно не перебалуваний, от і доводиться його працівникам заїдати горе по кілька годин на день поспіль.

Миколаївська церква і інші дива

Дзвіниця Миколаївської церкви в Путилі

Відразу за дерев'яною хатиною письменника (кажуть, це автентичне XVIII ст.) починається церковне обійстя. Гроші на побудову Миколаївського храму (1885) колись дав сам Федькович, земельну ділянку виділив теж він. Церква досить типова для Буковинських карпат: триглава, на кам'яному фундаменті, з прямокутним бабинцем і багатогранними апсидою та навою.

Стіни мають легкий нахид досередини - такий "закос" під старовину.

Жесті на церкві небагато - хоч це тішить. Впорядковане подвір'я, гілки яблуні, що ламаються від фруктів, криниця, ставочок, голодна кицька - і дерев'яна дзвіниця.

Дерево і храму, і дзвіниці нове і аж блищить - напевно, нещодавно міняли.

 

Біля ніякої міськради - великий бронзовий Федькович в народному строї. Пам'ятник ще зовсім свіжий - 2004-го року. Можна сісти на лавицю поруч з генієм і навіть схопити того за помпони кептарика.

Через потічок йде реконструкція готелю. Потрібна штука.

Більше особливо дивитися нічого - ну греко-католицька церква за містком, ну гарненька віла з башточкою в центрі, ну лісгосп, ну БК. Про своєрідність гуцульської ментальності нагадає хіба пам'ятник добровольцям винищувальних загонів, що полягли за зміцнення радянської влади (SIC!). Діч.

В 2010 році цей "монумент" все ще стояв.

 

Полонинська ватра: святкування і факти

Полонинська ватра в Путилі

Клімат тут відрізняється від Галичини чи Поділля: в Путилі 30 травня тільки-но розквітли каштани, цвів бузок. Закарпатські колеги-вівчарі вже два тижні як на полонинах, до буковинських щойно надійшла черга. Вівчарів тут проводжали на літування здавна, кожен кут, кожне село – окремо. А в 1960-х роках придумали зробити з проводів у гори яскраве етнографічне дійство, яке відбувається кожну останню неділю травня. Повертались з 28 полонин району чабани з першим снігом – а він у горах часом випадає вже наприкінці вересня. <?xml:namespace prefix = o ns = "urn:schemas-microsoft-com:office:office" />

На 1,5 тис. гектарів полонин Путильщини літує близько 2 тисяч голів ВРХ, 3,5 тисячі голів овець, близько 300 коней, вигодовується понад 100 свиней. Все, як і віки тому? Не зовсім. Сучасним вівчарам не обов’язково покидати рідні домівки на кілька місяців: надійні ЗІЛи-66 допоможуть дістатися з гір до хати. Цього року очікується, що вівчарі вироблять близько 22 тон овечої та 19 тонн коров’ячої бринзи. Які це смаколики, всі охочі переконалися в імпровізованому містечку народних майстрів неподалік селищного стадіону. За кілограм будза просили 40 гривень, овеча бринза коштувала майже вдвічі дорожче.

 

Традиційно найшанованішого вівчаря району обрали ватагом. Цього разу ним став голова ПСП «Толока» Микола Андрійович Штефуряк з Усть-Путили. Він і запалив високу ватру, а гуцули утворили навколо неї танцююче коло. Потім зі смолоскипом у руках ватаг проїхав навколо стадіону – спочатку сам, пізніше з почтом з інших вершників. За вершниками тягнулися запряжені кіньми підводи і машини-платформи. Дежа-вю зі старою радянською кінохронікою було вражаючим: на платормі, тримаючи чучела оленів і кабана за загоривок їхали лісники з Путильського лісового господарства. Далі рухалась пересувна машина-пошта (потрібна річ в горах!), у машині Карпатського держлісгоспу АПК під плакатом «У лісі повинна бути тиша» позував з бензопилою в руці лісоруб. На машині «Ветмедицина на полонинах» нарешті з’явилася і чи не головна винуватця свята: симпатична біла овечка. 

Народний колектив з села Підзахаричі відтворив фрагмент гуцульського весілля. Народні строї, коровай, троїісті музики – все було справжнім. Короваєм красуня з Підзахаричів пригостила перші ряди однієї з трибун стадіону. Перші шматки дісталися Михайлу Папієву (голові Чернівецької облдержадміністарації) з дружиною, меру Чернівців Миколі Федоруку та іншим чиновникам області.

Глобалізація і дещо примітивізований погляд на красу дісталися вже Путильщини: коней вівчарі прикрашають пластиковими квітами і новорічним «дощиком», на голові в «нареченої» з Підзахаричів вінок теж з пластику, ватру підпалюють бензином... Але все ще жива гуцульська автентика, давні звичаї. Якщо не ставитися до них дбайливо, з любов’ю – цей прошарок народної культури може піти у небуття.



Архівна Путила
Архівна Путила
Putyła - osiedle typu miejskiego w obwodzie czerniowieckim.Pierwsza wzmianka pochodzi z 1501.
Юрій Федькович. Стара листівка.
Юрій Федькович. Стара листівка.
Ми з Федьковичем 17 серпня 2007 р.
Ми з Федьковичем
Найгарнішу стару вілу окупував Приватбанк.
Найгарнішу стару вілу окупував Приватбанк
Миколаївська церква
Миколаївська церква
І ще раз.
Миколаївська церква
Карателі упівців все ще в пошані?
Карателі упівців все ще в пошані?
Гуцульський стадіон
Гуцульський стадіон в Путилі
Проводи вівчарів в Путилі
свято вівчарів у Путилі в 2010 р.
Ще фото Полонинської ватри.
Ще фото Полонинської ватри.
Putila, întâlnit şi sub forma Putila Storojineţului
Putyla (polnisch Putyła) ist eine Siedlung städtischen Typs in der Oblast Tscherniwzi. Sie liegt in den Karpaten am Fluss Putyla
Платформа путильського держлісгоспу. Важка хода Апокаліпсису.
Платформа путильського держлісгоспу. Важка хода Апокаліпсису.

"Замки і храми України" - некомерційний cайт, що підтримується фактично силами і ентузіазмом однієї людини. Допомогти проекту:
гривневий рахунок 4149 5100 9101 3567

євровий - 5168757402858452

Patreon

Ваш внесок допоможе не зневіритися в тому, що роблю вже 20 років. Дякую.

Екскурсійний супровід у мандрівці Кам'янцем-Подільським, Поділлям та Західною Україною в цілому: kamienczanka@gmail.com

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник