Це все - лише квіточки перед Кокоржинським градом. Але все-таки - теж замок...

Ось куди б радила з'їздити/сходити всім. З'їздити - від Мельника рейсовим автобусом або автостопом (ми якраз так і зробили) до села Кокоржин. Сходити - від села Кокоржин до граду Кокоржин. Не лякайтеся трикілометрової прогулянки лісом - вона себе справдить, кожен свій метр, от побачите. А поки - про село і замок Кокоржин.

	Отже, замок...

Гарненький бароковий замок в селі Кокоржин було зведено в 1715 р. власниками села (самі трансрибуйте їх прізвище - Sweerts-Šporků). В 1800 р. споруду перебудували. Споруда оточена парком. Поруч також маленький став.

Зараз в приміщенні готель - принаймні, так повідомляє табличка поблизу замку. Я поглянула на двір замку. Виходячи з транспорту, який зібрався там на ніч, живуть в готелі виключно місцеві механізатори, які їздять на тракторах, комбайнах та іншому сільськогосподарському реманенті.

Так як заблукати в Кокоржині все-таки можливо, то не соромтеся зайти в місцеве поштове відділення: наберете брошурок про архітектурні цікавинки місцевого регіону, заодно й дорогу спитаєте. Якщо раптом соромитеся - підкажу: поза пошту трасою, повз місцеві ферми, полем, до лісу - найгарнішим в світі лісом - а там вже побачите. :)

Неподалік замку - не лише автобусна зупинка, а й гарна барочна фігура св. Мікулаша з товаришами, виходячи з німбів, теж святими - Себастьяном, Мартіном та Рохом, та приятелькою їхньою святою Розалією (1700). Звичайно, є й велике інформаційне табло: карта, опис місцевості, фотографії пам'яток. Все як треба.

	Ілюстрації:

Св. Мікулаш з товаришами. Двір замку. Мисливня поблизу замку.

Старі види Чеського раю, який починається поблизу Кокоржина. Перефотографувала зі стенду на автобусній зупинці. :)